Ухвала суду № 86697882, 23.12.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1423/15164/2012

н\п 6/490/471/2019

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

23 грудня 2019 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою,-

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою, в якій просить звернути стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ "ІМЕНІ ЮРІЯ ГАГАРІНА", яка має заборгованість перед боржником ОСОБА_1 , яка не оспорюється зазначеною особою.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва 11.11.2019 року дану заяву залишено без руху та вказано, що відповідно до ч.1 ст. 440 ЦПК України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Проте, в обґрунтування вимог, приватним виконавцем Виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. не зазначено підстави перебування грошових коштів на рахунку ТОВ "ІМЕНІ ЮРІЯ ГАГАРІНА", а також не вказано номер розрахункового рахунку, на якому перебувають грошові кошти та можливість звернення, як підставу, передбачену ст. 440 ЦПК України.

18.12.2019 року на адресу суду від приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича надійшла заява, в якій він посилається на те, що необхідність зазначення конкретного номеру рахунку не передбачена процесуальним законодавством.

Статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Беручи до уваги, що заявником не виконана ухвала від 11.11.21019 року, та ОСОБА_2 посилається на порушення ЦПК з боку судді, за таких обставин розгляд даної справи суддею Черенковою Н.П не буде відповідати вимогам безсторонності суду за об`єктивним критерієм відповідно до пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,за такого суддя Черенкова Н.П. вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі №1423/15164/2012.

Керуючись ст.ст.36, 38, 40, 258, 260 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду справи №1423/15164/2012 (провадження № 6/490/471/2019) за заявою приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою.

Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова