Рішення № 86697703, 27.12.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019

м.Харків

Справа № 639/4025/18

провадження 2/639/298/19

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Міжиріцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа- приватний нотаріус Київського міського нотаріалього округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( далі ПАТ «ПУМБ»), третя особа- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 02.02.2018 р.. зареєстрованого в реєстрі за № 142, вчиненого приватним нотаріусом Київського МНО Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором за період з 25 січня 2017 р. по 25 січня 2018 р. в сумі 23703,88 грн., в тому числі простроченої заборгованості за сумою кредиту-13338,64 грн., простроченої заборгованості за комісією-10365,12 грн., простроченої заборгованості за процентами-0,12 грн., а також суми, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису-400 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбулося без дотримання вимог законодавства України, яке регулюють порядок вчинення виконавчих написів на документах, що свідчать про безспірність заборгованості, без урахуванням документів, які підтверджують стутус позивача, як військовослужбовця, учасника бойових дій, оскільки у період перебування на військовій службі Банк нараховував проценти за користування кредитом та штрафні санкції, тому така заборгованість не є безспірною. Крім того, зазначає, що від нотаріуса ніяких повідомлень або вимог про усунення порушень за кредитним договором він не отримував.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги і просив також зобов`язати ПАТ «ПУМБ» повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти згідно з виконавчим написом, а саме утриману суму боргу за платіжними дорученнями № 757 від 14.05.2018 р., № 1287 від 14.08.2018 р., за вересень та жовтень відповідно розмірі 1660 грн., 2324,60 грн., 1660,30 грн., 1660,30 грн. ( а.с. 65-67).

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з посиланням на те, що ПАТ «ПУМБ» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал», з яким позивачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір GP-5691493 від 19.12.2013 р. і видано 17388,80 грн. строком на 36 місяців, тобто до 19.12.2016 р., з процентною ставкою у розмірі 2,4%, зі сплатою заборгованості згідно з графіком. 08.11.2017 р. позивачу направлено рекомендованим листом письмову вимогу № 790 і запропоновано погасити заборгованість станом на 08.11.2017 р. в сумі 23 703,88 грн. ( без врахування пені та штрафів), що підтверджує поштове відправлення на поштову адресу позивача зі штрих-кодом 0530015991835, але воно не вручене з інших причин, як зазначено у відповідній відмітці ДП «Укрпошта» від 14.11.2017 р. о 18.35. Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості, що стягнута згідно виконавчого напису, а відтак немає підстав вважати, що Банком не була підтверджена безспірність вимог ( а.с.25-26).

Представник відповідача- ПАТ «ПУМБ» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином, про причини неявки не сповістив.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 стверджує, що він дійсно отримав кредит в сумі 14300 грн. на споживчі цілі, решту суму-3088,80 грн. за договором страхування на картку не отримав. Кредитний договір складається з умов та пропозиції укласти договір овердрафту, але ОСОБА_1 підписав лише пропозицію та анкету. Зазначає, що Банком неправомірно проценти за користування кредитом, комісії та тіло кредиту розраховано із загальної суми 17388,80 грн., включаючи кошти за страхування, а не з суми кредиту, що перерахована позивачу- 14300 грн. Останній платіж сплачений у вересні 2014 р., але заборгованість банком вказана на 08.11.2017 р., не зазначена прострочена заборгованість, прострочені відсотки, прострочена комісія.Просить врахувати, що останній платіж здійснено у вересні 2014 р., вимога Банку датована 08.11.2017 р., а сума заборгованості має бути включена в межах трирічного строку, встановленого ст.257 ЦК України.( а.с. 140-146).

3 особою- приватним нотаріусом Київського МНО Хара Н. С. направлені суду завірені копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, а також заява про можливість розгляду справи за її відсутністю( а.с. 128).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова, за клопотанням позивача, витребувано: з ПАТ «ПУМБ» кредитний договір GP-5691493 від 19.12.2013 р. розрахунок заборгованості за кредитним договором; у приватного нотаріуса Київського МНО Хара Н.С. –копію виконавчого напису та документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис; у приватного виконавця виконавчого округу м.Київа Вольф Т.Л.-постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського МНО Хара Н.С. ( а.с. 17).

Ухвалою суду від 09.11.2018 р. витребувана з військової частини № 3005 інформація щодо розміру відрахованої із заробітної плати позивача суми на підставі постанови про звернення стягнення, зупинено стягнення згідно виконавчого напису № 142, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. від 02.02.2018 до завершення розгляду справи. Зустрічний позов ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто ( а.с. 78-79).

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

19.12.2013 р. ОСОБА_1 підписав пропозицію АТ «Банк Ренесанс Капітал» укласти договори ( оферта), за умовами якого позивач виявив бажання відкрити картковий рахунок та отримати кошти на загальні споживчі цілі, з оплатою комісійної винагороди Банку за переказ коштів, оплату ціни договору страхування. Позивач ознайомлений з умовами та Правилами користування платіжними картками та Тарифами . Строк кредиту складає на 36 місяців, тобто до 19.12.2016 р., з процентною ставкою у розмірі 2,4% річних, комісії за обслуговування ліміту овердрафту, зі сплатою заборгованості згідно з графіком. Позивачу видано кредит в сумі 17388,80 грн., з яких на підставі пропозиції 14300 на загальні цілі, 3088,80- для оплати договору страхування на весь період користування (а.с. 27-29).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

08.11.2017 р. ПАТ «ПУМБ», як правонаступник усіх прав та обов`язків АТ «Банк Ренесанс Капітал» направив ОСОБА_1 письмову вимогу з повідомленням про заборгованість перед Банком у розмірі 23703,88 грн. та погашення за кредитним договором загальної суми в строк до 15.11.2017 р. ( а.с. 30-33).

Судом встановлено, що 25.01.2018 р. представник ПАТ «ПУМБ» звернувся до приватного нотаріуса Київського МНО Хари Н. С. із заявою про вчинення виконавчого напису, в якій зазначив, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 25.01.2017 р. по 25.01.2018 р. ( а.с. 111).

До заяви про вчинення виконавчого напису відповідач долучив оригінал кредитного договору; засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; документи стягувача та представника стягувача за довіреністю (а.с. 112-116,88-107).

02.02.218 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 142, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № GP-5691493 від 19.12.2013 р. , укладеним із АТ « Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», заборгованість в сумі 23703,88 грн., яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту-13338,64 грн., простроченої заборгованості за комісією-10365,12 грн., простроченої заборгованості за комісією-0,12 грн.( а.с. 86).

Постановою від 16 квітня 2018 р. приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т. Л. відкрито виконавче провадження № 56177187 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Хара Н. С. № 142 від 02.021.2018 р. ( а.с. 63).

За інформацією фінансового відділення військової частини 3005, із заробітної плати ОСОБА_1 проводились відрахування на підставі постанови приватного виконавця за проведення виконавчих дій, основної винагороди приватного виконавця, загальної суми боргу-3987,90 грн. ( а.с. 74).

Як вбачається з довідки про стан та історію заборгованості за кредитним договором № GP-5691493 від 19.12.2013 р. ОСОБА_1 до січня 2015 р. включно виконував свої зобов`язання, потім припинив оплату, отже на час закінчення строку договору 19.12.2016 р. мав прострочену заборгованість у розмірі 13338,64 грн. за кредитом, за комісією-10365,12 грн., що відповідає сумі, зазначеній у заяві про вчинення виконавчого напису. Заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 12 коп. виникла до пред`явлення даних про перебування позивача на військовій службі (а.с. 40-41).

Згідно з довідкою військової частини 3005 від 11.09.2018 № 1476 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції з 04.03.2015 по 13.05.2015, з 25.04.2016 по 14.07.2016 та в 2017 р. ,тобто має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій(70).

20.05.2014 р. стаття 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено пунктом 15, яким визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду (резервістам і військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації та до закінчення особливого періоду) штрафні санкції та пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями, в т.ч. банками, і фізичними особами, а також відсотки за користування кредитами не нараховуються.

З наданих рахунків та історії заборгованості вбачається, що позивачу ОСОБА_1 не нараховувались проценти або штрафні санкції.

З огляду на викладені обставини, суд відхиляє доводи позивача про те, що оскільки останній платіж по кредиту здійснено у вересні 2014 р., вимога про погашення заборгованості направлена у листопаді 2017 р., виконавчий напис вчинено у лютому 2018 р., то пропущено встановлений строк строку давності стягнення. Не відповідають матеріалам справи також посилання на те, що відповідач необгрунтовано нараховував відсотки та штрафи на суму заборгованості.Будь-яких нарахувань після закінчення строку договору не відбулось.

Частиною 1 ст.81, ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процессу.

Позивачем не наведено доказів на підтвердження відсутності у нього заборгованості по кредитному договору або неправильності розрахунків відповідача.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 .

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Судом встановлено, що звертаючись із заявою про вчинення виконавчого напису, відповідачем були надані всі документи на підтвердження безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №GP-5691493 від 19.12.2013 р. , невирішених спорів щодо розміру заборгованості не було, доказів наявності порушень нотаріусом ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» позивачем не надано, та не встановлено судом під час розгляду справи, а отже, виконавчий напис вчинено з додержанням вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то судовий збір на користь позивача не стягується.

Положеннями ч. 9 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 89, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа- приватний нотаріус Київського міського нотаріалього округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.11.2018 року у вигляді зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 56177187, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни на підставі виконавчого напису № 142, виданого 02.02.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у розмірі 23703,88 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: позивач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 );

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» ( ЄДРПОУ 14282829, м.Київ, вул. Андріївська, 4 );

3 особа- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна ( АДРЕСА_2 ).

СУДДЯ -