Рішення № 86699992, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 грудня 2019 року №826/11890/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна, податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 06.06.2016 №4136-17, винесеної ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 10.06.2016 №759/26-50-17-4, винесеного ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2016 №0060241201;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2016 №0060251201;

- зобов`язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату позивачем 21881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Ухвалою суду від 04.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. У судовому засіданні 16.02.2017 продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження. На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл судових справ, протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суд: від 17.09.2018 - постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 26.12.2019 - замінено відповідача - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - ГУ ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржувані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки за позивачем сум податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на час їх прийняття не обліковувалось.

Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що платіжне доручення від 30.01.2015 №189 було складено з порушенням чинного законодавства та на зворотному боці якого зазначено, що повертається без виконання згідно з абзацом восьмим пункту 1.25 глави 1 розділу ІІІ Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу від 06.06.2016 №4136-17 на суму 25807,11 грн з податку на додану вартість

Відповідно до рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 10.06.2016 №759/26-50-17-4 здійснено опис майна ТОВ "Промгазінвест" у податкову заставу.

На підставі акту про результати камеральної перевірки щодо порушень правил сплати податку ТОВ "Промгазінвест" від 29.06.2016 №417/26-50-12-01-11 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 №0060241201 про застосування до платника податку штрафу в розмірі 13203,78 грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 №0060251201 про застосування до платника податку штрафу в розмірі 15036,00 грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

- зобов`язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату позивачем 21881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576 затверджено Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків (далі - Порядок №576).

Відповідно до п. 2.1 Порядку №576 податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Згідно з п. 2.2 Порядку №576 податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов`язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.

Податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 4.1 Порядку №576).

Отже, право контролюючого органу на винесення і направлення податкової вимоги виникає лише з моменту виникнення у платника податків податкового боргу.

Позивач стверджує, що податкова вимога від 06.06.2016 №4136-17 була винесена відповідачем у зв`язку з неврахуванням відповідачем сплаченого податкового зобов`язання за грудень 2014 року зі сплати податку на додану вартість згідно платіжного доручення від 30.01.2015 №189.

В підтвердження належного виконання податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за період з лютого 2015 року по червень 2016 року позивачем надано відповідні докази - копії платіжних доручень.

При цьому, в підтвердження відсутності заборгованості по сплаті податків стверджує на тому, що податкова вимога від 06.06.2016 №4136-17 була винесена на тих самих підставах, що й попередні податкові вимоги від 03.02.2015 р. №218-23, від 09.09.2015 р. №11890-23, правомірність винесення яких вже було предметом розгляду у суді.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 р. по справі №826/5828/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 р., було визнано протиправною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.02.2015 року №218-23.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 р. по справі №826/25235/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 р., було визнано протиправною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.09.2015 р. №11890-23.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту судових рішень у справах №826/5828/15 №826/25235/15 вбачається, що податкові вимоги від 03.02.2015 р. №218-23, від 09.09.2015 р. №11890-23 були винесені контролюючим органом у зв`язку з несплатою позивачем задекларованого зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за грудень 2014 року. Під час розгляду справ №826/5828/15 та №826/25235/15 враховано твердження позивача про сплату податкового зобов`язання за грудень 2014 року на підставі платіжного доручення від 30.01.2015 №189.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано інформацію про підставу виникнення боргу на який було сформовано оскаржувану податкову вимогу, а також не доведено, що податковий борг, на який було винесено податкову вимогу від 06.06.2016 №4136-17, виник з інших підстав, ніж задеклароване зобов`язання по декларації за грудень 2014 року.

Враховуючи те, що за результатами розгляду справ №826/5828/15 та №826/25235/15 вже було встановлено виконання позивачем податкового зобов`язання по декларації №9078806087 за грудень 2014 року, а відповідачем не надано інформацію про підставу виникнення боргу на основі якого була сформована податкова вимога від 06.06.2016 №4136-17, то суд приходить до висновку про відсутність заборгованості у позивача, а тому така вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

В частині оскарження рішення від 10.06.2016 №759/26-50-17-4 суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Оскільки, як встановлено судом вище, висновки щодо існування у позивача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду та враховуючи скасування, у зв`язку з цим, спірної податкової вимоги, суд дійшов висновку про безпідставність винесення відповідачем рішення про опис майна в податкову заставу від 10.06.2016 №759/26-50-17-4, у зв`язку з чим вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, неврахування відповідачем сплаченого податкового зобов`язання за грудень 2014 року зі сплати податку на додану вартість згідно платіжного доручення від 30.01.2015 №189, стало наслідком того, що усі подальші здійснені позивачем сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість заховувались спочатку у рахунок сплати за грудень 2014 року, а в подальшому за слідуючі періоди, що стало підставою для застосування щодо позивача штрафних санкцій та формування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2016 №0060241201 та від 14.07.2016 №0060251201.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, зі змістом наданих позивачем копій платіжних доручень за період з лютого 2015 року по червень 2016 року та з урахуванням плати згідно платіжного доручення від 30.01.2015 №189, судом не встановлено порушень строків сплати податкових зобов`язань передбачених ст. 57 ПК України, а тому податкові повідомлення-рішення від 14.07.2016 №0060241201 та від 14.07.2016 №0060251201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо способу захисту обраного позивачем про зобов`язання внести до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату позивачем 21881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року то, на думку суду, обраний позивачем спосіб відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, за яким кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Судовими рішеннями по справах №826/5828/15 та у справі №826/25235/15 суди дійшли висновку про помилковість висновків контролюючого органу про невиконання позивачем обов`язку з перерахування до бюджету самостійно узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року, відповідно слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування цієї суми, в тому числі в інтегрованій картці позивача.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ "Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (чинного на час виникнення спірних відносин та який втратив чинність 10.06.2016) з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 13 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Відповідно до пункту 5 Розділу IV вказаного Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджено новий Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (набрав чинності 10.06.2018), згідно з абзацом п`ятим пункту 5 розділу І якого в разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Відсутність відповідного коригування у інтегрованій картці особового рахунку платника створює ситуацію, за якої кошти позивача, що зараховуються до бюджету з призначенням платежу - податку на додану вартість, наростаючим підсумком зараховуються на погашення зобов`язань позивача з вказаного податку, враховуючи відсутність фактичної сплати за платіжним дорученням від 30.01.2015 року №189. Відповідно, в платника постійно виникає недоїмка зі сплати вказаного податку.

Відображення відповідачем в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань, створює наслідки для фінансового стану позивача, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача внести інформацію в інтегровану картку позивача про відсутність податкового боргу з відповідного податку (наприклад, постанови Верховного Суду від 20.02.2018 справа №826/6810/16, від 19.11.2018 справі №810/5997/15).

За таких обставини, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права - зобов`язання контролюючого органу здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника, тому підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату позивачем 21881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Належним способом виконання рішення є внесення посадовою податкового органу інформації до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату позивачем 21881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Коригування інтегрованої картки особового рахунку позивача шляхом включення до неї відомостей про відсутність податкового боргу податку на додану вартість повинно призвести до невідображення у картці інформації про наявність податкового боргу, порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір згідно платіжного доручення від 01.08.2016 р. №903. Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 6890,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 червня 2016 року 2016 №4136-17.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 10 червня 2016 року №759/26-50-17-4.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 липня 2016 року №0060241201.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 липня 2016 року №0060251201;

Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату позивачем 21881,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6890,00 грн. (шість тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" (ідентифікаційний код 34491983, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вулиця Промислова, будинок 4).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39468461, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 23).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Донець