
Справа № 420/7870/19
УХВАЛА
27 грудня 2019 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Одеської обласної державної адміністрації, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області та Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування висновку, розпорядження та рішення, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Одеської обласної державної адміністрації, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області та Одеської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо схвалення проекту Рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад» відносно об`єднання з селом Нова Дофінівка та селом Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області у Фонтанську територіальну громаду з центром у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області;
- визнати незаконними та скасувати:
- висновок Одеської обласної державної адміністрації «Щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання» від 20.12.2019 року стосовно добровільного об`єднання територіальних громад села Фонтанка Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, сіл Нова Дофінівка та Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області у Фонтанську територіальну громаду з центром у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області;
- Розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 1535/А-2019 від 20.12.2019 року;
- Рішення Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 21.12.2019 р., «Про добровільне об`єднання територіальних громад» відносно об`єднання з селом Нова Дофінівка та селом Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області у Фонтанську територіальну громаду з центром у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області.
26.12.2019 року представником позивача до суду подано заяву, вхід. № 49573/19, в якій останній, керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 153 КАС України, просить:
- зупинити дію:
- Рішення п`ятдесят четвертої сесії Фонтанської сільської ради VII скликання від 21.12.2019 року «Про добровільне об`єднання територіальних громад» відносно об`єднання з селом Нова Дофіновка та селом Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області у Фонтанську територіальну громаду з центром у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили;
- Розпорядження № 1535/А-2019 від 20.12.2019 року голови Одеської обласної держаної адміністрації «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання» до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили;
- висновку Одеської обласної державної адміністрації «Щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання» від 20.12.2019 року стосовно добровільного об`єднання територіальних громад села Фонтанка Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, сіл Нова Дофіновка та Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області у Фонтанську територіальну громаду з центром у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили;
- заборонити Одеській обласній державній адміністрації звертатись до Центральної виборчої комісії України з питання щодо прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів Фонтанської сільської об`єднаної територіальної громади та відповідного сільського голови установленому законом порядку до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили.
Відповідно до змісту цієї заяви, її подано з таких підстав:
- мешканець с. Фонтанка Лиманського району Одеської області – ОСОБА_1 , 23.12.2019 року звернувся за захистом своїх прав та інтересів до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконними дії та скасування нормативних актів відповідачів. Предметом розгляду справи є визнання судом незаконними та скасування нормативних актів Відповідачів, що були ними прийняті із прямим порушенням прав позивача та інших жителів громади Фонтанської та Новодофінівської сільських рад щодо надання строку на розгляд заперечень та пропозицій в ході об`єднання територіальних громад цих сіл. Вказані порушення підтверджується копіями: Положення про порядок проведення громадських обговорень з питань, передбачених ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (затверджено рішенням сесії Фонтанської сільської ради від 29.04.2015 року№1263-VI) зі строком громадських обговорень 25 днів (п. 2.9. Положення) та розпорядження Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 03.12.2019 року за № 51/2019-ОД «Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи» зі строком громадських обговорень до трьох днів (п. 2 розпорядження). Копії вказаних нормативних актів надані разом з позовною заявою;
- 09.12.2019 року позивач та інші мешканці с. Фонтанка звернулись до відповідача-1 саме з пропозиціями та зауваженнями щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад, однак ці пропозиції та зауваження залишились без відповіді та не враховані відповідачем-1, що є грубим порушенням їх прав та інтересів;
- 21.12.2019 року відповідач-1, на підставі оскаржуваних за цим позовом вищевказаних нормативно-правових актів схвалив рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, яке також є незаконним, оскільки не ґрунтується на вимогах ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад», а саме: п. 6 ч. 1 ст. 4 (1. Добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.) та ч. 3 ст. 11 (« 3. Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації»). Згідно цього Рішення від 21.12.2019 року відповідач-1 має намір звернутись до відповідача-4 з пропозицію про звернення до Центральної виборчої комісії України щодо прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів так званої Фонтанської сільської об`єднаної територіальної громади та відповідного сільського голови установленому законом порядку;
- без вжиття заходів забезпечення позову виконання судового рішення по справі буде значно ускладнено, а права та інтереси позивача не тільки не будуть поновлені, а й ще більш погіршені. Зокрема мова йде, про дослідження таких норм: п. 6, ч. 1 ст. 4 (1. Добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області) та ч. 3 ст. 11 (« 3. Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації»);
- Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах;
- фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення;
- забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог;
- у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб – це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права;
- позивач впевнений, що відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України наявні підставі для вжиття судом заходів забезпечення позову, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України шляхом зупинення дії нижченаведених нормативно-правових актів відповідачів;
- очевидно, що 03.12.2019 року своїм розпорядженням № 51/2019-ОД відповідач-1 незаконно встановив форму громадських обговорень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у вигляді зборів у трудових колективах та опитуванням громадян шляхом заповнення опитувальних листів у період з 03.12.2019 по 05.12.2019 року. Далі, своїм Рішенням від 05.12.2019 відповідачем схвалено проект рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад», який 03.12.2019 року затверджено спільною робочою групою Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області з підготовки проекту рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Позивач вважає вказані дії відповідача незаконними, також, з огляду на нижченаведене. У відповідності до вимог ч. 2 статті 7 ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст. 91) Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи;
- на підставі викладеного у позовній заяві та наявності очевидних перевищень повноважень відповідачами, позивач вимушений просити суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії нормативно-правих актів. Обов`язковість вжиття заходів забезпечення позову перед усім зумовлена тим, що надання висновку щодо проекту рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад», який 03.12.2019 року затверджено спільною робочою групою Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області з підготовки проекту рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад» істотно ускладнює виконання рішення суду та ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. До того ж всі подальші рішення, прийняті на підставі оскаржуваних рішень будуть підлягати скасуванню, що призведе до порушення прав не лише позивача, а й третіх осіб, що є учасниками правовідносин, що склалися навколо процедури незаконного об`єднання територіальних громад;
- небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією. Даною заявою позивача доведено обставини існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їхнім правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та очевидну протиправність дій та рішень відповідачів;
- позивач вважає, що заява про забезпечення позову містить достатні мотиви та підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 2 ст.150 КАС України, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову;
- задоволенням заяви про забезпечення позову в даному випадку позивач не просить суд вирішити спір по суті, а лише тимчасово зупинити настання негативних наслідків для позивача до перевірки правомірності дій відповідача та винесення судом рішення у справі;
- згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача;
- згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу;
- вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку має метою збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті, при цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті;
- ухвала про забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання про правомірність дій Відповідача, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для Позивача до перевірки правомірності таких дій та винесення судом рішення у справі. В той же час, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права;
- Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
До цієї заяви додані копії: пропозицій (зауважень) до проекту рішення про добровільне об`єднання територіальних громад мешканців Фонтанської територіальної громади ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), адресованих голові Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, з доказом їх одержання 09.12.2019 року; судових рішень, роздрукованих з Єдиного реєстру судових рішень: ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2018 року по справі № 640/18007/18; постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 640/18007/18 та від 1 липня 2019 року по справі № 320/2465/19; постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року по справі № 857/4273/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії;
5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.
Отже, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з доданою до позовної заяви копією розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 20.12.2019 року № 1535/А-2019 «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання», відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», затверджено висновок щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень Фонтанської та Новодофінівсьої сільських рад Лиманського району Одеської області щодо добровільного об`єднання територіальних громад села Фонтанка Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, сіл Нова Дофінівка та Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області у Фонтанську сільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Фонтанка.
Відповідно до узагальненого висновку Висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації 20.12.2019 року № 1535/А-2019, проекти рішень Фонтанської та Новодофінівської сільських рад Лиманського району Одеської області «Про добровільне об`єднання територіальних громад» відповідають Конституції та законам України.
Рішенням п`ятдесят четвертої сесії Фонтанської сільської ради VII скликання від 21.12.2019 року № 1318-VII «Про добровільне об`єднання територіальних громад», вирішено, зокрема:
- об`єднатися з територіальними громадами сіл Нова Дофінівка та Вапнярка Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області, села Фонтанка Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області в Фонтанську сільську об`єднану територіальну громаду з центром у селі Фонтанка;
- доручити голові Фонтанської сільської ради Мішиній Н.П. після схвалення проекту рішення про добровільне об`єднання територіальних громад Новодофінівською та Фонтанською сільськими радами звернутись до Одеської обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів Фонтанської сільської об`єднаної територіальної громади та відповідного сільського голови в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 року № 157-VIII (далі – Закон № 157-VIII) у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 7 Закону № 157-VIII Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
Виходячи з вищенаведеного, оскаржувані висновок, розпорядження та рішення прийняті відповідачами поза межами виборчого процесу, відповідно на дану справу не розповсюджуються особливості, встановлені ст.ст. 268-273 КАС України, які стосуються і категорії виборчих справ, тобто справа не є виборчою.
Таким чином суд вважає, що під час розгляду даної справи не діє заборона, передбачена ч. 4 ст. 151 КАС України, згідно якої заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів та приходить до висновку, що в даній справі можливо застосувати заходи забезпечення позову за наявності передбачених для цього законодавством підстав.
Дана позиція суду узгоджується з висновками, викладеними в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2018 року по справі № 815/2322/18, що набрала законної сили 02.07.2018 року та в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року по справі № 160/1041/19.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, яким, в разі задоволення позову, можуть бути скасовані: Рішення п`ятдесят четвертої сесії Фонтанської сільської ради VII скликання від 21.12.2019 року «Про добровільне об`єднання територіальних громад»; Розпорядження Одеської обласної держаної адміністрації від 20.12.2019 року № 1535/А-2019 «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання»; Висновок щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання, затвердженого розпорядження Обласної державної адміністрації 20.12.2019 року № 1535/А-2019.
Оскаржувані позивачем висновок, розпорядження та рішення є фактичною та правовою підставою для вчинення посадовими особами відповідачів дій, зокрема, для звернення обласної державної адміністрації до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
До того ж, забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Крім того, слід відзначити, що в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.
Також, необхідно акцентувати увагу й на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони третій особі вчиняти певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Наявність діючих оскаржуваних позивачем висновку, розпорядження та рішення, свідчить про реальність можливості здійснення відповідачами дій, в установленому законом порядку, вчинення яких істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у цій справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд вважає, що зазначені вище обставини є достатніми для підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Вказані заходи забезпечення адміністративного позову, обґрунтованість яких встановлена вище, відповідає предмету адміністративного позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
При цьому, правова оцінка висновку, розпорядження та рішення відповідачів підлягатиме встановленню під час судового розгляду справи.
Крім того вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації відповідачами усіх дій щодо добровільного об`єднання територіальних громад після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
З метою забезпечення сталості та єдності судової практики, вищенаведені висновки суду також узгоджуються з позиціями судів України, викладеними у вищенаведених судових рішеннях в аналогічних та подібних правовідносинах.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що наведеним позивачем обґрунтуванням заяви про забезпечення позову та доданими до позовної заяви письмовими доказами доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідно заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 242, 243, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача, вхід. № 49573/19 від 26.12.2019 року, про забезпечення позову ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Одеської обласної державної адміністрації, Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області та Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування висновку, розпорядження та рішення – задовольнити.
Зупинити дію Рішення п`ятдесят четвертої сесії Фонтанської сільської ради VII скликання від 21 грудня 2019 року № 1318-VII «Про добровільне об`єднання територіальних громад» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Зупинити дію Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 20.12.2019 року № 1535/А-2019 «Про затвердження висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Зупинити дію Висновку щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень місцевих рад щодо добровільного об`єднання, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації 20.12.2019 року № 1535/А-2019 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Заборонити Одеській обласній державній адміністрації звертатись до Центральної виборчої комісії України з питання щодо прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів Фонтанської сільської об`єднаної територіальної громади та відповідного сільського голови у встановленому законом порядку до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова
Судове рішення № 86694718, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/7870/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: