Рішення № 86699994, 03.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 грудня 2018 року № 826/11104/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадянина Сомалі ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державної міграційної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - адвокат Калашник О.М.;

відповідача та третьої особи - Карманський І.Б.

Громадянин Сомалі ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання неправомірним та скасування рішення ДМС України від 24.05.2016 №239-16 про відмову у визнанні громадянина Сомалі ОСОБА_1 біженцем або особою, що потребує додаткового захисту;

- зобов`язання Державної міграційної служби України повторно розглянути заяву громадянина Сомалі ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2016 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті. На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматизований розподіл та протоколу автоматизованого розподілу - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суду: від 17.09.2018 - постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; від 09.10.2018 - закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов мотивовано тим, що позивач має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідування з боку терористичного угрупування "Аль-Шабааб", а також через загальнопоширене насильство в ситуації внутрішнього збройного конфлікту та систематичного порушення прав людини, що призвело до вимушеного залишення країни походження. На думку представника позивача, під час розгляду заяви шукача притулку відповідачем не з`ясовано ситуацію в Сомалі, не проаналізовано загальновідому інформацію про країну походження шукача притулку, внаслідок чого прийнято протиправне рішення про відмову в наданні статусу біженця або особи, яка потребує додатковий захист. За твердженням представника, повернення позивача до Сомалі, де є загроза його життю та здоров`ю, може зазнати катувань чи іншого жорстокого, нелюдського або принижуючого гідність поводження.

Під час судового розгляду справи представник позивача вимоги підтримала.

Представник ДМС України проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Представник пояснив, що позивач під час співбесіди зазначив, що йому загрожує розправа від представників терористичного угрупування "Аль-Шабааб" в разі неприєднання до них, що не є конвенційною ознакою для визнання біженцем. Також представник відповідача наголосив, що мета звернення позивача до ДМС України - легалізувати своє перебування на території України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, судом установлено.

Позивач звернувся з заявою-анкетою від 15.12.2015 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням ДМС України від 24.05.2016 №239-16 позивачу відмовлено у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Управлінням Державної міграційної служби в Київській області повідомленням від 09.06.2016 №20 позивача повідомлено, що відповідно до статті 6 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" відмовлено у визнані його біженцем або особою яка потребує додаткового захисту як особі, стосовно якої встановлено, що умови передбачені пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні визначений Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 № 3671-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту":

біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань (пункт 1);

додатковий захист - форма захисту, що надається в Україні на індивідуальній основі іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну або перебувають в Україні і не можуть або не бажають повернутися в країну громадянської належності або країну попереднього постійного проживання внаслідок обставин, зазначених у пункті 13 частини першої цієї статті (пункт 4);

особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань (пункт 13).

Відповідно до реєстраційного листа на особу, яка звернулась із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в справі №2015KV0066 від 15.12.2015 ОСОБА_1 є громадянином Сомалі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в Сомалі, місто Магадішо, район Годан.

Зі змісту анкети вбачається, що позивач: неодружений; за національністю сомалієць; за релігійними переконаннями мусульманин (суніт); закінчив два класи приватної школи; працював водієм; мати та брат залишились на території Сомалі у місті Могадішо; батько вбитий під час пограбування; до України прибув 12.12.2015 автомобільним транспортом, таємно, нелегально, без документів, в зв`язку з громадянською війною, пограбуванням; не був членом політичних, релігійних, військових або громадських організацій.

Згідно з протоколом співбесіди від 04.01.2016 позивач не мав жодних документів, які б підтверджували його походження. На вимогу посадової особи органу ДМС України шукач притулку описав район Ходан в Могадішо (великі трибуни, ринок Бакара, молокозавод, велика школа Телех, велика Мечеть Шех Алі Суфі), де за його словами він проживав. Позивач був незадоволений своїм життям у Сомалі в зв`язку з низькими доходами, бідністю, що було однією з причин, які спонукали до залишення Сомалі. Як пояснив під час співбесіди позивач, він 22.10.2015 легально залишив Сомалі, автобусом виїхав до Уганди, за допомогою знайомих відкрив візу до Російської Федерації, куди полетів транзитом через Стамбул. До України потрапив нелегально, таємно 12.12.2015. За переїзд з Сомалі до України позивач заплатив 6000,00 дол. США, які отримав за рахунок продажу мікроавтобуса за 9000,00 дол. США. На питання що змусило шукача притулку звернутись до міграційної служби та причини залишення країни походження позивач пояснив, що метою звернення є отримання документів на проживання в України, щоб жити спокійно і мирно, він змушений був залишити Сомалі, оскільки представники " Аль - Шабаб " вимагали від нього стати членом їхньої організації. Позивач зазначив, що в разі повернення в країну походження він може зазнати насильства з боку організації "Аль-Шабаб", представники якої погрожували його вбити, також повідомив, що зазнав переслідування з боку кланів більшості.

Під час співбесіди 01.03.2016 позивач, на відміну від співбесіди 04.01.2016, надаючи відповіді на питання посадової особи органу ДМС України зазначив, що не мав водійської ліцензії, проживав з рідними в місті Туру Туру (маленьке містечко близько 120 км. від Могадішо), батька було вбито, а великий будинок, в якому проживала сім`я шукача притулку відібрали, автомобіль продано за 9500 дол. США. Під час другої співбесіди заявник вказав, що не зазнавав переслідування за ознаками раси, релігії, національності, громадянства, політичними поглядами, підтвердивши переслідування з боку "Аль- Шабаб ".

Згідно з висновком Управління ДМС України в Київській області, затвердженого 01.04.2016, шукач притулку навів абсурдну та нелогічну історію щодо побоювання повернутись до Сомалі в зв`язку з погрозами вбивства з боку представників "Аль-Шабаб". Такий висновок посадової особи органу ДМС України ґрунтується на тому, що бойовики мали більш ніж достатньо часу для втілення свого наміру та вбивства заявника за його непокору. На думку посадової особи, відмінності в повідомленій шукачем притулку інформації під час співбесід 04.01.2016 та 01.03.2016 щодо місця проживання, обставин загибелі батька, роботи водієм мікроавтобуса, продажу автомобіля, відносин та зустрічей з представниками " Аль - Шабаб ", повідомлені обставини тяжкого матеріального становища сім`ї, бідності, а також мета приїзду в Україну - отримання документів для легального проживання з метою отримання роботи, щоб мирно працювати та жити, свідчать про економічну мету виїзду з країни громадянської належності, відсутність у заявника чітко сформованого наміру у відношенні визначення країни отримання притулку та захисту, а також про суто суб`єктивний характер побоювань повернутися в країні походження.

У висновку вказано, що на підставі параграфу 1 статті 4 Директиви Європейського Союзу 2011/95/ЄС, за яким держави-учасники можуть вважати, що обов`язок заявника полягає в якомога швидшому наданні всіх фактів, необхідних для обґрунтування заяви про міжнародний захист, водночас спільно з заявником держава-учасник зобов`язана дослідити відповідні факти, викладені в заяві.

У висновку також зазначено, що історія зустрічей заявника з представниками терористичного угрупування "Аль-Шабаб" носить дуже низьку ймовірність, тому основною причиною та мотивом виїзду заявника є пошук кращого життя та можливість заробітку, описана заявником ситуація може бути надуманою для зловживання процедурою отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту та тимчасової легалізації на території України. Серед фактів, повідомлених заявником, немає підстав для набуття статусу біженця.

За змістом висновку, аналіз інформації про країну походження свідчить про покращення ситуації в контексті захисту життя, здоров`я та прав громадян. При цьому було взято до увагу інформацію про вигнання бойовиків з більшості ключових міст, відновлення контролю над Джалалаксі, Раге-Селе, Кадале, Барауе, повернення майже 700 сомалійців в південні та центральні регіони в Могадішо. На думку посадової особи органу ДМС України, не може бути взята до уваги інформація про погіршення ситуації в Сомалі щодо систематичного порушення прав людини, оскільки не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між наявністю певних порушень прав людини в Сомалі та особисто загрозою для життя, здоров`я чи безпеки заявника, який намагався свідомо маніпулювати ситуацією по країні походження з метою використання процедури визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту для легалізації свого перебування на території України для подальшого виїзду до однієї з країн Європи.

На підставі наведеного зроблено висновок про невстановлення фактів щодо можливості застосування до заявника смертної кари, виконання вироку про смертну кару, тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання в разі повернення до країни громадянської належності.

Представник позивача заперечила наведені висновки, зазначивши про їх суперечність інформації по країні походження та повідомленій позивачем інформації під час співбесіди.

Відповідно до доповіді Amnesty Іnternational за 2015/2016 роки Права людини в сучасному світі:

в Африці державні і недержавні структури допускають серйозні порушення і зловживання в області прав людини, зокрема, в Сомалі, в тому числі здійснюючи прямі напади на мирних жителів і об`єкти цивільної інфраструктури, що призвело до того, що значна кількість людей залишає свої будинки в пошуках притулку;

в західній, центральній і східній Африці, в тому числі Сомалі озброєні угруповання, такі як " Аль - Шабаб " і "Боко Харам", постійно застосовували насильство, в результаті чого десятки тисяч мирних жителів загинули, тисячі були викрадені, і мільйони змушені були жити в страху і невпевненості, незалежно від своєї залученості в конфлікти;

в центральному і південному Сомалі мирні жителі як і раніше стикалися з нападами на тлі триваючого збройного конфлікту між силами Федерального уряду Сомалі і Місії АС в Сомалі з одного боку і силами " Аль - Шабаб " з іншого. Всі сторони конфлікту порушували міжнародне гуманітарне право і здійснювали серйозні порушення міжнародного законодавства в галузі прав людини;

понад 1,3 мільйона сомалійців стали за цей рік внутрішньо переміщеними особами.

У доповіді Amnesty Іnternational за 2016/2017 роки Права людини в сучасному світі зазначено:

в жовтні "Аш-Шабаб" зробила найстрашніший за останній час напад на мирних жителів в столиці Сомалі, Могадішо, в результаті якого загинуло більше 512 чоловік;

за даними УВКБ, агентства ООН у справах біженців, через триваючий військовий конфлікт і посухи в Сомалі половина населення країни потребувала гуманітарної допомоги, внаслідок збройного конфлікту і посухи до 1,1 мільйону внутрішньо переміщених осіб, які вже живуть в жахливих умовах в небезпечних поселеннях, додалося понад мільйон людей;

повернення до Сомалі відбувалось, незважаючи на побоювання щодо "добровільного" характеру таких повернень і незважаючи на заклопотаність з приводу того, що умови, які забезпечують безпечне і гідне повернення, в Сомалі ще не створені через триваючий збройний конфлікт і сильної посухи.

Європейським офісом з питань надання притулку складено Звіт щодо інформації про країну походження "Сомалі: Ситуація в сфері безпеки" (за 2017 рік), в якому йдеться:

як і в 2011 році, епіцентром існуючого гуманітарної кризи є південна і центральна частини Сомалі, де "Аш-Шабаб" - войовничий повстанський рух ісламізму, і локальні конфлікти кланів посилили вплив посухи, підірвали натуральне господарство і виробництво зернових, а також привели до стрімкого зростання інфляції і цін на продовольство, і крім того, стали причиною масового вимушеного переміщення;

особи, які живуть на контрольованій "Аш-Шабаб" території змушені дотримуватися способу життя "Аш-Шабаб", інакше вони будуть наражатися на небезпеку. Відносно цивільних осіб, які не підкоряються правилам і ідеології "Аш-Шабаб", можуть застосовуватися жорсткі санкції. Наприклад, одяг або поведінка, що не відповідають правилам "Аш-Шабаб", можуть привести до арешту і тілесним покаранням";

в"Аш-Шабаб" немає військових таборів в Могадішо, проте місто знаходиться під постійною загрозою з боку "Аш-Шабаб". В Могадішо впроваджені агенти "Аш-Шабаб", включаючи Міжнародний аеропорт Могадішо і Віллу Сомалі [резиденція президента і місце засідання уряду], "Аш-Шабаб" має можливості для переслідування людей і проведення на регулярній основі комбінованих атак всередині Могадішо, хоча "Аш-Шабаб" не має військової присутності в Могадішо, угруповання при цьому збирає податки і виносить вироки, є певні райони, де уряд практично або зовсім не має присутності, і вночі половина міста урядом не контролюється, околиці міста в нічний час, імовірно, контролюються "Аш-Шабаб";

за оцінками, чисельність "Аш-Шабаб" варіюється від 4000 до 9000 чоловік. Чисельність бойовиків в центральних районах (в південно-східній частині області Баколі, в областях Хиран, Бай, Нижня Шабелле, включаючи Могадішо) становить 4000-5000 чоловік.

є обмежені дані про те, як відбувається вербування в члени угруповання "Аш- Шабаб ". Це складна процедура, яку слід розглядати як безперервний процес, що відбувається як на добровільній, так і на примусовій основі з поєднанням мотивувальної та пропагандистської частини. Окремим особам, які відмовляються вступити в ряди "Аш-Шабаб", не обов`язково можуть загрожувати проблеми. Якщо старійшини відмовляться надати новобранців, "Аш-Шабаб" застосує силу. Якщо "Аш-Шабаб" прийме відмову в індивідуальному порядку, буде потрібно якась компенсація, якщо ж людина відмовляється її надати, це може спричинити серйозні наслідки, такі як вбивство, яке може бути здійснене за допомогою публічної страти.

Згідно з Керівними принципами УВКБ ООН з оцінки потреб у міжнародному захисті шукачів притулку з Сомалі, складених УВКБ ООН Агентство ООН у справах біженців у 2010 році, "Аш-Шабааб" - це радикальна гілка Союзу ісламських судів, підтримувана бойовиками коаліція, яка панувала в Могадішо в 2006 році до того, поки не була переведена в Сомалі внаслідок військового втручання Ефіопії. Деякі лідери "Аш-Шабаб" мають зв`язки з Аль- Каїдою , і Сполучені Штати, Європейський Союз і багато регіональних уряду з тривогою ставилися до її виникнення. Наймогутніша єдине збройне угрупування в Сомалі, яке контролювало більшу частину території, ніж будь-яка інша група.

Зі змісту пояснень шукача притулку вбачається, що його побоювання пов`язані з погрозами з боку організації "Аль-Шабаб". У висновку Управління ДМС України в Київській області аналізувалась інформація про "Аш-Шабааб". Отже, йдеться про одну й ту саму організацію.

Відповідно до Позиції УВКБ ООН щодо повернення громадян в південну і центральну частини Сомалі (травень 2016 року):

загальна ситуація в сфері безпеки в Могадішо, а також в південній і центральній частинах Сомалі залишається нестабільною. Розгортаються різні конфлікти пов`язані з "Аш-Шабааб", клановим ополченням, а також міжклановими спорами. Конфлікт як і раніше вкрай негативно позначається на цивільному населенні. Зокрема, надходили повідомлення про вбивства і поранення цивільних осіб внаслідок насильницьких дій, пов`язаних з конфліктом, поширеними є сексуальне і гендерне насильство по відношенню до жінок і дітей, про примусове залучення до військової служби дітей і про масштабне переміщення населення;

угруповання "Аш-Шабааб", як і раніше представляє серйозну загрозу для миру і безпеки, воюючи проти Національних збройних сил Сомалі і Місії Африканського союзу в Сомалі. В 2014 і 2015 роках в Могадішо мали місце кілька масованих атак, мішенню яких стали мирні жителі і цивільна інфраструктура, включаючи готелі, урядові будівлі, а також лікарню і міжнародний аеропорт Могадішо. У 2015 році в Могадішо значно зросла кількість нападів на співробітників гуманітарних організацій - зареєстровано 120 випадків насильства в порівнянні з 75 випадками в 2014 році. "Аш-Шабааб" також несе відповідальність за цілий ряд грубих порушень прав людини, включаючи позасудові страти, викрадення і зникнення людей, згвалтування та інші форми сексуального насильства, примусове залучення до військової служби дітей, примусові шлюби з членами "Аш-Шабааб", обмеження громадянських свобод і свободи пересування. Хоча "Аш-Шабааб", за деякими даними, втратила контроль над багатьма містами і селищами в регіонах центральної та південної Сомалі, угруповання продовжує контролювати деякі невеликі населені пункти і більшість сільських районів. Більш того, навіть в тих містах, над якими відновили контроль Національні збройні сили Сомалі і Місія Африканського союзу Сомалі, "Аш-Шабааб" зберігає значну присутність в передмістях і деяких частинах цих населених пунктів. Це угруповання часто встановлює незаконні блокпости для контролю пересування товарів і людей на основних маршрутах постачання і проникає в міста для здійснення нападів, в основному в нічний час;

УВКБ ООН, як і раніше, закликає держави утримуватися від примусового повернення будь-яких осіб в райони південної і центральної частин Сомалі, в яких ведуться військові дії і (або) має місце переміщення осіб, а також в райони, які залишаються ослабленими і небезпечними після недавніх військових дій або які залишаються під повним або частковим контролем недержавних збройних угруповань. У ситуації примусового повернення громадян Сомалі в південну і центральну частини країни можуть бути задіяні загальні зобов`язання про невислання в рамках міжнародного права.

Наведені висновки Amnesty Іnternational за 2015-2017 роки, Європейського офісу з питань надання притулку за 2017 рік, УВКБ ООН за 2016 рік, дають підстави дійти висновку, що станом на час перебування позивача в країні громадянської належності до жовтня 2015 року, розгляду його заяви органами ДМС України про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в 2016 році, а також під час судового розгляду справи в центральній частині Сомалі "Аш-Шабааб" здійснювався контроль в основному за сільськими районами, вночі за окремими районами Могадішо, діяльність організації полягала, зокрема, в примусовому залученні до військової служби, водночас наслідком відмови від військової служби могла бути грошова компенсація, а вразі несплати такої компенсації це могло призвести до публічної страти.

Як уже зазначалось, підставою для відмови в наданні позивачу статусу особи, яка потребує додаткового захисту слугували надання суперечливої інформації, маніпулювання інформацією в країні громадянської належності з метою отримання легалізації в Україні, покращення ситуації в Сомалі, неможливість врахування інформації про погіршення ситуації в Сомалі щодо систематичного порушення прав людини, оскільки не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між наявністю певних порушень прав людини в Сомалі та загрозою для життя, здоров`я чи безпеки заявника.

На думку суду, наведені висновки є передчасними та суперечливими. Передчасність таких висновків полягає у тому, що ДМС України не з`ясовано безпечності повернення позивача до країни громадянської належності Сомалі , не зважаючи на повідомлення шукачем притулку різної інформації. При цьому визначальним для суду є те, що повідомлена позивачем інформації щодо можливого примушування до військової служби з боку "Аш-Шабааб" та погрози про фізичну розправу відповідає загальновідомій інформації, яка проаналізована судом - у Сомалі триває збройний конфлікт, під час якого систематично порушуються права громадянського населення, в тому числі з боку "Аш-Шабааб". Суперечливість висновків вбачається в тому, що встановивши недостовірність інформації щодо проживання позивача в Магадішо, відповідач як підставу можливого повернення позивача в країну походження зазначає інформацію про повернення майже 700 сомалійців в південні та центральні регіони в Могадішо, водночас не проаналізовано безпечності повернення в місто Туру Туру, де проживає сім`я заявника.

З огляду на наведене, позивач не може бути повернутий до країни походження, внаслідок відмови в наданні йому статусу особи, яка потребує додаткового захисту, тому в цій частині оскаржуване рішення від 24.05.2016 №239-16 є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно заява позивача - повторному розгляду.

Під час повторного розгляду заяви шукача притулку відповідачу потрібно проаналізувати інформацію про країні походження для встановлення чи продовжується внутрішній збройний конфлікт у Сомалі, чи наявні систематичні порушення прав людини в країні походження, наскільки ймовірним є застосування до позивача смертної кари, тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в разі повернення, з`ясувати чи існує можливість безпечного повернення в країну походження, райони такого безпечного повернення, враховуючи особу позивача, повідомлені ним обставини щодо переслідування з боку "Аш-Шабааб" за відмову від військової служби, чи бажає шукач притулку повернутись до країни походження та чи розуміє наслідки такого повернення. Будь-який сумнів у безпечності повернення позивача в Сомалі повинен трактуватись як підстава для надання йому статусу особи, яка потребує додаткового захисту.

Щодо висновку ДМС України про відсутність підстав для надання позивачу статусу біженця, то суд вважає такий висновок обґрунтованим. Як убачається зі змісту анкети, пояснень шукач притулку лише одного разу згадав, що переслідувався як член одного з кланів, проте таких доводів згодом не підтримав. Зі змісту позову та пояснень представника також не вбачається, що позивач переслідувався в Сомалі за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань. Відтак, оскаржуване рішення від 24.05.2016 №239-16 у частині відмови в наданні позивачу статусу біженця є правомірним.

Враховуючи наведені висновки суду, позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення ДМС України від 24.05.2016 №239-16 про відмову у визнанні громадянина Сомалі ОСОБА_1 особою, що потребує додаткового захисту та зобов`язання ДМС України повторно розглянути заяву громадянина Сомалі ОСОБА_1 про визнання особою, що потребує додаткового з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач, відповідно до пункту 14 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 24 травня 2016 року №239-16 у частині відмови у визнанні громадянина Сомалі ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту.

Зобов`язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву громадянина Сомалі ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в частині наявності підстав для визнання громадянина Сомалі ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту з урахуванням висновків суду.

Відмовити в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної міграційної служби України від 24 травня 2016 року №239-16 щодо відмови у визнанні громадянина Сомалі ОСОБА_1 біженцем та в частині зобов`язання Державної міграційної служби України повторно розглянути заяву громадянина Сомалі ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту щодо наявності підстав для надання громадянину Сомалі ОСОБА_1 статусу біженця.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач - ОСОБА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_1, телефон НОМЕР_1).

Відповідач - Державна міграційна служба України (ідентифікаційний код 37508470, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 9).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя В.А. Донець