Рішення № 86692043, 26.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року №320/5552/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" до Головного управління Державної податкова служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління №41" з позовом до Головного управління Державної податкова служби у Київській області, в якому просить суд скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №306 від 21.05.2019 року.

В обгрунтування таких вимог позивач зазначив, що підставою для винесення рішенням про опис майна у податкову заставу №306 від 21 травня 2019 року, стала наявність в обліковій картці платника податку позивача податкового боргу у розмірі 768 022 грн. 45 коп. (сімсот шістдесят вісім тисяч двадцять дві тисячі гривень, сорок п`ять копійок).

Позивач вважає, що суму податкового боргу у розмірі 768 022 грн. 45 коп. помилково нарахованою та такою, яка не підлягає оплаті, оскільки вона не набула статусу узгодженого податкового боргу.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що рішення про опис майна у податкову заставу №306 від 21 травня 2019 року є незаконним та підлягає скасуванню судом, оскільки прийнято за умов безпідставно нарахованого податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, контролюючий орган зазначив, що мав всі передбачені законодавством підстави для винесення спірної вимоги та направлення її на адресу Позивача. Спірне рішення відповідає всім критеріям, визначеним Законом N° 2464 та Інструкцією №449, як по формі, так і по змісту, було належним чином вручене платнику (що не заперечується позивачем), а тому підстави для її скасування у судовому порядку відсутні.

Отже, з вищенаведеного відповідача висновує, що позовні вимоги є безпідставними та немає жодних законних підстав для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київський області, про опис майна у податкову заставу № 306 від 21 травня 2019 року, уповноважена особа установи Відповідача в порядку ст.89 Податкового кодексу України, вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків - Позивача, в межах суми боргу.

Необхідність здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків та передати його у заставу відповідачу, останній мотивує наявністю у позивача податкового боргу у розмірі 768 022 грн. 45 коп.

Позивач не погоджується з рішенням про опис майна у податкову заставу №306 від 21 травня 2019 року, користуючись правом передбаченим п. 56.1, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини справи та норми законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо прийняття, обробки, обліку контролюючими органами податкової звітності, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так пп.16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки га у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів п. 38.1, 38.2 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках передбачених податковим законодавством - податковим агентом, або представником платника податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з п.59.1 ст.59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.4 ст.59 ПКУ податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відтак керуючись вимогами ст.59 ПКУ, оскільки за позивачем обліковувався податковий борг з ПДВ та податку па прибуток, в розмірі - 14 159 706,61 гри., контролюючим органом було винесено та направлено позивачу податкову вимогу від 21.05.2019 №156293-54.

Згідно ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно п.7 Розділу II Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом МФУ від 16.06.2017 № 586, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення такого майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Таким чином, керуючись вищезазначеними нормами, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області правомірно було прийнято рішення про опис майна ПАТ «ШБУ №41» у податкову заставу від 21.05.2019 №306.

Щодо підстав виникнення заборгованості:

Як станом на день прийняття рішення про опис майна в податкову заставу так і на день розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з ПДВ в розмірі - 768022,45 грн.

Вказаний борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.01.2017 № 0001311405.

На рахунок узгодженості зобов`язання, суд вважає за доцільне зазначити, що обставини, з якими закон пов`язує факт узгодженості податкових зобов`язань, зокрема є наявність належних та допустимих доказів направлення та вручення того чи іншого рішення платнику податків, в порядку встановленому ст.42 ПКУ та наявність чи відсутність адміністративного чи судового оскарження, або ж результат оскарження таких рішень.

Щодо податкових повідомлень-рішень, то згідно п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так податкове повідомлення-рішення від 19.01.2017 було оскаржено ПАТ «ШБУ №41» в судовому порядку. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року по справі № 810/734/17 предметом розгляду якої є ППР на підставі якого виник податковий борг, адміністративний позов ПАТ «ШБУ №41» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції податковим органом було подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року апеляційну скаргу Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області задоволено, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, згідно положень КАС України рішення по справі набрало законної сили, подання касаційної скарги ПАТ «ШБУ №41» не впливає на виконання судового рішення, крім того ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 по справі №810/734/17 у задоволені клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції відмовлено.

Отже зобов`язання по вказаному податковому повідомленню-рішенню на разі є узгодженим з 19.06.2017.

Після проведення інвентаризації ГУ ДПС у Київській області було поновлено в обліковій картці платника податкове повідомлення-рішення від 19.01.2017, а у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання на підставі ст.59, 88, 89 ПК України було прийнято податкову вимога та рішення про опис майна в податкову заставу.

Правомірність вказаного рішення контролюючого органу підтверджена в судовому порядку по іншій справі, що набрало законної сили, а відтак в силу положень КАС України не підлягає повторному доказуванню.

Підсумовуючи викладене, суд висновує, що контролюючий орган мав всі передбачені законодавством підстави для винесення спірної вимоги та направлення її на адресу позивача. Спірне рішення відповідає всім критеріям, визначеним Законом № 2464 та Інструкцією №449, як по формі, так і по змісту, було належним чином вручене платнику, а тому підстави для її скасування у судовому порядку відсутні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суд достатні та належних докази, які спростували доводи позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає, що в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.