Ухвала суду № 86692966, 24.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12581/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., за участю секретаря судового засідання - Матіко Я.Ю., прокурора - Машкаринець І.М., слідчого Гельжинського Р.Л., підозрюваного - ОСОБА_1 та його адвоката - Ільтьо А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Гельжинського Р.Л., у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120190700000000170 від 07.06.2019 року, погодженого з прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Дочинець В.І., відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з повною середньою освітою, тимчасово не непрацюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -

про продовження строку тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва прокуратури Закарпатської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12019070000000170 від 07.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що міжрегіональна організована злочинна група з числа мешканців Закарпатської та Дніпропетровської областей протягом тривалого часу займається виготовленням та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах так і в роздріб, як на території Закарпатської та Дніпропетровської областей. Вказані особи налагодили канал постачання наркотичних засобів та психотропних речовин з м. Дніпро на територію Закарпатської області та в протилежному напрямку.

Так, 05.11.2019 діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на збагачення шляхом незаконного збуту психотропної речовини,керуючи автомобілем марки «Audi А6», д.н.з. литовської реєстрації НОМЕР_1 , незаконно з м. Дніпро перевозив психотропну речовину метамфетамін з метою збуту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , в заздалегідь обумовленому місці на трасі «Київ-Чоп» у Львівській області. В свою чергу ОСОБА_2 , реалізовуючи попередню домовленістю з ОСОБА_1 про купівлю психотропної речовини на автомобілі марки «Citroen», литовської реєстрації JJO 865 виїхав назустріч з м.Ужгород. У вказаному автомобілі ОСОБА_2 , незаконно перевозив психотропну речовину - метамфетамін, яку він попередньо отримав від ОСОБА_1 , та не зміг збути через її неналежну якість.

05.11.2019 р., о 15.00 год., ОСОБА_1 , був затриманий працівниками ГУНП в Закарпатській області в с. Підберізці, Львівської області на трасі «Київ-Чоп». В ході огляду належного йому автомобіля, з підлокітника заднього сидіння вилучено поліетиленовий пакет в середині якого містилась кристалічна речовина, яка за результатами проведеного аналізу за допомогою експрес-аналізатора ММС International ВV, призначеного для встановлення речовини амфетамінового ряду, являється психотропною речовиною - метамфетаміном, вагою близько 500 грам.

Згідно висновку експерта №6/649 від 07.11.2019 р., вищевказана вилучена кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 498,143 г. містить 74,33 ваг. % - 370,270 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).

В цей же час працівниками поліції ГУНП в Закарпатській області при затриманні неподалік с. Підберізці, Львівської області на автодорозі сполучення «Львів-Золочів» біля АЗС «Укрнафта» ОСОБА_2 , намагаючись уникнути кримінальної відповідальності та затримання, втік від переслідування та по дорозі викинув з автомобіля два прозорі пакети з психотропною речовиною метамфетамін, а також мобільний телефон марки «Fly».

В ході огляду місця події на шляху втечі ОСОБА_2 працівниками ГУНП в Закарпатській області було вилучено два розірвані поліетиленові пакети з залишками кристалічної речовини, яка за результатами проведеного аналізу за допомогою експрес-аналізатора ММС International ВV, призначеного для встановлення речовини амфетамінового ряду, являється психотропною речовиною - метамфетаміном, вагою близько 10 грам.

Згідно висновку експерта №6/648 від 14.11.2019 надані на експертизу кристалічні речовини білого кольору, в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Кристалічні речовини білого кольору об`єкт №1 масою 2,1668 г містить 67,04 ваг. % - 1,4526 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу), об`єкт №2 масою 0,4115 г містить 72,87 ваг. % - 0,3197 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу). Загальна маса метамфетаміну (у перрахунку на метамфетамін основу) в об`єктах становить 1,7723 г.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» встановлено, що вага психотропної речовини «метамфетамін», що складає п`ятнадцять і більше грам відноситься до особливо великих розмірів.

07.06.2019 р. розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000170.

05.11.2019 р., о 16.57 год., ОСОБА_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

06.11.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

07.11.2019 р. відносно ОСОБА_1 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 03.01.2020 р. з визначенням розміри застави в розмірі - тисячу розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) грн.

Оголошена ОСОБА_1 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується здобутими в ході досудового слідства доказами, зокрема висновками експертиз, оглядами місця події від 05.11.2019 р., протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчується о 16.57 год., 03.01.2020 р., тоді як завершити досудове розслідування у зазначений строк, прийнявши одне з рішень передбачених ч.2 ст.283 КПК України, не можливо з наступних обставин.

У ході досудового розслідування проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, щодо встановлення особи (осіб), які надали ОСОБА_1 психотропну речовину - метамфетамін, а також встановлення місця виготовлення та походження вказаної речовини. Також на причетність до вказаного кримінального правопорушення перевіряться ОСОБА_2 , який являється одним із фігурантів вчинення вказаного кримінального правопорушення. Окрім того, проводяться заходи, щодо отримання доказів та встановлення всіх фігурантів та учасників вказаного кримінального правопорушення.

Окрім того, в ході досудового розслідування було призначено дві молекулярно-генетичні експертизи до Львівського НДЕКЦ МВС України. Згідно листів Львівського НДЕКЦ МВС України №19/114/10-5364 від 29.11.2020 р. одна з експертиз буде взята до виконання орієнтовно у першій половині березня 2019 року та №19/114/10-5381 від 02.12.2019 р. друга з експертиз буде взята до виконання орієнтовно у другій половині лютого 2020 року. Висновки зазначених експертиз до теперішнього часу не надійшли та є ключовими у даному кримінальному провадженні і мають суттєве значення для з`ясування фактичних обставини злочину, як під час досудового розслідування так і для подальшого судового розгляду, оскільки без отримання висновків призначених експертиз не можливо вирішити питання про належну кримінально-правову оцінку дій підозрюваних.

Проведення зазначених експертиз, отримання їх висновків та ознайомлення з ними сторін кримінального провадження, а також отримання інших доказів про діяльність злочинної групи, встановлення всіх її фігурантів та учасників, проведення допитів свідків, потребує додаткового часу. Крім цього, необхідно здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та здійснити його вручення, що потребує додаткового часу у даному кримінальному провадженні та не можливо здійснити до 03.01.2020 р., для чого необхідний строк більший, ніж два місяці.

Слідчий вказує на те, що необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків злочину та інших фігурантів кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна.

Слідчий вказує, що оскільки ОСОБА_1 підозрюється у зберіганні, перевезенні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, збагачувався від вказаної злочинної діяльності, ніде не працює та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_1 будь-яку з вищеописаних протиправних дій, орган досудового слідства вважає за необхідне клопотати перед слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) діб.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу підозрюваного, а також фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України, а тому, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 199 КПК України, слідчий просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів.

Слідчий Гельжинський Р.Л. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому зазначив, що ризики, які існували на час застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились. Також слідчий просив звернути увагу на те, що у ході досудового розслідування проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, щодо встановлення особи (осіб), які надали ОСОБА_1 психотропну речовину - метамфетамін, а також встановлення місця виготовлення та походження вказаної речовини, також на причетність до вказаного кримінального правопорушення перевіряться ОСОБА_2 , призначена експертиза.

У судовому засіданні прокурор Машкаринець І.М. клопотання підтримав повністю та просив його задоволити.

Захисник Ільтьо А.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення внесеного слідчим клопотання, оскільки оголошена його підзахисному підозра є необґрунтованою, а визначена слідчим суддею застава є непомірною та такою, яка не відповідає кількості та вартості вилученої у ОСОБА_1 наркотичної речовини. Вказаний розмір застави було обрано навмисно, з метою несплати такої суми його підзахисним. У ОСОБА_1 на утриманні є одна неповнолітня дитина, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а тому просив визначити заставу в межах КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що 07.06.2019 р. розпочато досудове за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за №120190700000000170.

05.11.2019 р., о 16.57 год., ОСОБА_1 , було затримано в порядку ст.208 КПК України, під час вчинення злочину, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

06.11.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

07.11.2019 р. відносно ОСОБА_1 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 03.01.2020 р. з визначенням розміри застави в розмірі - тисячу розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921000 (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) гривень.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.12.2019 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 05.05.2020 року.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: висновками експертиз, оглядами місця події від 05.11.2019 р., протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньо для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Під час розгляду даного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали досудового розслідування, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Крім того, слідчий суддя враховує, що 05.11.2019 року в ході огляду належного ОСОБА_1 автомобіля, з підлокітника заднього сидіння вилучено поліетиленовий пакет в середині якого містилась кристалічна речовина вагою близько 500 грам., яка згідно висновку експерта №6/649 від 07.11.2019 року містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Тобто вилучена речовина є в особливо великому розмірі.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності можепереховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків злочину, зокрема на ОСОБА_3 , 1998 року народження - доньку співмешканки, з якою проживає за однією адресою і яка знаходилася в автомобілі підозрюваного на момент його затримання та вилучення психотропної речовини, а також на інших осіб, які займаються незаконним збутом психотропних речовин у складі злочинної групи, діяльність якої документується у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_1 знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому продовжити злочинну діяльність, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчий суддя враховує, що в межах досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, щодо встановлення особи (осіб), які надали ОСОБА_1 психотропну речовину - метамфетамін, а також встановлення місця виготовлення та походження вказаної речовини. Також на причетність до вказаного кримінального правопорушення перевіряється ОСОБА_2 , який являться одним із фігурантів вчинення вказаного кримінального правопорушення. Окрім, того проводяться заходи, щодо отримання доказів та встановлення всіх фігурантів та учасників вказаного кримінального правопорушення.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчим суддею враховується, що ОСОБА_1 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на утриманні має одну неповнолітню дитину, разом з тим, враховуючи спосіб життя підозрюваного, зокрема, те, що підозрюваний ніде не працює, не має постійного джерела доходу, відсутність постійних заробітків, є виконавцем у злочинному угрупуванні, під час огляду транспортного засобу було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка містить у своєму складі, згідно висновку експерта №6/649 від 07.11.2019 року - метамфетамін, в особливо великих розмірах, існує високий ризик того, що перебуваючи на волі, останній може вчинити новий злочин або продовжити злочин, у вчиненні якого підозрюється. Крім того, слідчий суддя оцінює як такий, що наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, причетність яких до злочину на даній стадії з`ясовується та, яких ще не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах, а також широким колом осіб, що придбавали наркотики, збагачення від вказаної злочинної діяльності, та інших джерел доходу не має, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про зменшення застави, як альтернативного заходу триманню під вартою, є не доречним, оскільки слідчий суддя не розглядає питання застави, а вирішує питання щодо доцільності чи недоцільності продовження тримання під вартою.

Слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, враховуючи що ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого заходу, ніж тримання під вартою і в подальшому може продовжити скоювати аналогічні кримінальні правопорушення, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв`язків, може незаконно впливати на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, та санкція за вчинення якого, згідно ч.3 ст. 307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти з конфіскацією майна..

Згідно ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Так, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, тобто наявні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд також враховує і те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування підозрюваного, а також ризик його впливу на інших учасників кримінального провадження, свідків, взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, буде здатний їм запобігти, а тому підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід, не має.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які приймались до уваги при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчому судді не надано.

Разом із тим, оскільки при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави в обов`язковому порядку як альтернатива найсуворішого запобіжного заходу, то визначений у межах, передбачених ст. 182 КПК України, розмір застави - 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на думку слідчого судді є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі його внесення, а тому, підстав для зміни визначеного розміру не має. Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, також враховується і те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено право змінити розмір застави, який обраний як альтернатива до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності обґрунтованих підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою. У підтвердження підстав для зміни розміру застави стороною захисту не надано будь-яких доказів (документів) щодо матеріального чи фінансового стану підозрюваного, який істотно зменшився, порівняно, з часом визначення йому встановленого розміру застави - 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строків тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Визначений розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - залишити без змін.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Вказана норма застосовується і до вимог ухвали слідчого судді про продовження строків тримання під вартою.

Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 114 КПК України, будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою підлягає задоволенню в межах строків досудового розслідування, а саме до 20.02.2020 року.

З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід щодо ОСОБА_1 буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 117, 178, 183, 184, 193-194, 197, 199, 202, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з повною середньою освітою, тимчасово не непрацюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, в межах строку досудового розслідування, а саме - до 20 лютого 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Малюк В.М.