Ухвала суду № 86694829, 28.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3532/19

УХВАЛА

28 грудня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради про визнання протиправним ненадання відповіді та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради, в якому (з урахуванням заяви про усунення недоліків, вхід. № 44192/19 від 25.11.2019 року) позивач просить:

- визнати протиправним ненадання відповідачем відповіді по суті скарг від 18.04.19 та 07.05.19;

- зобов`язати відповідача надати відповідь по суті скарги позивача, а саме: зазначити назву та юридичну адресу установи, що вона постачає населенню міста Ізмаїл скраплений газ у балонах, та правомірність ціни за надані послуги.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.11.2019 року від позивача до суду поштою надійшла заява про усунення недоліків, в тому числі з уточненням позовних вимог, з додатками.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року, зокрема, уточнену позовну заяву позивача залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA928999980000034310206084032; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626, або зазначення правових підстав та надання доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору.

Ухвалу суду від 02.12.2019 року отримано позивачем 12.12.2019 року, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення. Тобто, граничний строк усунення позивачем недоліків цієї позовної заяви, з урахуванням вихідного дня, є – 23.12.2019 року включно.

21.12.2019 року до суду поштою надійшла заява позивача про усунення недоліків від 18.12.2019 року, вхід. № 48757/19, без додатків, якою вищенаведені недоліки уточненої позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позивачем не усунені.

Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У заяві про усунення недоліків, вхід. № 48757/19 від 21.12.2019 року, позивачем зазначено, зокрема, що він підтримує вимогу про задоволення клопотання про звільнення від сплати судових витрат, з огляду на те, що:

- після сплати судового збору, що її вимагає суд, від пенсії позивача за віком залишиться приблизно 51% прожиткового мінімуму;

- звернення позивача до підрозділу ДФС України у м. Ізмаїл залишилось без відповіді, тому він просить зажадати від вищевказаної установи відомості про майновий стан заявника.

Проте, суд втретє звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 18 червня 2019 року, що набрала законної сили 18 червня 2019 року та не оскаржувалась позивачем при оскарженні ухвали суду від 12 серпня 2019 року, зокрема, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат – відмовлено, та зазначено, зокрема:

«Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 ЗУ № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

До позовної заяви позивачем додано, зокрема довідку, вих. № 1 від 02.01.2019 року, видану позивачу Ізмаїльським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України, в тому, що він знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Ізмаїльського об`єднаного управління ПФУ і отримує пенсію з віком з січня 2018 року по листопад 2018 року по 2216,22 грн., та з грудня 2018 року по січень 2019 року по 2227,47 грн., всього 28833,36 грн.

Проте, довідка управління Пенсійного фонду України не може вважитись належним та самостійним доказом підтвердження незадовільного майнового стану позивача, оскільки з неї не вбачається відсутності інших джерел доходу. Інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки про доходи від фіскального органу) позивач не надав.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах у справах № 815/2380/18 від 5 жовтня 2018 року, № 815/2381/18 від 20 вересня 2018 року, № 815/4187/17 від 17 вересня 2018 року, № 815/715/18 та № 815/7790/13-а від 13 липня 2018 року, № 815/7790/13-а від 8 травня 2018 року тощо.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору – є необґрунтованим, не доведеним та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.».

Також суд звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 02.12.2019 року, що набрала законної сили 02.12.2019 року, зокрема, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків, вхід. № 44192/19 від 25.11.2019 року, в частині звільнення від сплати судового збору, – відмовлено, та зазначено, зокрема:

«Жодних інших (нових/додаткових/тощо) доказів щодо майнового стану позивача, з урахуванням висновків суду, викладених в ухвалі суду від 18.06.2019 року, позивачем не зазначено та не суду надано.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що повторне клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору – є необґрунтованим, не доведеним та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.».

Також, щодо посилання позивача на те, що: після сплати судового збору, що його вимагає суд, від пенсії позивача за віком залишиться приблизно 51% прожиткового мінімуму; звернення позивача до підрозділу ДФС України у м. Ізмаїл залишилось без відповіді, – слід зазначити таке.

По-перше, позивачем суду не надано жодного доказу на підтвердження вищезазначених обставин, не надано, навіть, доказів звернення позивача до підрозділу ДФС України у м. Ізмаїл, яке, нібито, залишилось без відповіді.

Крім того, суд додатково звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, за законодавством саме позивач повинен надавати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

По-друге, згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Також, права та обов`язки суду при відкритті провадження у справі встановлені ст. 171 КАС України, положеннями якої не передбачені повноваження суду щодо витребування документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Виходячи з системного аналізу наведених та інших норм КАС України, які регулюють порушене позивачем питання, суд дійшов висновків, що документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, – не є доказами у розумінні КАС України, та позивачем не наведено та судом не встановлено наявність правових норм, якими суд наділений повноваженнями щодо витребування документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що повторне клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору – є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як вбачається з наведеної норми закону, вона є для судді зобов`язальною та безальтернативною.

Тобто, відповідно до вимог ч. 5 ст. 169 КАС України, граничним днем повернення позовної заяви, з урахуванням її уточнення, і доданих до неї документів без розгляду у даному випадку, – є 28.12.2019 року.

Станом на 28.12.2019 року позивач недоліки позовної заяви не усунув, інших клопотань про продовження строку, встановленого судом для їх усунення, крім розглянутих судом, в порядку, передбаченому ст. 121 КАС України, не подав.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , вхід. № 48757/19 від 21.12.2019 року, в частині звільнення від сплати судового збору, – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради про визнання протиправним ненадання відповіді та зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суддя М.Г. Цховребова