Рішення № 86700659, 26.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року справа № 580/3655/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кучеренко І.О.,

представників позивача — Лашкун А.І., Мороз О.С. (за довіреністю);

представника відповідача — Хлівненка П.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної Податкової служби до Публічного акціонерного товариства “Азот” про стягнення податкового боргу за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків Державної Податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства “Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72), в якому просить:

- стягнути з публічного акціонерного товариства “Азот” податковий борг в сумі 68 344 628,12 грн. за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить ПАТ “Азот”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач порушено вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого виник непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 68 344 628,12 грн. з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та пені нарахованої відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України. Станом на день звернення до суду, вказана заборгованість добровільно непогашена в зв`язку з чим вникла необхідність її стягнення в судовому порядку.

Ухвалою від 26.11.2019р. відкрито провадження у справі розгляд справи. Розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.12.2019р. до суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого, розмір непогашеного податкового боргу перед бюджетом збільшився до 77 336 463,74 грн., в зв`язку з чим представник позивача просив стягнути борг у вказаному розмірі.

У встановлений судом строк, відповідачем відзив не подано. Під час розгляду даної справи, представник позивача вказав, що не заперечує проти наявності у відповідача податкового боргу.

23.12.2019р. протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ «АЗОТ» з 01.01.2019р. перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДПС. Підприємство сплачує податки та збори до бюджету, зокрема податок на прибуток приватних підприємств.

В зв`язку з виникненням податкового боргу, підприємству сформовано податкову вимогу №31-18 від 11.05.2017р. на загальну суму 1515,31 грн., по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України (код 13060000).

Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника, з 11.05.2017р. по 14.11.2019р. податковий борг підприємства ПАТ «АЗОТ» не був погашений в повному обсязі.

Станом на 14.11.2019р. в інтегрованих картках (ІКП) ПАТ «АЗОТ» обліковувався податковий борг в сумі 68 344 628,12 грн., в т.ч. по податках:

- по податку на додану вартість (14010100) в загальній сумі 7 985 250,33 грн. Податковий борг виник з причини несплати грошових зобов`язань за наступними документами:

- Податкове повідомлення - рішення (форма Ш) №0009074102 від 29.10.2018р. в сумі 6 310 921.65 грн;

- Податкове повідомлення - рішення (форма Н) №0001224102 від 13.03.2019р. в сумі 37 658,89 грн.

- Податкове повідомлення-рішення (форма Ш) №0002684614 від 03.04.2019р. в сумі 237950,10 грн.

Крім того, нараховано пеню в загальній сумі 1 398 719,69 грн., що не сплачено.

- по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в сумі 60 359 377,79 грн.

Податковий борг виник з причини несплати грошових зобов`язань за Податковим повідомленням - рішенням (форма Р) № 0005971403 від 16.08.2017р. в сумі 43 631 411,19 грн.

За наслідками оскарження відповідачем ППР (форма Р) № 0005971403 від 16.08.2017р., постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. у справі №826/17841/17, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Азот" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2017 року №№ 0005971403 та 0005981403 — відмовлено.

Також за період оскарження нарахована пеня в сумі 16 727 966,60 грн.

Відповідно до платіжних доручень: №56096 від 15.08.2019р. на суму 10 403 000,00 грн., №65817 від 14.11.2019р. на суму 7 500 000,00грн. заборгованість з податку на додану вартість погашено у розмірі — 17 903 000,00грн.

Платіжним дорученням №66362 від 21.11.2019р. підтверджено сплату грошових зобов`язань по акту перевірки від 08.10.2019р. №1/28-10-50-14-00203826 у розмірі 26,21 грн.

Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника, станом на 17.12.2019р. за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість (14010100) в сумі 16 977 085,95 грн., який збільшився відповідно до наступних документів:

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9187500550 від 20.08.2019р. (термін сплати — 30.08.2019р.) в сумі 8 669 380,00 грн.;

- Податкове повідомлення - рішення (форма 'Ш') № 0002684614 від 03.04.2019р. в сумі 237 950,10 грн;

- Податкова декларація з податку на додану вартість № 9276123337 від 20.11.2019р. (термін сплати — 30.11.2019р.) в сумі 6 524 569,00 грн;

- Податкове повідомлення - рішення (форма 'Н') № 0004054617 від 05.11.2019р. в сумі 26,21 грн. (штрафні санкції).

- пеня в загальній сумі 1 545 160,64 грн.

Позивачем уточнено позовні вимоги в частині розміру стягнення заборгованості з податку на додану вартість, натомість сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (11021000) не змінилася та становить 60 359 377,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач вказав, що сума стягнення податкового боргу ПАТ «АЗОТ» за рахунок коштів, що перебувають на рахунках у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить підприємству, становить 77 336 463,74 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, окрім ППР (форма Р) № 0005971403 від 16.08.2017р. та вимоги відсутні, доказів щодо оскарження цих податкових повідомлень-рішень та вимоги суду надано не було. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

На підставі зазначеного, загальний розмір узгодженої заборгованості відповідача зі сплати вказаних податків складає 77 336 463, 74 грн.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у зазначеному розмірі, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.

Щодо розстрочення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Прохання мотивоване тим, що відповідач перебуває у складному фінансовому становищі та на даний момент у підприємства наявні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.

Так, 10.12.2019р. та 23.12.2019 року (у зв`язку із уточненням суми позовних вимог) представником відповідача до суду подано клопотання про встановлення порядку виконання судового рішення, в обгрунтування якого зазначено, що стягнення усієї суми боргу поставить підприємство у тяжкий фінансовий стан в зв`язку з чим існує необхідність розстрочення суми боргу впродовж 3 років зі сплатою заборгованості щомісячно.

Обговорюючи зазначені клопотання, представники позивача його вирішення поклали на розсуд суду.

Суд при оцінці обгрунтованості заявленого клопотання, враховує, що відповідно до ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Судом, з матеріалів справи, вбачається, що відповідач має значну заборгованість по невиконаних зобов`язаннях, що підтверджується постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. від 14.01.2019 року про арешт майна ПАТ “Азот” в межах суми звернення стягнення 68 380 919,45 грн., а також постановою приватного виконавця Плесюка О.С. від 07.06.2019 року про арешт майна боржника в межах суми звернення стягнення 13 130 565,16 грн. (а.с. 53-72).

Так, представником відповідача у своєму клопотанні вказано, що в умовах арешту рахунків, рухомого майна (транспортних засобів) та відсутності обігових коштів, здійснення господарської діяльності відповідачем практично неможливе, оскільки відповідач позбавлений можливості придбавати сировину для виготовлення продукції, а також придбавати природний газ, питома вага якого у виробництві складає близько 80%; зазначено, що розстрочення виконання даного рішення суду, надасть можливості підприємству стабілізуватися та продовжувати здійснювати його діяльність та в повному обсязі виконати дане рішення суду із збереженням робочих місць працівників підприємства, численість яких складає майже 3500 осіб; вказано, що відмова в задоволенні таких клопотань призведе до зупинки виробництва та в подальшому негативно відобразиться на державному та місцевих бюджетах, у вигляді зменшення надходжень обов`язкових платежів та зборів, а безперебійне очищення всіх стічних вид міста Черкаси, яке відповідач здійснює згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.03.1992 року №96, буде поставлене під загрозу.

Згідно відомостей Балансу (Звіту про фінансовий стан, а.с. 51-52) Відповідача за 2018 рік, розмір зобов`язань підприємства станом на кінець 2018 року становить 24 862 223 грн.

Таким чином, важкий фінансовий стан підприємства підтверджується матеріалами справи.

Наведене свідчить про неможливість одночасного погашення відповідачем всієї суми заборгованості, оскільки наслідком стане подальше накопичування податкового боргу підприємства.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою| для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

На підставі зазначеного, а також того, що відповідач проти позову не заперечує, суд доходить висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, що підтверджується обставинами встановленими в судовому засіданні, з огляду на що, суд вважає клопотання про розстрочення виконання рішення, обгрунтованим та таким що належить задовольнити.

Суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення не звільняє відповідача від обов`язку виконати судове рішення та не зменшує розмір надходжень до бюджету, а лише встановлює поступовий графік надходження таких платежів, що забезпечить як виконання рішення суду так і стабілізацію діяльності підприємства, яке здіснює відрахування до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Азот” (18014, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, код ЄДРПОУ - 00203826) на користь бюджету податковий борг в сумі 77 336 436 (сімдесят сім мільйонів триста тридцять шість тисяч чотириста тридцять шість) грн. 74 коп. за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки.

Розстрочити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/3655/19 від 26 грудня 2019 року про стягнення за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки Публічного акціонерного товариства “Азот” в дохід бюджету через Офіс великих платників податків Державної Податкової служби (49600, м. Дніпро, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ - 39440996) податкового боргу в розмірі 7 336 436,74 грн. на 36 місяців починаючи з 01 січня 2020 року щомісячно до 01 числа наступного місяця по 2 148 234 (два мільйони сто сорок вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн. 35 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко

Повний текст рішення складено 27.12.2019р.