Рішення № 8669714, 19.03.2010, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 2-1145/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З а о ч н е)

19 березня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2203076704 від 02 червня 2008 року ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 206965 грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором № 2203076704 від 02 червня 2008 року, судові витрати повязанні із зверненням до суду та у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на автомобіль марки Mitsubishi Lancer 1.6, 2008 року випуску,типлегковийседан,двигун№НОМЕР_2,кузов№НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, виданого 27 травня 2008 року МРЕВ № ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнити їх у повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02 червня 2008 року , між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2203076704 (а.с. 11-13). Згідно умов договору, ОСОБА_3 було надано 94 864 грн. 00 коп. на покупку автомобіля, із розрахунку 18,5 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 02 червня 2014 року . У звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань виникла заборгованість за користування кредитом, яка станом на 26 листопада 2009 року становила 206965 грн. 50 коп ., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.8-10).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 02 червня 2008року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір застави транспортного засобу № 2203076704, а саме: автомобіль марки Mitsubishi Lancer 1.6, 2008 року випуску, тип легковий седан, двигун №НОМЕР_2, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, виданого 27 травня 2008року МРЕВ № ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у

разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.ч.1,4 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не

покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 пунктом 3 статті 592 ЦК України передбачено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави в інших випадках, встановлених договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачами порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 206 965 грн. 50 коп .

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в сумі 1700грн. 00 коп. та 120грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 572, 589, ч.ч.1,2 ст. 590, 591, ч.2 п.3 ст. 592, 610, 612, 1054, ч. 2 ст.1050 ЦК України, ст. 19, 20 (ч.1,6), 21 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2203076704 від 02 червня 2008 року задовольнити.

Кредитний договір №2203076704 від 02 червня 2008 року укладений між публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904 206965(двісті шість тисяч девятсот шістдесят пять) грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором №2203076704 від 02 червня 2008 року .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904 120 (сто двадцять) грн.. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на автомобіль марки Mitsubishi Lancer 1.6, 2008 року випуску, тип легковий седан, двигун № НОМЕР_2, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві, шляхом визнання права публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”(уповноваженій особі за довіреністю) на продаж автомобіля марки Mitsubishi Lancer 1.6, 2008 року випуску тип легковий седан, двигун № НОМЕР_2, кузов №НОМЕР_2, державний реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, виданого 27 травня 2008 року МРЕВ № ВРЕР-6 УДАЇ в м. Києві іншій особі-покупцю на прилюдних торгах, для чого вилучити вказаний автомобіль у ОСОБА_3 та надати публічному акціонерному товариству „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції право зняття цього транспортного засобу з обліку.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя О.М. Соколов