Рішення № 86701111, 23.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Київ № 826/2611/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №1699/7 від 16.12.2016 року «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, у зв`язку з порушенням арбітражним керуючим положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки відповідачем в цілому порушено процедуру проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого, а також не доведено наявність порушення АК норм чинного законодавства, крім того ОСОБА_1 притягнено до відповідальності з порушенням встановлених строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Просить задовольнити адміністративний позов повністю.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуваний наказ №1699/7 від 16.12.2016 року «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», винесено у відповідності до норм чинного законодавства, враховуючи грубі порушення у роботі позивача. Просив відмовити позивачу у задоволені адміністративного позову.

У судовому засіданні з урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.12.2019 року на підставі пункту 6 засад використання автоматизованої системи документообігу змінено склад суду до одного судді (головуючого), оскільки розгляд даної справи не передбачено колегіальним складом суду за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №636, виданого 17.07.2013 р. Міністерством юстиції України.

Відповідно до ст. Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 р. за № 1113/23645 та згідно з квартальним планом перевірок, затвердженим наказом 04.07.2016р. №595/7 у період з 12.09.2016 р. по 21.09.2016 р., за дорученням Міністерства юстиції України територіальним державним органом з питань банкрутства (органи контролю) здійснено перевірку діяльності позивача, як арбітражного керуючого, щодо додержання вимог Конституції України. Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» іншого законодавства про банкрутство та законодавства про оплату праці, при виконанні ним повноважень ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Сєвєрордонецький приладобудівний завод», призначеного за постановою Господарського суду Луганської області від 30.01.2014 р. по справі про банкрутство №10/1106, та Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький завод опорів», призначеного за постановою Господарського суду Луганської області від 12.03.2014 р. по справі про банкрутство №12/1646.

За результатами перевірки органом контролю складено Довідку про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21.09.2016 р. №23 та Акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.09.2016 р. №24, в яких зафіксовано порушення позивачем вимог.

- абзацу 6 частини 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діє з 19.01.2013) щодо здійснення діяльності арбітражного керуючого заінтересованої особи відносно ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» та ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод», як грубе порушення законодавства про банкрутство, і яке є підставою для внесення до дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Відповідач листом від 16.11.2016р. №9ю4-33/1799 повідомив позивача про результати розгляду Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України №826 від 13.10.2016р. про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 , за яким прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

На запит позивача від 05.12.2016 №01-20/197-16 відповідачем супровідним листом від 20.12.2016р. №2237/39384-0-33-16/9.4 надано витяг з протоколу №53/11/16 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 09.11 2016р.

В січні 2017 року на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих Міністерства юстиції України розміщено інформацію щодо накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, за наказом Міністерства юстиції України (відповідач) від 06.12.2016р. №1699/7.

На запит позивача від 16.01.2017р. №01-19/3 щодо ознайомлення та надання відповідачем копії наказу Міністерства юстиції України від 06.12.2016р. №1699/7, відповідачем за супровідним листом від 30.01.2017р. №126/2177-0-33-17/9.4, який надіслано 07.02.2017, надано копію наказу Міністерства юстиції України від 06.12.2016р. №1699/7 «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 » дисциплінарного стягнення у вигляді попередження».

Позивач вважає, що вищезазначений наказ відповідача прийнятий не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, не добросовісно, нерозсудливо, та не своєчасно, і без дотримання принципу рівності перед законом, та який порушує права, свободи та інтереси позивача. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1, 3 Положення, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, в тому числі, державну політику з питань банкрутства, а також є державним органом з питань банкрутства.

Процес, формування державної політики включає також розроблення проектів та прийняття нормативно - правових актів, які регулюють питання банкрутства.

Мін`юстом, у межах повноважень, відповідно до статті 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) та пунктів 3 та 9 Положення про Міністерство юстиції України 27.06.2013 було затверджено Порядок контролю, який встановлює процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов`язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно статті 105 Закону Дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до статті 98 Закону (Права та обов`язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Згідно частини 3 статті 98 Закону під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до пункту 1.2., 1.4. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 (далі за текстом - Порядок контролю) цей Порядок поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов`язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Таким чином, основним нормативним актом, який регламентує порядок здійснення процедури контролю за діяльністю арбітражних керуючих є Порядок контролю.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку контролю контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку контролю Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

- проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

- надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

- складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Відповідно до п. 2.5. розділу II Порядку контролю, планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, (далі - Головне територіальне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Відповідно до вимог підпункт 4.29 Положення, Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює за дорученням Міністерства юстиції України контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.11 Порядку контролю предметом планової перевірки є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період, що підлягає плановій перевірці.

Відповідно до пункту 2.13 Порядку контролю на підставі доручення на проведення перевірки оформлюються посвідчення на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, які підписуються керівником структурного підрозділу Мін`юсту або структурного підрозділу територіального органу з питань банкрутства, відповідального за забезпечення реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства.

Відповідно до пункту 5.1. Порядку контролю в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.

Відповідно до пункту 5.1. Порядку контролю арбітражний керуючий має право протягом п`яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії.

Відповідно до пункту 6.3. Порядку контролю комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - акт перевірки) протягом: двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки.

Відповідно до пункту 6.13. Порядку контролю у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов`язково зазначає про це в акті перевірки.

Відповідно до пункту 7.2. Порядку контролю протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін`юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін`юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Відповідно до пункту 7.4. Порядку контролю дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є:

- попередження;

- позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Так як було зазначено вище, Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області на підставі посвідчення про проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 12 вересня 2016 року №30 було проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі №10/1106 про банкрутство ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» та у справі №12/1646 про банкрутство ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів», за період з 10.06.2014 по 11.09.2016.

Разом з тим, Пунктом 2.7 зазначеного Порядку № 1284/5 визначено, що орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Згідно пункту 2.15.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 р. за № 1113/23645, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази вручення повідомлення арбітражного керуючому про проведення перевірки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Судом встановлено, що листом від 29.08.2016 року за вих. №5/26/3262 «Про проведення планової виїзної перевірки», надісланим 29.08.2016 (згідно поштового штемпелю на конверті рекомендованою кореспонденцією за №9340403035511), який вручено позивачеві 05.09.2016 року), позивач письмово повідомляється про проведення вищезазначеної планової виїзної перевірки, що також підтверджується інформаційним листом Луганської Дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 09.11.2016 №2499/709.

З викладеного вище можна зробити висновок, що позивач був несвоєчасно повідомлений про проведення планової виїзної перевірки, чим порушено процедуру перевірки арбітражного керуючого, оскільки даний лист позивачем було отримано лише 05.09.2016 року, а перевірка була розпочата вже 12.09.2019 року.

Статтею 105 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дисциплінарним проступком арбітражних керуючих є 1) винне невиконання або 2) неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно підпункту 7.6.1. пункту 7.6. розділу VII вищезазначеного Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: 1) встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; 2) відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Як вбачається з довідки про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 вересня 2016р. №23 та Акту планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30 вересня 2016р. №24, позивачем в ході діяльності арбітражного керуючого порушено:

- абзац 6 частини 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діє з 19.01.2013) щодо здійснення діяльності арбітражного керуючого заінтересованої особи відносно ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» та ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод», та встановлено порушення законодавства в діяльності арбітражного керуючого, і яке є підставою для внесення до дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення;

Дане порушення, на думку контролюючого органу, полягає в укладенні ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів», в особі ліквідатора Льовіна А.П. (позивача), який діє на підставі постанови Господарського суду Луганської області від 12.03.2014 по справі №12/1646 з ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод», в особі ліквідатора Льовіна А.П., який діє на підставі постанови Господарського суду Луганської області від 30.01.2014 по справі №10/1106 договору про забезпечення збереження майнових активів від 15.03.2014 б/н, що суперечить чинному законодавству України і, що прямо заборонено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, суд зазначає, що ні довідкою про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 вересня 2016 року №23, ні Актом планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30 вересня 2016 року №24 не встановлено висновку щодо наявності в діях позивача фактів такого грубого порушення вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (предмета перевірки), яке б могло мати наслідком застосування до нього дисциплінарного стягнення; не зазначено, які конкретні дії позивача свідчать про здійсненні грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів банкрута, в чому саме полягає його вина, її суть, ступінь та тяжкість порушення, тобто, не надано діям позивача жодної оцінки, як і не враховано його попередньої поведінки, в т. ч. відсутність дисциплінарних стягнень.

Крім того, ані Довідка про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 вересня 2016 року №23, ані Акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30 вересня 2016 року №24 не містять встановлених фактів порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів банкрута під час укладання та виконання договору про забезпечення збереження майнових активів від 15.03.2014 року б/н, укладеного між ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» (замовник) та ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» (виконавець).

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), перебуваючи самозайнятою особою, з метою отримання винагороди, як правило, за рахунок боржників, представником яких він стає після призначення, передусім, в процедурах санації та ліквідаційній, володіє відповідною правоздатністю систематично виконувати функції представника (має системний характер) від імені інших осіб, щодо яких застосовані процедури банкрутства, на оплатній підставі.

В даному випадку, позивач, як ліквідатор правомірно представляв інтереси однієї юридичної особи, і укладав правочини від імені і в його інтересах, якого він представляє в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з іншою юридичною особою, представником якої він також є, в силу цього ж Закону, як ліквідатор, що відповідає нормам ч.3 ст. 238 ЦК України. Оскільки таке повноваження йому надано ч.2 ст. 41 та на виконання ч.1 ст. 38 ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника».

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який є спеціальним, і який має пріоритет перед іншим законодавствам, не містить заборони вчиняти арбітражному керуючому, як ліквідатору банкрута правочинів, з укладання договорів, зокрема, направлених на збереження майна боржника та інші з іншими особами, в т.ч й заінтересованими особами щодо боржника, щодо яких застосовуються процедури банкрутства, і представником яких є той самий арбітражний керуючий.

Між тим, до суду не надано судових рішень, що набрали законної чинності (сили) з приводу визнання правочину неправомірним, з укладення договору про забезпечення збереження майнових активів, за Договором від 15.03.2014 б/н між ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів», в особі ліквідатора Льовіна А.П. та ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод», в особі ліквідатора Льовіна А.П.

За приписами ч. 1 ст. 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

У відповідності до пункту 2.5.4. розділу II Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 р. за № 1113/23645, попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок.

В Довідці про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 вересня 2016 року №23 зазначено наступне: «Як свідчать надані арбітражний керуючим ОСОБА_1 документи 15.03.2014 останнім було укладено договір про забезпечення майнових активів..., тобто арбітражний керуючий уклав договір сам із собою...».

Період, в якому здійснювалася діяльність позивача, в якому вчинено правочин. з укладення Договору про забезпечення збереження майнових активів від 15.03.2014 б/н, між юридичними особами ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів» та ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» був раніше перевірений державним органом контролю в попередньому періоді щодо здійснення заходів із збереження майна боржника ВАТ «Сєвєродонецький завод опорів», що підтверджується документальними доказами, за Довідкою про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27.06.2014 року №29.

Тобто з тексту Довідки, судом встановлено, що періодом перевірки є - час укладання даного Договору, що є попереднім періодом, який вже перевірявся раніше. Тобто судом встановлено порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки, а

Відповідно до пункту 25. Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5 (далі за текстом - Положення про комісію) за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про: застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.4 ст.107 Закону №2343, п.7.5 Порядку №1284/5 рішення про накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців саме з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Натомість на момент видання Міністерством юстиції України наказу від 06.12.2016р. №1699/5 сплинув двомісячний з дня виявлення проступку строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушення, що ставляться йому у вину, зафіксовані вперше у довідці від 27.06.2014р. №29-а, а потім повторно в довідці від 21.09.2016 року №23позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Водночас, позивач надав достатньо доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її вимоги.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ №1699/7 від 16.12.2016 року «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження».

Стягнути на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур