Рішення № 86699736, 19.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року справа № 580/3581/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача УМВС України в Черкаській області, про визнання протиправним висновку та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати протиправним висновок МВС України, викладений у листі від 26.06.2019 №15/2- 1690 про унеможливлення прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності ОСОБА_1 пов`язаної з проходженням служби в ОВС;

- зобов`язати МВС України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 14.03.2019;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання МВЄ України подати у місячний термін з часу набуття рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1984 по 20.01.1994 та з 24.03.1996 по 2002 рік. 01.12.2002 вийшов на пенсію за вислугою років. Крім того, 30.04.2000, при виконанні службових обов`язків отримав поранення, що підтверджується висновком службової перевірки УБОЗ УМВС України в Черкаській області від 01.07.2000. Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 24.04.2017 встановлено ІІ групу інвалідності. 29.07.2017, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 позивач звернувся з заявою до ГУ МВС України в Черкаській області з метою отримання одноразової грошової допомоги, оскільки під час проходження служби в органах МВС отримав захворювання, яке спричинило встановлення другої групи інвалідності. Листом №37/Р-48 від 08.09.2017 УМВС України в Черкаській області повідомило, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015. Таку відмову МВС України позивач вважає незаконною. Отримання одноразової грошової допомоги передбачено ст. 23 Закону України «Про міліцію». Згідно довідки Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу визначена друга група інвалідності, причиною якої є травма пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Підстав для відмови позивачу у виплаті такої допомоги не передбачено п. 14 Порядку № 850 від 21.10.2015.

Крім того, позивач зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2018 року у справі № 823/954/18, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019, визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання згідно з листом №37/Р-48 від 08.09.2017.

Однак, незважаючи на це відповідач, розглядаючи питання про виплату одноразової грошової допомоги, не прийняв рішення та надав відповідь листом №15/2-1699 від 26.04.2019, в якому повторно вказав на недоліки в оформленні документів, яким уже надано оцінку в судових рішеннях.

На підставі наведеного позивач вважає, що відповідач повинен прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти задоволення позову заперечував, позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що дії відповідача є правомірними. Оскільки позивачем до заяви не додані всі документи визначені п. 7 Порядку №850 відповідачем повідомлено листом про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував з аналогічних підстав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений на підставі п. 63 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за вислугою років) 01.12.2002.

Відповідно висновку за матеріалами службової перевірки по факту отриманого ст. оперуповноваженим ВКР УБОЗ капітаном міліції ОСОБА_2 В. поранення від 01.07.2000, затвердженого начальником УБОЗ УМВС України в Черкаській області 01.07.2000 –поранення отримане ОСОБА_1 рахувати отриманим при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю.

Відповідно до постанови ВЛК УМВС України в Черкаській області від 13.02.2003 № 3 травма так, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Згідно виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 541392 від 24.04.2017 - ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною із виконанням службових обов`язків, безтерміново. Довідкою серії 12 ААА № 026683 від 24.04.2017 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, визначено ступінь втрати ОСОБА_1 працездатності у відсотках – 80 (вісімдесят).

27.07.2017 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

Відповідно до висновку від 03.08.2018 УМВС України в Черкаській області, складеним на підставі п. 3.2 Порядку № 850 від 21.10.2015, позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 320000,00 грн.

Зазначений висновок УМВС України в Черкаській області подано для затвердження Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Листом № 15/2-3038 від 28.08.2018 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України повернуто на доопрацювання матеріали на призначення ОГД ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю вимогам п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2018 року у справі №823/954/18 визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення, яким призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності в розмірі передбаченому ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 скасовано.

В цій частині ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року залишено без змін.

Листом №15/2-1699 від 26.04.2019 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України повідомлено ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про неможливість прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з невідповідністю документів вимогам п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015, а також відсутність відомостей про отримання страхової суми виплати станом на 13.02.2003.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 1 Порядку № 850 від 21.10.2015 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно п.п. 2 п. 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

З огляду на те, що з 24.04.2017 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв`язку з встановленням йому як працівнику міліції первинно другої групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в ОВС України, він в липні 2018 року звернувся із заявою до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги.

За висновком УМВС України в Черкаській області, складеним на підставі п. 3.2 Порядку №850 від 21.10.2015, позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 320000,00 грн.

Зазначений висновок УМВС України в Черкаській області було подано для затвердження Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Відповідно до п. 9 Порядку № 850 від 21.10.2015 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Міністерством внутрішніх справ України відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію», що підтверджується листом від 28.08.2018 № 15/2- 3038.

За змістом цього листа вбачається, що позивачу повертаються на доопрацювання матеріали на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з невідповідністю вимогам п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015, внаслідок відсутності акта розслідування нещасного випадку, що стався з ним під час проходження служби в органах внутрішніх справ та акту, що свідчить про причини та обставини його травми.

Відповідно до п. 7 Порядку № 850 від 21.10.2015 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Суд зазначає, що позивачем дійсно не поданий відповідачу акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС за відсутності таких.

Проте до заяви позивачем долучено висновок за матеріалами службової перевірки по факту отриманого ст. оперуповноваженим ВКР УБОЗ капітаном міліції ОСОБА_1 поранення від 01.07.2000, згідно якого поранення отримане ОСОБА_1 при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю. А відповідно до постанови ВЛК УМВС України в Черкаській області від 13.02.2003 № 3 травма так, пов`язана з виконанням службових обов`язків і ОСОБА_1 непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Суд не ставить під сумнів достовірність вказаних висновку УБОЗ УМВС України в Черкаській області від 01.07.2000 та постанови ВЛК УМВС України в Черкаській області від 13.02.2003 № 3, оскільки вони є чинними та не скасованими, а протилежних доказів ніж ті, які наведенні у вказаних документах відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 14 Порядку № 850 від 21.10.2015 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

-учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

-учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Такі підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Жодна із таких підстав не може бути причиною у відмові позивачу в нарахуванні та отриманні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідачем, представником третьої особи не надані відповідні докази.

За вказаних обставин відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Так, п. 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:

-загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обовязків;

-установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;

-часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.

Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Таким чином, при первинному установленні працівникові міліції інвалідності, зв`язок якої зі службою в органах внутрішніх справ встановлений компетентним органом, такий працівник має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850 від 21.10.2015 не залежно від того, чи була встановлена часткова втрата працездатності такого працівника міліції без установлення йому інвалідності у попередніх періодах.

Вищенаведені обставини встановлені судовим рішенням у справі 823/954/18, яке набрало законної сили, тому не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, тому повторні вимоги відповідача щодо надання акта розслідування нещасного випадку, що стався з ним під час проходження служби в органах внутрішніх справ та акту, що свідчить про причини та обставини його травми, є незаконними.

Зазначене в листі №15/2-1699 від 26.04.2019 посилання на відсутність доказів отримання страхового відшкодування станом на момент настання страхового випадку 13.02.2003, суд оцінює критично, оскільки відсутність зазначеного документу не може слугувати підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.

Підсумовуючи зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію».

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.

Згідно пункту 9 Порядку № 850, уповноважений орган в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а ухилятись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17, № 361/7249/17 та від 06 березня 2019 року у справі №822/1616/18.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги, що позивач просить визнати протиправним висновок відповідача, однак останній відповідного рішення не приймав, надавши відповідь листом, чим допустив протиправну бездіяльність, тому суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З урахуванням наведеного для відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання та про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суд в порядку ст. 382 КАС України, то відповідно до зазначеної правової норми такі дії є правом, а не обов`язком суду. Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, в зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права, тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до висновку УМВС України в Черкаській області від 14.03.2019, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко