Рішення № 86697577, 20.12.2019, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1935/19

Провадження № 2/483/728/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Куцарова В.І.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2019 року акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 січня 2013 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало відповідачеві кредит в розмірі 1400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а останній був зобов`язаний щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідач не виконував своїх зобов`язань зі сплати обов`язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту. Його заборгованість за вказаним договором станом на 30 вересня 2019 року складає 198342 грн. 31 коп. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій, крім цього, зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.

22 січня 2013 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з одного боку, та ОСОБА_1 з другого боку, був укладений кредитний договір, що складається з анкети-заяви позичальника (а. с. 9).

За змістом цієї заяви, відповідач погодився на те, що заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг а також тарифами складають укладений між сторонами Договір про надання банківських послуг.

З розрахунку заборгованості за договором слідує, що станом на 30 вересня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 198342 грн. 31 коп., з яких: 1339 грн. 89 коп. - заборгованість за кредитом, 192436 грн. 09 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4566 грн. 33 коп. заборгованість за пенею та комісією.

Разом з тим, позивач наголосив, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 122025 грн. 43 коп., яка складається з наступного: 1339 грн. 89 коп. – заборгованість за кредитом, 120685 грн. 54 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 22 січня 2013 року по 31 грудня 2018 року.

Судом також встановлено, що останній раз ОСОБА_1 вносив кошти на погашення заборгованості за вказаним договором в сумі 40 грн. 00 коп. в листопаді 2016 року (а.с. 6).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. За порушення зобов`язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам, суд виходить з того, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписана відповідачем, не містить умов щодо нарахування та сплати зазначених сум, а самі Умови та Правила, на які посилається банк, не містять підпису ОСОБА_2 (а.с. 9-33).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина 2 статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 ЦК України).

В той же час, долучені до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» (а.с. 7), а також витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 9-33) не містять підпису відповідача, а отже не можуть визнаватися складовою кредитного договору.

Зміст заяви не містить підтвердження того, яку саме картку бажав отримати та отримав ОСОБА_1 , оскільки жодної позначки навпроти переліку карток немає, так само як немає суми узгодженого сторонами кредитного ліміту (а.с. 7).

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг та за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків та комісії, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, зазначивши, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання до запропонованого договору.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що суду не надано письмового договору, підписаного відповідачем, про те, що він приймає умови щодо нарахування відсотків зважаючи на те, що кредитний ліміт був встановлений на рівні 1400 грн, суд задовольняє позов частково.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача 1 921 грн. судового збору, оплата яких підтверджується відповідним платіжним дорученням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265, 279-284ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок заборгованості за кредитним договором від 22 січня 2013 року станом на 30 вересня 2019 року – 1339 (одну тисячу триста тридцять дев`ять) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок відшкодування судових витрат 1921 (одну дев`ятсот двадцять одну) гривню.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий