Рішення № 86701766, 23.12.2019, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1927/16-ц

2/171/6/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 грудня 2019 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Хоруженко Н.В.

при секретарі Харченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2016 року представник позивача ПАТ "Акцент-Банк" Сафір Ф.О. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачкою договору №ABH0RX133110208 від 25.11.2014 року відповідач отримала кредит у розмірі 15450,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобов`язалася щомісячно здійснювати погашення заборгованості. Однак свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 17.10.2016 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 36029,55 грн., яка складається з наступного: 15021,58 грн. – заборгованість за кредитом, 23,47 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 9725,73 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9066,89 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1691,88 грн. штраф (процентна складова). Тому, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.11.2017 року відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року витребувано у Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" оригінал заяви позичальника № АВНОRX133110208 від 25.11.2014 року.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року провадження по справі відновлено.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено Херсонському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Ухвалою суду від 14.02.2019 року провадження по справі відновлено, у зв`язку з неможливістю проведення експертизи.

Ухвалою суду від 16.05.2019 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року провадження по справі відновлено, у зв`язку з надходженням повідомлення з Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про неможливість проведення судової експертизи.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог АТ «Акцент-Банк» надано копію заяви позичальника ОСОБА_1 від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208, за змістом якої відповідач просить надати їй строковий кредит в розмірі 15450,00 грн., зі строком кредиту 36 місяців з 25.11.2014 року по 24.11.2017 року включно, з фіксованою відсотковою ставкою 0,12% річних на оплату товару (а.с. 4).

У пунктах 4 і 5 заяви позичальника передбачено, що єдиноразова винагорода за надання фінансового інструменту складає 450,00 грн.; щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту складає 463,50 грн.

У пункті 14 зазначеної вище заяви вказано, що при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої визначений в Умовах та Правилах за кожний день прострочки.

За змістом пункту 15 зазначеної вище заяви від 25.11.2014 року № ABH0RX133110208, заявник погоджується, що ця заява разом із запропонованими ПАТ «Акцент-Банк» Умовами та правилами, що розміщені на сайті банку www.a-bank.com.ua, Тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір (а.с. 4).

Долучені до позовної заяви витяг з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та Правила", якими передбачено, зокрема, умови і порядок надання кредиту; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін, та інші умови - відповідачем не підписані (а.с. 5-11).

Заява позичальника від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208 містить текст про погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.

На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208, згідно якого, станом на 17.10.2016 року банком нарахована заборгованість в сумі 36029,55 грн., а саме: 15021,58 грн. – заборгованість за кредитом, 23,47 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 9725,73 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 9066,89 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1691,88 грн. штраф (процентна складова) (а.с.3).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, зокрема, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку АТ «Акцент-Банк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги, що банком надано суду заяву позичальника ОСОБА_1 від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208, яка підписана сторонами та містить погоджені умови щодо тіла кредиту, строку кредитування та розміру процентів за користування кредитом, - суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту укладення з відповідачем у простій письмовій формі кредитного договору про надання кредиту у розмірі 15450,00 грн. на строк 36 місяців, з 25.11.2014 року по 24.11.2017 року включно, з фіксованою відсотковою ставкою 0,12% річних на оплату товару (а.с. 4).

Крім того, у пунктах 4 і 5 заяви позичальника передбачено, що єдиноразова винагорода за надання фінансового інструменту складає 450,0 грн.; щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту складає 463,50 грн.

При вирішенні даної справи суд приймає до уваги, що відповідачкою визнано обов"язок сплатити позивачу заборгованість за тілом кредиту (відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню); рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13513,97 грн. в апеляційному порядку не оскаржується.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги що відповідач відповідно до заяви позичальника від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208 отримала кредит у розмірі 15450,00 грн., приймаючи до уваги визначення у пункті 3 заяви позичальника від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208 фіксованої процентної ставки в розмірі 0,12 річних; встановивши також, що заборгованість за відсотками сформована за період з 25.11.2014 року по 17.10.2016 року, тобто в межах строку дії кредитного договору, у пункті 2 вказаної заяви позичальника передбачено строк кредиту 36 місяців з 25.11.2014 року по 24.11.2017 року включно, - суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 15021,58 грн. та відсотками в сумі 23,47 грн. Розмір заборгованості за тілом кедиту, за процентами підтверджується представленим банком розрахунком, що відповідає умовам кредитного договору.

Крім того, згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, АТ «Акцент-Банк» в період з 25.11.2014 року по 17.10.2016 року нараховано щомісячну комісію в розмірі 463,50 грн. на загальну суму 9725,73 грн. (а.с. 3 зворот).

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час підписання заяви позичальника, встановлено, зокрема, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час підписання заяви позичальника, нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що у заяві позичальника від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208 встановлено щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 463,50 грн. (п. 5 заяви); приймаючи до уваги, що банком не спростовано, що вказана комісія встановлена за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», - суд дійшов висновку, що умова кредитного договору про сплату позичальником комісії є нікчемною, тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача комісії у розмірі 9725,73 грн. відсутні.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача пені та штрафів, які нараховані банком, суд приймає до уваги, що заява позичальника від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208 не містять інформації про домовленість сторін щодо сплати неустойки, її видів та розміру.

Крім того, банком не представлені Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи, згідно умов пункту 15 заяви від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208, які б були підписані відповідачем.

Посилання апелянта на те, що розмір неустойки (пені, штрафів) визначаються Умовами та Правилами надання банківських послуг, - безпідставні, оскільки зазначені Умови та Правила не містять підпису відповідача. Доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови та Правила мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву, банком не надано, а відтак підстави брати їх до уваги відсутні.

Саме такий висновок міститься у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 14 грудня 2016 року у справі №6-2462цс16; від 22 березня 2017 року у справі №6-2320цс16, а також постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (14-131цс19), де вказано, що Умови та правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність погоджених із відповідачем Умов та Правил і Тарифів, - надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню вимоги АТ «Акцент-Банк» в частині стягнення з ОСОБА_1 9066,89 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1691,88 грн. штраф (процентна складова).

З урахуванням викладеного, в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії, пені та штрафів повинно бути відмовлено саме з наведених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15-16, 509, 525-526, 530, 626, 628, 633-634, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 19, 82, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 258-259, 263-266, 274, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість станом на 17.10.2016 року за кредитним договором від 25.11.2014 року №ABH0RX133110208 у розмірі 15045,05 грн., яка складається з наступного: 15021,58 грн. – заборгованість за кредитом; 23,47 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк"судові витрати в розмірі 1378 грн. 00 коп.

У іншій частині позову - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", адреса для листування:Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя:Н. В. Хоруженко