Рішення № 86701095, 23.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 грудня 2019 року справа №826/11838/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіенто" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сіенто")доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2018 року №0015521406 та №0015541406

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення у зв`язку із порушенням відповідачем під час винесення вказаних податкових повідомлень-рішень вимог чинного законодавства, зокрема: відповідач не направив акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення; ДФС України за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2018 року №0015521406 та №0015541406 фактично не проведено перевірку фактів і обставин, наведених у скарзі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11838/18 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм податкового законодавства.

У судовому засіданні 20 вересня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 28 березня 2018 року №0015521406 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" до позивача застосовано пеню за порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 143 822,43 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 28 березня 2018 року №0015541406 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та у відповідності до вимог пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49, до позивача застосовано штрафні санкції за порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 170,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 07 березня 2018 року №266/26-15-14-06-05/39374960 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сіенто" (код 39374960) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 20 березня 2017 року №20/03-17 з компанією "TIMBER MASTER CO.LTD" (Корея), від 29 березня 2017 року з компанією "HAN LIM CO.LTD" (Корея), від 16 лютого 2017 року №1602/17 з компанією "DARWIN C AND I" (Корея) згідно листів ПАТ "АСВІО БАНК" від 02 листопада 2017 року №2591 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 03 листопада 2017 року №53303/10), ПАТ "ПУМБ" від 04 грудня 2017 року №КНО-09.17/406 ( вх. ГУ ДФС у м. Києві від 11 грудня 2017 року №61832/10) за період з 16 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року" (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сіенто" статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Сіенто" виручки в сумі 5 548,07 доларів США (еквівалент 147 779,76 грн.) за контрактом від 20 березня 2017 року №20/03-17 з компанією "TIMBER MASTER CO.LTD" (Корея); ненадходження виручки у сумі 6 730,20 доларів США (еквівалент 180 078,17 грн.) за контрактом від 29 березня 2017 року з компанією "HAN LIM CO.LTD" (Корея); ненадходження виручки у сумі 6 125,10 доларів США (еквівалент 163 854,30 грн.) за контрактом від 16 лютого 2017 року №1602/17 з компанією "DARWIN C AND I" (Корея).

Рішенням ДФС України від 15 червня 2018 року №20497/6/99-99-11-01-02-25 за результатами розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2018 року №0015521406 та №0015541406 залишено без змін зазначені податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями статті 78 Податкового кодексу України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

У свою чергу відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За правилами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи підтверджують, що на акті перевірки міститься напис, про те, що 07 березня 2018 року здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "Сіенто" для вручення акта про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в ході якого встановлено відсутність посадових осіб підприємства за податковою адресою, про що складено акт відсутності посадових осіб за податковою адресою при виході для підписання акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 07 березня 2018 року №245/26-15-14-06-05.

Однак, відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували надіслання акта перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) ТОВ "Сіенто" рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручений платнику податків (його представнику), а саме копії відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чека про направлення рекомендованого відправлення.

Разом із тим, вказане процедурне порушення не спростовує правильність висновків акта перевірки та не впливає на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень; крім того, позивач не оскаржує поведінку ГУ ДФС щодо не направлення йому акта перевірки у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу, що позивач не оскаржує висновки акта перевірки, не заперечує виявлені контролюючим органом порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Сіенто" виручки в сумі 5 548,07 доларів США (еквівалент 147 779,76 грн.) за контрактом від 20 березня 2017 року №20/03-17 з компанією "TIMBER MASTER CO.LTD" (Корея); ненадходження виручки у сумі 6 730,20 доларів США (еквівалент 180 078,17 грн.) за контрактом від 29 березня 2017 року з компанією "HAN LIM CO.LTD" (Корея); ненадходження виручки у сумі 6 125,10 доларів США (еквівалент 163 854,30 грн.) за контрактом від 16 лютого 2017 року №1602/17 з компанією "DARWIN C AND I" (Корея), а також не надає будь-яких доказів, які б спростовували таке порушення, зокрема первинні, звітні та платіжні документи, які б свідчили про отримання строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Суд також звертає увагу, що дії ДФС України під час розгляду скарги ТОВ "Сієнто" на податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2018 року №0015521406 та №0015541406 в частині не проведення перевірки фактів і обставин, наведених у скарзі, не є стосуються предмета доказування у даній справі та не впливають на правомірність застосування пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Сієнто" про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС від 28 березня 2018 року №0015521406 та №0015541406 нормативно і документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Сіенто" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіенто" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіенто" (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, буд. 4-А, нежитлове приміщення 19; ідентифікаційний код 39374960);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко