Рішення № 86692373, 27.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/3166/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Приватного виконавеця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (вул.Юрія Поправки, буд.6, оф.15, м.Київ, 02094) про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2019 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60039591 та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.10.2019 року винесену в рамках виконавчого провадження № 60039591.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни відкрито виконавче провадження №60039591 про примусове виконання виконавчого напису №3370 від 04.09.2019 р. приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни про стягнення з ОСОБА_1 27 144,80 грн. боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна». Позивач вказує, що він зареєстрований та проживає у Кіровоградській області, м. Кропивницький, а виконавчим округом приватного виконавця Вольф Т.О. є м. Київ, а тому відповідно до п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач повинен був повернути ТОВ «Росвен Інвест Україна» виконавчий напис нотаріуса без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а не відкривати виконавче провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач зазначає, що приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Таким чином, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. В обґрунтування правової позиції відповідач посилається на лист-роз`яснення Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 р. та постанову Верховного Суду від 10.09.2018 р. у справі №905/3542/15 (а.с.59-63).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26 грудня 2019 року (а.с.1).

Судове засідання 26 грудня 2019 року було відкладено до 27 грудня 2019 року для надання представнику позивача можливості ознайомлення з матеріалами справи та наданням до суду відповіді на відзив (а.с.99).

В судове засіданя 27 грудня 2019 року сторони не з`явились.

27 грудня 2019 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 102).

27 грудня 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив(а.с.103-106).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового засідання у відповідності до приписів статті 229 КАС України не здійснювалось та вирішено подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні, що відображено у відповідному протоколі судового засідання від 27.12.2019 року (а.с.108).

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис №3370 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованості за період з 09.02.2018 р. по 14.08.2019 р. в сумі 26 644,80 грн. (а.с.79). У виконавчому написі вказується, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №003-10002-310113 від 31.01.2013 р., укладеним між ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення №193/К від 09.02.2018 р. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого, на підставі договору відступлення прав вимоги №09/02/2018 від 09.02.2018 р. є ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а.с.78).

11 вересня 2019 року представником ТОВ «Росвен Інвест Україна» подано приватному виконавцю Вольф Т.А. заяву про примусове виконання виконавчого напису, виданого ОСОБА_2 за №3370 від 04.09.2019 р. про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 27144,80 грн. (а.с.64). До заяви додано платіжне доручення про сплату авансового внеску (а.с.63), оригінал виконавчого напису №3370 від 04.09.2019 р. (а.с.79) та завірену копію довіреності представника стягувача (а.с.77).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. від 12.09.2019 р. відкрито виконавче провадження №60039591 із виконання виконавчого напису №3370 виданого 04.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 27144,80 грн. (а.с.82-83).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом – Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 2 статті 24 Закону №1404 установлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону №1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Суд враховує, що виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця встановлені ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. №1403-VIII (далі за текстом – Закон №1403).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону №1403 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що приватний виконавець наділений правом приймати до виконання виконавчі документи, якщо місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцезнаходженням майна боржника є виконавчий округ у якому здійснює діяльність такий приватний виконавець.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що ОСОБА_3 з 13.11.2017 р. надано право на здійснення діяльності у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, відповідач мала право прийняти до виконання виконавчий напис №3370 виданий 04.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. за умови проживання боржника ОСОБА_1 у м. Києві чи у разі знаходження його майна у м. Києві.

Так, місцезнаходженням боржника ОСОБА_1 є м. Кропивницький Кіровоградської області, що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті (а.с.12), а також вказано у виконавчому написі №3370 виданому 04.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. (а.с.79) та зазначено у заяві про примусове виконання рішення вих.№09/09/19336 (вх.№11378 від 11.09.2019 р.) (а.с.64).

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що їй надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва.

Судом оглянуто виконавчий напис №3370 виданий 04.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною (а.с.79) та встановлено, що у зазначеному виконавчому документі відсутня інформація щодо місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням знаходження майна боржника (грошових коштів) – карткового рахунку № НОМЕР_2 відкритого в АТ «Дельта Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 14 (а.с.60). Також у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_2 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а.с.61).

Судом встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення вих.№09/09/19336 (вх.№11378 від 11.09.2019 р.) зазначено місце знаходження майна – рахунок в АТ «Дельта Банк», м. Київ, вул. Щорса, 36-Б (а.с.65).

У заяві представника ТОВ «Росвен Інвест Україна» вих.№09/09/19336 від 09.09.2019 року, поданій на ім`я приватного виконавця Вольф Т.Л. вказано, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» підтверджує, що у клієнта, яким є ОСОБА_1 є рахунок відкритий в АТ «Дельта Банк», який розташований за адресою м. Київ, вул. Щорса, 36-Б (а.с.66).

Суд враховує, що заява представника ТОВ «Росвен Інвест Україна» про наявність рахунку та заява про примусове виконання рішення мають один вихідний номер №09/09/19336. При цьому заява представника ТОВ «Росвен Інвест Україна» про наявність рахунку не зазначена в переліку додатків до заяви про примусове виконання рішення вих.№09/09/19336 (вх.№11378 від 11.09.2019 р.) і не містить відмітки про реєстрацію відповідно до вимог Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 р. №1829/5.

Більш того, рахунок № НОМЕР_2 про належність якого божнику відповідач вказує у відзиві, відкритий в АТ «Альфа-Банк» і належить ТОВ «Росвен Інвест Україна» про що вказано у заяві про примусове виконання рішення вих.№09/09/19336 (вх.№11378 від 11.09.2019 р.) та виконавчому написі №3370 виданому 04.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.

Оцінюючи наявність у відповідача доказів знаходження у боржника майна в м. Києві суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з ч.1 ст.177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

З огляду на п.3.1 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ (далі за текстом – Закон №2346) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону №2346 визначено, що банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам).

Відповідно до п.6.3 ст.6 Закону №2346 порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом – власником рахунка.

Згідно з п.7.1. ст.7 Закону №2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

На підставі п.10.3 ст.10 Закону №2346 учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи.

Зважаючи на п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-ІІІ, банк – юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до п.7 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2009 р. №492, умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Договір банківського рахунку, договір банківського вкладу та договір рахунку умовного зберігання (ескроу) укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній).

Таким чином, в контексті зазначених норм, як майно особи, можуть розцінюватися кошти, у тому числі в безготівковій формі, які зберігаються на рахунках у банках. При цьому доказом відкриття рахунку може бути письмовий договір банківського рахунку, договір банківського вкладу чи договір рахунку умовного зберігання (ескроу).

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження №60039591 містять копію заяви №003-10002-310113 про відкриття банківського (карткового) поточного, депозитного рахунку та обслуговування платіжної картки від 31.01.2013 р., укладеної між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 щодо відкриття банківського (карткового) поточного, депозитного рахунку № НОМЕР_3 та обслуговування платіжної картки (а.с.78).

Письмового договору банківського рахунку, договір банківського вкладу та договір рахунку умовного зберігання (ескроу) щодо відкриття ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_3 у ТОВ «Росвен Інвест Україна» матеріали виконавчого провадження №60039591 не містять.

Окрім того, суд враховує, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» не є банківською фінансовою установою (код ЄДРПОУ 37616221), відомості про яку внесені до Державного реєстру фінансових установ.

Оскільки ТОВ «Росвен Інвест Україна» є небанківською фінансовою установою, то не має права надавати банківські послуги і відкривати банківські рахунки, у зв`язку з чим у позивача відсутні будь-які банківські рахунки, відкриті саме у ТОВ «Росвен Інвест Україна» та кошти на таких рахунках.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів того, що на час відкриття виконавчого провадження №60039591 та винесення оскаржуваної постанови, позивач мав у наявності майно в м. Києві, у тому числі й кошти на рахунках у банках. Більш того, відкриваючи виконавче провадження за місцезнаходженням коштів на рахунку боржника приватним виконавцем, всупереч вимогам ч.7 ст.26 Закону №1404, не накладено арешт на такий рахунок.

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2018 р. у справі №905/3542/15, суд вважає необґрунтованим, оскільки вказана постанова прийнята щодо правовідносин, які виникли у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника-юридичної особи, та не стосується спірних правовідносин, пов`язаних з відкриттям виконавчого провадження за місцезнаходженням стягувача – кредитора, який набув право вимоги за договором про відкриття банківського рахунку.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2019 р., приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною не дотримано вимог частини 2 статті 24 Закону №1404, тобто така постанова винесена не у спосіб визначений законами України та не обґрунтовано, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною від 18.10.2019 р. «Про відкриття виконавчого провадження», ВП №60039591, про примусове виконання Виконавчого напису №3370 від 04.09.2019 р. приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни про стягнення з ОСОБА_1 27 144,80 грн. боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» та постанови від 18.10.2019 р. «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», ВП №60039591, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 287, 293, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною від 18.10.2019 р. «Про відкриття виконавчого провадження», ВП №60039591, про примусове виконання Виконавчого напису №3370 від 04.09.2019 р. приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни про стягнення з ОСОБА_1 27 144,80 грн. боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною від 18.10.2019 р. «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», ВП №60039591.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (рнокпп НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 2113,10 грн..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник