№1-289/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака Р.В.
при секретарі Мазманян Е.Р.
з участю прокурора Колєснікової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Баришівка Київської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, розлученої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 , 17.09.2009, приблизно о 12:00 год., знаходячись на ринку, розташованому по вул. Вербова, 24 в м. Києві, з метою підробки документа «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи, для подальшого його використання, вступила у злочинну змову з невстановленою слідством особою, заздалегідь пообіцявши за 50 грн. отримати від неї предмет злочину підоблений документ «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи.
В подальшому ОСОБА_1, 17.09.2002, знаходячись за вищевказаною адресою, з метою реалізації злочинного умислу, виконуючи дії, що сприяли скоєнню даного злочину, передала невстановленій слідством особі свою фотокартку з написаними на ній нею особисто власними анкетними даними, від якої того ж дня, приблизно о 13:00 год. отримала підроблений документ «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи серії НОМЕР_1 виписаного17.09.2002 від імені управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації на її імя, в якому була вклєєна її фотокартка та нанесена печатка.
Після цього, ОСОБА_1, 01.09.2009, приблизно о 16:30 год., знаходячись у вестибюлі станції метро «Дружби народів» комунального підприємства «Київський метрополітен» в м. Києві, з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті, предявила контролеру АКП КП «Київський метрополітен» в м. Києві підроблений за вищевказаних обставин документ «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи серії НОМЕР_1 виписаного на її імя, після чого була затримана, передана працівнику міліції та вказане підроблене посвідчення в неї було вилучене.
Згідно довідки № 1009/06 від 03.06.2009 виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва ОСОБА_1, 1963 року народження, на обліку в Управлінні не перебуває та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.09.2002 на прізвище ОСОБА_1 не видавалося.
Згідно висновку криміналістичної експертизи №319/тдд від 18.09.2009, відтиск штампу на 1-й сторінці пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 видане на імя ОСОБА_1, проставлений не штампом Пенсійного фонду Подільського району, зразок відтиску якого наданий на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відтиски круглої гербової печатки, які проставлені на 1-й, 2-й та 5-й сторінках пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 видане на імя ОСОБА_1 нанесені не печаткою Пенсійного фонду Подільського району, зразок відтиску якої наданий на дослідження в якості порівняльного матеріалу.
Крім того, ОСОБА_1, 01.06.2009, приблизно о 16:30 год. знаходячись у вестибюлі станції метро «Дружби народів» комунального підприємства «Київський метрополітен» в м. Києві, з метою використання завідомо підробленого документу для безкоштовного проїзду в громадському транспорті, предявила контролеру АКП КП «Київський метрополітен» в м. Києві підроблений за вищевказаних обставин невстановленою слідством особою, документ «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи серії НОМЕР_1 виписаного на її імя, після чого була затримана, передана працівнику міліції та вказане підроблене посвідчення в неї було вилучене.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та повністю підтвердила покази, дані нею в ході досудового слідства та обставини викладені в обвинувальному висновку. Так остання пояснила, що 17.09.2009, близько 12:00 год. перебувала у власних справах на ринку, розташованому по вул. Вербова, 24 в м. Києві. Випадково почула розмову двох жінок про можливість виготовлення пенсійного посвідчення для безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Після чого підійшла до цих жінок та запитала про можливість отримання такого посвідчення на, що їй відповідли згодою. Для отримання «Пенсійного посвідчення» інваліда 2-ї групи вона надала тим жінкам свою фотокартку, що була у неї при собі, написала свої анкетні дані та передала 50 грн. Тогож дня, близько, приблизно о 13:00 год. отримала підроблене «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи серії НОМЕР_1 виписаного на її імя, в якому була вклєєна її фотокартка та нанесена печатка. Посвідченням користувалась рідко, тільки коли приїждала до м. Києва. 01.09.2009, приблизно о 16:30 год., знаходячись у м. Києві у власних справах, спустилась до станції метро «Дружби народів» та з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті, предявила контролеру підроблене «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи, після чого була затримана та передана працівнику міліції, а вказане підроблене посвідчення в неї було вилучене.
В судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі в повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, а саме показів свідків та письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудної.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає винність підсудної ОСОБА_1 в скоєнні злочинів повністю доведеною.
Умисні дії підсудної, які виразилися у вчиненні пособництва в підробці документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи і надає права та звільняє від обовязків з метою використання його іншою особою, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.
Умисні дії підсудної, які виразилися у використанні завідомо підробленого документу, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України.
При призначенні міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного діяння підсудною, її особу, те, що за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудній є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудній - не встановлено.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання підсудній, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.
Враховуючи наведене, суд вважає, що підсудній необхідно обрати покарання у виді обмеження волі в межах санкції статтей за кожний злочин окремо та остаточно призначити покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши підсудну від покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на неї обовязків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення підсудної можливе без ізоляції її від суспільства .
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_1
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 (одного) року шести місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінальновиконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 - підписку про невиїзд з місця проживання залишити без змін.
Речовий доказ по справі, а саме: підроблене «Пенсійне посвідчення» інваліда 2-ї групи серії НОМЕР_1, видане управлінням соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації на імя ОСОБА_1 , що зберігається при матеріалах справи залишити на зберігання при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_1 вартість:
- проведеного криміналістичного дослідження №213/тдд від 02.06.2009 в сумі 372,60 грн. на користь: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (10520, за проведення дослідження);
- проведення криміналістичної експертизи №319/тдд від 18.09.2009 в сумі 353,03 грн. на користь: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській обл., р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (10520, за проведення експертизи та дослідження).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Печерський районний суд м. Києва.
СУДДЯ: Р.В. Новак
Судове рішення № 8669704, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 02.04.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-289/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: