Рішення № 86700321, 27.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 грудня 2019 р. № 520/11612/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Первомайського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Первомайський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ з дня звернення - 22.05.2019 року;

- зобов`язати Первомайський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити щомісячні суми пенсії за період з 22.05.2019 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 23.10.1986 р. по 11.12.1986 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем його права, передбаченого ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, останній просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачем не надано належних документів на підтвердження обставин, з якими Закон пов`язує призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач, проходячи службу в Радянській Армії, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі в/ч №41437.

Згідно з посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_1 220769, виданий Харківською облдержадміністрацією, позивач є особою – учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Позивач 22.05.2019 року звернувся до відповідача із завою про призначення пенсії за віком відповідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до якої було подано необхідний пакет документів на підтвердження права на призначення та нарахування пенсії.

Рішенням Первомайського відділу обслуговування громадян Головного управління в Харківській області Пенсійного фонду України, викладеним у повідомленні №370/03.17-20 від 09.07.2019 року відповідачу відмолено в призначенні та виплаті пенсії через відсутність права на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, з підстав, що копія довідки Міністерства оборони Російської федерації від 29.03.1997 року №315/4/813 зазначає, що в архівних наказах в/ч 06407 відсутні відомості про перебування ОСОБА_1 у складі в/ч у вказаний період. Оскільки відповідно до наданих документів неможливо визначити період роботи, населений пункт, чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС, то права на пенсію із зниженням пенсійного віку на 10 років ОСОБА_1 не має.

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Соціальна захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій гарантується Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

У спірних правовідносинах основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( надалі – Закон).

Статтею 14 Закону унормовано, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року – незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів.

Відповідно до ст. 65 Закону, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 1 до 14, у 1988 – 1990 роках – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Постраждалий від Чорнобильської катастрофи» (категорії 1, 2, З серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 (135-97-п) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68, число 34, с. 7; 1998 р., №19, ст. 681), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Відповідно до ст. 15 Закону, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно абз.7 пп.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують особливий статус особи, а саме: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Положеннями ст. 55 Закону зокрема визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів – на 10 років.

Системно аналізуючи встановлені судом обставини, у поєднанні з наведеними законодавчими нормами суд зазначає, що Законом чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Досліджуючи наявну у справі копію посвідчення позивача серії НОМЕР_2 , видану Харківською облдержадміністрацією, суд зазначає, що у такому, на правій стороні по діагоналі зліва направо проставлено штамп «Перереєстровано» із записом про дату перереєстрації, що підтверджує його статус в порядку Закону та дає йому, як особі, яка має такий статус, а саме: учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, право на зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років.

Посилання відповідача, які полягли в основу прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, суд відхиляє, оскільки Порядком №22-1 не обмежено підтвердження періоду роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, та передбачено таке підтвердження, зокрема, довідкою військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідкою архівної установи, або іншими первинними документами, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У свою чергу, позивачем, на підтвердження і обґрунтування своєї участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було долучено: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році; копію військового квитка серії НОМЕР_3 , в якому є запис про те, що у період з 23.10.1986 р. по 11.12.1986 р., позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі в/ч 06407; копію протоколу Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС №205 від 19.11.1997 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь у роботах в м. Чорнобиль з 23 жовтня по 11 грудня 1986 року; копію архівної довідки Міноборони України галузевого державного архіву Міністерства оборони України №52 від 22.01.2019 року, в якій зазначено, що по архівним документам встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в військовій частині №41437, смт. Черкаський, у військових званнях «рядовий, мл. сержант», на посаді «водій», зарахований 27 травня 1986 року / прибув з Первомайського РВК / (наказ від 27 травня 1986 року №128), виключений 11 червня 1988 року та направлений на облік в Первомайський РВК (наказ від 11 червня 1988 року №137 «а»). Також у вищезазначеній архівній довідці зазначено, що згідно наказів командира в/ч 41437 по строковій частині «рядовий ОСОБА_1 » знаходився у відрядженні в м. Біла Церква в/ч 07224 для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вибув 21 жовтня 1986 року (наказ 21 жовтня 1986 року №253) та прибув 17 грудня 1986 року (наказ від 17 грудня 1986 року №300).

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що підстав для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає відповідно до архівної довідки Галузевого архіву МО України, з огляду на підтвердженість позивачем наявності у нього відповідного права.

При цьому, суд зазначає, що Верховний суд України у постанові від 21.11.2006 р. (справа №21-1048во06), постанові від 04.09.2015 р. (справа № 690/23/15) висловив правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «часник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.03.2018 року (справа № 333/2072/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіряючи дії суб`єкта владних повноважень відповідно до закріплених у ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд дійшов висновку, що такі відповідачем вчинені всупереч вимогам Закону та Порядку №22-1, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, суд, застосовуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог та, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, також вважає за необхідне скасувати рішення відповідача від 20.11.2017 року № 728 про відмову позивачу у призначенні пенсії.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Первомайського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати дії Первомайського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов`язати Первомайський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 14099344) призначити та провести нарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_4 ) пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 10 років.

Зобов`язати Первомайський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з моменту звернення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого при поданні позову судового збору в загальному розмірі 802,80 грн. (вісімсот дві гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.