Рішення № 86700009, 18.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2019 року № 826/8507/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» (далі - позивач, ТОВ «ЛК-ТРАНС») з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2018 №0013351404 та №0013341404.

Позивач мотивує позовні вимоги, тим, що з урахуванням діючої у 2014 році редакції ст.150 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ «ЛК-ТРАНС» займалося виключно патентною діяльністю, а тому від`ємне значення об`єкта оподаткування, відображеного в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у рядку 08 ТП «Об`єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню» в сумі 10 993 694 грн. переноситься в рядок 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років» додатку РІ до декларації про прибуток за 2015 рік. Сума в рядку А3.1 у розмірі 4 287 998 грн., яка помилково була відображена в рядку 06.5 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік не вплинула на від`ємне значення об`єкта оподаткування, що переноситься в рядок 3.2.4 додатку РІ до декларації про прибуток за 2015 рік, в якому зазначена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів в сумі 10 993 694 грн. Відтак, на думку позивача, ГУ ДФС у м. Києві помилково прийшов висновку про порушення позивачем п.п.140.4.2, п.140.4 ст.140 ПК України.

Також, позивач зазначає про порушення відповідачем Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, вважаючи, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до чинного законодавства України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В порядку ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було ухвалено рішення здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що судом на стадії розгляду справи по суті встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір у повному розмірі у відповідності до заявлених позовних вимог.

16.12.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви та надано докази сплати судового збору.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Актом від 03.03.2018 №197/26-15-14-04-03/37470510 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛК-ТРАНС» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, валютного - за період з взаємовідносин 01.01.2015 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03,2017, встановлені порушення пп.140.4.2 п.140.4 ст.140, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України № 996-XIV, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", ТОВ «ЛК-ТРАНС» занижено податок на прибуток на загальну суму 263 670,00грн. (за 2015 рік) та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування по податку на прибуток в сумі 2 409 644,00грн. (за 1 квартал 2017 року).

На підставі вказаного акту, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 20.03.2018 №0013351404 та №0013341404.

Не погоджуючись з вищевказаними податковим повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Так, ТОВ «ЛК-ТРАНС» з метою здійснення своєї основної діяльності з роздрібної реалізації продовольчих та непродовольчих товарів через мережу роздрібних магазинів, було укладено договори оренди торгівельних приміщень з іншими СГД, ФОП та фізичними особами.

З метою доведення основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою, ТОВ «ЛК-ТРАНС» в 2015 році було здійснено витрати, пов`язані із поліпшенням об`єктів основних засобів, зокрема по наступних об`єктах: магазин ЛотОК №25 м. Київ, вул.Руданського, магазин ЛотОК №29 м. Київ. просп.Червонозоряний,57, магазин ЛотОК №37 м. Київ, вул. Закревського,9, мазанин ЛотОК №38_м. Київ, вул. Васильківська,42а, магазин ЛотОК №39_м.Ірпінь, вул. Соборна, 146, магазин ЛотОК №40 м. Київ, вул. Леся Курбаса, 9 В, магазин ЛотОК№42_м. Київ, пров. Квітневий,2а, магазин ЛотОК№44_м. Київ, вул. Зоологічна 8, прим. 39, магазин ЛотОК 48_м.Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 69, магазин ЛотОК№ 55_м. Київ, вул.Замковецька, буд. 106-Б, магазин ЛотОК№ 57_Київська обл.., с. Софіївська Борщагівка, вул. Ак. Шалімова-67, магазин ЛоТОК№64_м. Бровари, вул. Київська, 243, прим.13, магазин ЛоТОК№65_м. Київ, пров. Моторний 9.

Перевіркою встановлено, що позивачем задекларовано у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показники за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 у загальній сумі "-4 304 231 грн." (2015 рік - "8 567 300 грн.", 2016 рік - "-11 119 600 грн.", 1 квартал 2017-"-1 751 931 грн.").

Перевіркою повноти декларування показників рядка 02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 встановлено їх заниження на суму 2 117 105 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 2 117 105 грн.

Відповідно до п.4 Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" від 27 квітня 2000 року № 92 (далі по тексту - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"), наведено визначення :

Об`єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою. *

Також, п.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначено, що первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат :

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно- монтажних робіт (без непрямих податків);

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Пунктом 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" передбачено, що первісна вартість об`єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Пунктом 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" також передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Отже, у разі переведення об`єктів до основних засобів з оборотних активів, проведення витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта основних засобів - вартість таких поліпшень збільшує вартість об`єкта основних засобів (вартість поліпшень становить первісну вартість об`єкту у разі оренди об`єктів основних засобів) та відповідно норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 ''Основні засоби" підлягає амортизації.

При перенесенні TOB «JIK-TPAHC» інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів (віднесення до складу «Інші операційні витрати» рядок 2180 Звіту про фінансові результати (ф.№1-м), що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суми 2 117 105 грн. за 2015 рік щодо проведених витрат, пов`язаних із поліпшенням об`єктів основних засобів, відповідачем правомірно встановлено порушено норми абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, п. 21 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"" (далі по тексту - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»), п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображені в регістрах бухгалтерського обліку та мало наступну кореспонденцію рахунків:

- Дт 205 "Будівельні матеріали";

- Кт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"';

- Дт 93 "Витрати на збут";

- Кт 205 "Будівельні матеріали".

Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат.

Прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визнання пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

При перенесенні позивачем неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п.3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 за №336/22868.

Відповідно до п.44.2. ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.»

Відповідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Так, ст.ст. 138-140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Таким чином, в порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу, ст.9 Закону України № 996-XIV, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" ТОВ «ЛК-ТРАНС» до складу "Інші операційні витрати" рядок 2180 Звіту про фінансові результати (ф.№1-м) за 2015 рік, безпідставно віднесено витрати, пов`язані із поліпшенням об`єктів основних засобів, в результаті чого позивачем завищено Інші операційні витрати на загальну суму 2 117 105,00 грн. за 2015 рік.

Крім того, перевіркою повноти визначення різниць, які виникають відповідно до ПК України, за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 встановлено, що згідно акта попередньої планової виїзної перевірки ТОВ «ЛК-ТРАНС» від 14.09.2015 №429/26-59-22-01 винесено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2015 №0008262201 про сплату ПДВ у сумі 2 254 627,01 грн. та штрафних санкцій у сумі 563 656,75 грн., №0008272201 про зменшення розміру від`ємного значення по ПДВ на суму 1 051 621,99 грн., №0008282201 про зменшення суми від`ємного значення з податку на прибуток в сумі 5 269 357,11 грн.

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 14.12.2015 №18917/10/26-15-10-05-3 5 скасовано податкові повідомлення-рішення №0008262201, №0008272201 повністю, та податкове повідомлення-рішення №0008282201 скасовано частково в частині зменшення суми від`ємного значення по податку на прибуток в сумі 3 425 818,0 грн., в іншій частині залишено без змін.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 05.10.2015 №0008282201 в частині зменшення суми від`ємного значення по податку на прибуток в сумі 1 843 539 грн. залишено без змін.

Разом з тим, TOB «ЛK-TPAHC», в ряд. 3.2.4 44 "Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років" додатку РІ до декларації про прибуток за 2015 рік відображено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів у сумі 10 993 694 грн. без врахування результатів перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги від 14.12.2015 №18917/10/26-15-10-05-35.

З урахуванням викладеного, відповідачем при перевірці правомірно встановлено порушення пп. 140.4.2, п. 140.4 ст.140 ПК України, а саме віднесення до ряд. 3.2.4 "Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років" додатку РІ до декларації про прибуток за 2015 рік суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів у сумі 1 843 818,00 грн.

Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд зазначає, що під доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розуміти будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1,3,4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У рішенні Європейського суду з прав людини, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В той же час, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, позивачем в підтвердження обставин якими він обґрунтовує свої позовні вимоги не надано належних допустимих, достовірних доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС м. Києві правомірно встановило порушення згідно оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК-ТРАНС» ( 04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 12 код 37470510) відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.А. Качур