Рішення № 86701222, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ № 826/1549/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив суд:

1) визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва щодо щомісячного утримання з пенсії ОСОБА_1 , коштів на підставі рішення від 27.06.2017 № 370;

2) скасувати рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва від 27.06.2017 № 370 про утримання надміру виплачених сум пенсій з позивача;

3) зобов`язати відповідача повернути позивачу кошти, утримані з його пенсії на підставі рішення від 27.06.2017 № 370 за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 та з 01.03.2017 по 31.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, позивач вказав, що 14.01.2016 між ним та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» було укладено договір № 14/01-16-1с про співробітництво, відповідно до п. 1.1 якого, з метою розширення клієнтської бази, обміну знань підходів до організації продажів та маркетингової стратегії, сторони зобов`язуються діяти спільно шляхом об`єднання зусиль і шляхом користування спільною продукцією раніше створених сторонами програмних засобів, баз даних і технологій, що належить сторонам.

В той же час, позивача зауважив, що такий договір набрав законної сили з моменту його підписання, тобто з 14.01.2016 (п. 8.1 Договору) та діяв до 31.12.2016.

Більш того, останній наголосив, що на виконання вимог вказаного договору, 28.09.2016 між ним та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» було підписано Акт № 1 приймання-передачі виконаної роботи, згідно з яким, позивачу за виконану роботу з 01.09.2016 по 28.09.2016 та отримано винагороду у розмірі 2985,00 грн., з яких сплачені усі податки, передбачені чинним законодавством України.

Водночас, позивач вказав, що у січні 2017 року ним отримано лист відповідача від 25.01.2017 № 201, в якому останній зазначив про те, що з 01.09.2016 по 31.01.2017 позивачу зроблено переплату пенсії у сумі 5831,06 грн. Однак, 10.03.2017 позивачем знову отримано лист відповідача від 10.03.2017 № 490, в якому зазначено про новий розмір переплати пенсії позивачу у розмірі 11694, 51 грн. та повідомлено, що буде прийнято рішення про утримання переплати у розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з травня 2017 року до повного погашення.

Крім того, позивач зазначив, що в серпня 2017 року ним отримано лист відповідача від 01.08.2017 № 1324, яким йому повідомлено про прийняття відповідачем рішення від 27.06.2017 про утримання з позивача переплати у розмірі 20 % щомісячно, починаючи з серпня 2017 року.

Водночас, позивач наголосив, що відрахування з пенсії позивача, у зв`язку із періодом працевлаштування є неправомірними, а вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що позивач фактично працював у вересні 2016 року, у зв`язку з чим, переплата пенсії виникла за вересень місяць 2016 року, тобто за 1 (один) місяць, а не за 12 (дванадцять) місяців, як то зазначено у оскаржуваному рішенні.

Позиція відповідача.

Відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справ 26.02.2018, відзиву на позов не надав.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 20.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відповідно до ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу у спрощеному (письмовому) провадженні та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 14.05.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 здійснено заміну відповідача - Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368).

При цьому, ухвалою від 14.05.2018, яка отримана відповідачем 17.05.2018, судом додатково було витребувано письмові пояснення щодо визначеної ОСОБА_1 суми переплати пенсії у розмірі 11694,51 грн. за період з січня по грудень 2016 року, тобто за 12 (дванадцять) місяців, а не за вересень (один) місяць 2016 року, оскільки тільки у вересні 2016 року позивачу виплачено винагороду за виконані роботи відповідно до Акту № 1 приймання-передачі роботи по договору про співробітництво від 14.01.2016 № 14/01-16-1с.

Відповідач проігнорував вказаний запит суду.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У даному випадку, враховуючи ненадання відзиву на позов та відсутність встановлених судом поважних причин ненадання відзиву, а також, беручи до уваги ненадання пояснень на додатковий запит суду, суд приходить до висновку про необхідність кваліфікації вказаних дій відповідача як визнання позову, що є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення суду про задоволення позову.

Між тим, з метою з`ясування всіх обставин у справі, судом також встановлено наступне.

Так, позивач, 20.11.1955 р.н., перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію за віком.

Учасниками справи не спростовується та не заперечується факт укладання вищезгаданого договору про співробітництво, який має елементи договору підряду та доручення, тобто не є трудовим договором.

28 вересня 2016 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт відносно виконаних позивачем робіт та обов`язку виплати винагороди у розмірі 2985,00 грн., у т.ч. ПДФО 537,30 грн., військовий збір 1,5% 44,78 грн.

У листі від 25.01.2017 № 201 УПФУ повідомило про виникнення переплати по пенсії за період з 01.09.2016 по 31.01.2017 - 5831,06 грн. у зв`язку з отриманням даних про роботу. Зазначається, що позивач працює в ТОВ «Бейкер Тіллі Україна ЕК» з 03.09.2016.

Звернута увага, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ. Зазначено прохання внести переплату на рахунок ГУ ПФУ. У разі неможливості - звернутися із заявою про згоду на утримання коштів. Попереджено про можливість прийняття рішення про утримання суми у розмірі 20% щомісячно.

Листом від 10.03.2017 № 490 УПФУ повідомило позивача, що при опрацюванні заяви позивача від 01.02.2017 - скорегований період роботи відповідно до договору про співробітництво. В результаті проведеного перерахунку, переплата пенсії за період з 14.01.2016 по 31.01.2017 складає 11694,51 грн. Запропоновано здійснити аналогічні заходи по погашенню переплати.

27.03.2017 позивач звернувся до ПФУ з листом звернув на наведені вище обставини та добавив, що звернувся із заявою про перерахунок пенсії з наданням індивідуальних відомостей про застраховану особу, де за 2016 зазначив, що страховий стаж складає 30 днів - вересень 2016. Зазначив також, що заява була написана під диктовку спеціаліста ПФУ та звернув увагу, що надалі проведений перерахунок не відповідає вимогам ст. 24 вищезгаданого закону та звернув увагу на положення ст. 56 зазначеного Закону. Просив вважати відрахування у розмірі 15% від пенсії у лютому 2017 такими, які повністю перекрили переплату пенсії. Зазначив, що надалі не дає згоди на відрахування із пенсії., а саме - 11 694,51 грн.

З аналогічним листом позивач звернувся до Мінсоцполітики.

ГУ ПФУ в м. Києві у листі від 25.04.2017 № 9263/02/С-816 повідомило позивача, що з 21.11.2015 позивач одержує пенсію за віком. Звернута увага, що пенсіонер має повідомляти УПФУ про працевлаштування. Крім того, звернута увага на те, що договір набуває чинності з 14.01.2016. Між тим, зазначено про необхідність витребування додаткової інформації щодо періоду роботи.

У листі від 13.05.2017 № 789/03/С-549 УПФУ де зазначено, що за матеріалами пенсійної справи позивач звернувся 01.02.2017 із заявою щодо проведення до категорії непрацюючих осіб із наданням договору від 14.01.2016 щодо надання послуг, який діє з 14.01.2016. зазначено, що за період з 14.01.2016 по 31.01.2017 виникла переплата - 11694,51 грн.

У листі УПФУ від 01.08.2017 № 1324 повідомлено позивача, що управлінням прийнято рішення від 27.06.2017 утримувати переплату в розмірі 20% щомісячно починаючи з серпня 2017.

Листом від 14.09.2017 позивач звернувся до ПФУ, акцентувавши відносно наведеної вище ситуація, що робота виконувалась лише один раз, у вересні 2016 та підприємством були сплачені ЄСВ та ПДФО. В результаті в березні 2017 при виплаті пенсії з неї утримали 15% на погашення заборгованості державі. Просив надати роз`яснення щодо відрахувань, що проводяться з серпня 2017.

Надано відповідь від 13.10.2017, яка по суті повторює вказані вище позиції органів ПФУ.

11.01.2018 від імені позивача до УПФУ адвокатом подано адвокатський запит про надання рішення про утримання та повідомлення управління координації щодо встановлення переплати.

На вказаний запит надано власне оскаржуване рішення від 27.06.2017 № 370. Зазначено у рішення, що позивач отримує пенсію у розмірі 6862,29 грн. та про те, що встановлена переплата 11694,51 грн. заборгованість утворилась, згідно рішення, з 14.01.2016 по 31.01.2017 у зв`язку з працевлаштуванням.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося, спірне рішення прийнято з посиланням на ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою статті 50 цього Закону встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

У свою чергу, відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

За приписами частини 1 статті 103 Закону N 1788-XII суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку (частина 4 статті 103 Закону № 1788-XII).

Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.

При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

У даному випадку, не дивлячись на те, що суд двічі, при відкритті провадження у справі та надалі ухвалою від 14.05.2018 витребовував у відповідача матеріали та пояснення на підтвердження правомірності прийнятого рішення, відповідач так і не довів перед судом, у т.ч. нормативно, того, що вказана помилка, допущена позивачем, взагалі призвела до надмірної сплати пенсії, не зазначив нормативно-правового обґрунтування проведення перерахунку за період року при тому, що позивач фактично виконував роботи лише один місяць - у вересні 2016 та, більш того, позивач прийняв перерахунок за цей місяць та утримання за цей місяць та відповідач не надав суду детального розрахунку суми, стягнутої спірним рішенням. Відповідачем не доведено вчинення з боку пенсіонера свідомих, активних та навмисних дій щодо надмірного отримання пенсії.

Відтак, у порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено перед судом законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення,

Більш того, як вже зазначалося, відповідач не надав відзиву на позов, у зв`язку з чим та на підставі положень ч. 4 ст. 159 КАС України відсутність відзиву кваліфікується судом як визнання позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, у т.ч. в частині похідних вимог - про зобов`язання повернути кошти.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255, КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва щодо щомісячного утримання з пенсії ОСОБА_1 , коштів на підставі рішення від 27.06.2017 № 370.

Визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва від 27.06.2017 № 370 про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) повернути ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) кошти, утримані з його пенсії на підставі рішення від 27.06.2017 № 370 за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 та з 01.03.2017 по 31.01.2018.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, визначених п/п. а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін