Рішення № 86699569, 26.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року справа № 580/3514/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання відмови протиправною та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправною відмову Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, викладену в рішенні сесії від 27.08.2019 року № 8-34/VІІ, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 , щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства площею 3.11 умовних кадастрових гектарах в адміністративних межах Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

- зобов`язати Плешканівську сільську раду Золотоніського району Черкаської області повторно розглянути, з врахуванням висновків суду, клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 , щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства площею 3.11 умовних кадастрових гектарах в селі Коврай в адміністративних межах Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що позивач 10.08.2019 р. звернувся до Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, однак останнім протиправно, в супереч вимогам чинного законодавства відмовлено у наданні відповідного дозволу, згідно рішення від 27.08.2019 року № 8-34/VІІ. Позивач вважає, що підстави для відмови, викладені в рішенні є необґрунтованими, а відмова - протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушених, на думку позивача, прав.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідачем, у встановлений судом строк, до суду відзиву надано не було.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є членом особистого селянського господарства «Добробут-Агро».

10.08.2019 р. позивач звернувся до Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області із заявою № 543 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства площею 3.11 умовних кадастрових гектарах в адміністративних межах Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та яка перебуває в оренді фермерського господарства «Добробут-Агро».

До вказаної заяви позивачем додано: довідку із статистичної звітності про наявність земель з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду заявника, копію ідентифікаційного коду та паспорта законного представника, копію інформаційної довідки про невикористане право на земельну ділянку, копію інформаційної довідки про розмір земельної частки (паю), копію довідки Вознесенської сільської ради про досвід роботи в сільському господарстві, копію статуту фермерського господарства «Добробут-Агро», копію свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства, копію витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію договору оренди землі, копію додаткової угоди до договору оренди землі, копію рішення господарського суду, копію витягу з державного реєстру речових прав, нотаріально завірену згоду на вилучення землі, нотаріально завірену згоду батьків та копію рішення членів фермерського господарства.

Рішенням сесії Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 27.08.2019 року № 8-34/VІІ вирішено відмовити ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3.11 га умовних кадастрових гектарах, яка розташована в с. Коврай Золотоніського району Черкаської області, для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності Плешканівської сільської ради, що перебувають в оренді фермерського господарства «Добробут-Агро», оскільки йому не виповнилось 18 років.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно пункту 1 статті 6 цього Закону громадянство України набувається, зокрема за народженням.

З поданої позивачем копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 03.06.2004 р. серії НОМЕР_2 вбачається, що останній народився в Україні, а тому є громадянином України за народженням.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для для ведення фермерського господарства.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом «а» частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації та при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування, у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу, належним чином мотивувати причини такої відмови.

Як вже зазначалось судом, рішенням сесії Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 27.08.2019 року № 8-34/VІІ відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3.11 га умовних кадастрових гектарах, яка розташована в с. Коврай Золотоніського району Черкаської області, для ведення фермерського господарства за рахунок земель комунальної власності Плешканівської сільської ради, що перебувають в оренді фермерського господарства «Добробут-Агро», оскільки йому не виповнилось 18 років.

Разом з тим, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак, рішення відповідача від 27.08.2019 року № 8-34/VІІ не містить посилань на відповідні обставини.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження наявності підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України.

Так, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, у зв`язку із недосягненням ОСОБА_2 повноліття, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Згідно з частиною 4 вказаної статті цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до частини 1 статті 32 ЦК України, крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

З матеріалів справи вбачається, що в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, звернувся його батько ОСОБА_2 , від імені якого підписане вказане клопотання. До клопотання також додано копію паспорта, свідоцтва про народження та ідентифікаційного коду заявника, копію ідентифікаційного коду та паспорта законного представника.

Таким чином, вказаний правочин вчинено дієздатною особою - батьком позивача в інтересах правоздатності ОСОБА_2 , що відповідає нормам Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року по справі № 802/1596/17-а (провадження №К/9901/11218/18).

У свою чергу, суд звертає увагу, що статтею 118 Земельного кодексу України не передбачено вікових обмежень для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, а відповідно до частини першо статт 173, частини першої та шостої статті 177 Сімейного кодексу України, діти можуть бути самостійними власниками майна. Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку що позивачем доведено обставини, що слугували підставою для звернення в зв`язку з чим позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 1536,80 грн, що підтверджується оригіналом фіскального чека від 08.11.2019р., наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 1536,80 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, викладену в рішенні сесії від 27.08.2019 року № 8-34/VІІ, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 , щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства площею 3.11 умовних кадастрових гектарах в адміністративних межах Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Зобов`язати Плешканівську сільську раду Золотоніського району Черкаської області (с. Плешкани, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19714, код ЄДРПОУ 26424223) повторно розглянути, з врахуванням висновків суду, клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства площею 3.11 умовних кадастрових гектарах в селі Коврай в адміністративних межах Плешканівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Плешканівської сільськоїу ради Золотоніського району Черкаської області (с. Плешкани, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19714, код ЄДРПОУ 26424223) на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко