Рішення № 86691954, 18.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року 320/5633/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16.09.2019 №327.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 19.08.2019 №897 "Про проведення планових перевірок" було проведено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12.

В ході проведення вказаної перевірки відповідача було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ПрАТ "Березанський комбікормовий завод".

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" усунуло переважну частини порушень, встановлених за наслідками перевірки. Водночас та частина порушень, що залишилась не усунутою, не створює реальної загрози життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим застосування такого заходу як зупинення роботи ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" є непропорційним та необґрунтованим.

При цьому, відповідач вказав про те, що звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, тому відсутні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.

Разом з тим, на думку відповідача, обраний позивачем захід реагування не відповідає критеріям законності і пропорційності та способу захисту публічного інтересу, не є співмірним до мети його застосування та порушує справедливий баланс між інтересами відповідача і публічними інтересами, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, подав до суду відповідь на відзив де зазначив, що єдиним документом, який може підтвердити відсутність порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки є акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складений за результатами проведення вищезазначеного заходу. Проте, лише після проведення позапланової перевірки можливо буде встановити чи дійсно усунені відповідачем порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

Відповідачем подано до суду заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначив, що ним усунуто порушення пунктів 1, 2, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 19, які вказані в Акті від 16.09.2019 №327, а щодо пунктів 3, 4, 5, 6, 7, 14 акту перевірки, то підприємством здійснюються відповідні роботи щодо їх усунення. Водночас, відповідач зауважив, що пункти 20-28 акту перевірки стосуються утримання та обслуговування захисної споруди - протирадіаційного укриття, яке на території заводу відсутнє, а тому вказані пункти акту перевірки ніяким чином не створюють небезпеку для життя та здоров`я людей і не можуть бути підставою для вжиття такого заходу реагування як повна заборона користування всіма спорудами та будівлями. Також, відповідач зазначив, що він звернувся до позивача із заявою про проведення перевірки, проте така перевірка буде проведена лише в січні 2020 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №897 про проведення планових перевірок, яким вирішено провести планові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Приватним акціонерним товариством "Березанський комбікормовий завод" за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 22.08.2019 №8432 на проведення планової перевірки ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" на ім`я провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Ніколаєнка Юрія Анатолійовича та головного інспектора Баришівського РС ГУ ДСНС України у Київській області капітана служби цивільного захисту Черненка Олега Васильовича.

У період з 11.09.2019 по 16.09.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо дотримання ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 16.09.2019 №327.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 8 розділу II ППБУ - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

2) пункт 1.15 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - на території об`єкта площею понад 3 га на в`їздах (виїздах) не встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них;

3) абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не оброблено засобами вогнезахисту несучі металеві конструкції відповідно до ДБН В.1.1.7-2016;

4) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - складські та виробничі будівлі не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

5) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - система протипожежного захисту (АПС) в адміністративній будівлі не справна;

6) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - не проводяться роботи щодо підтримання експлуатаційної придатності наявної СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

7) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - наявну СПЗ не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

8) пункт 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - для приміщень виробничого, складського призначення суб`єкта, не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

9) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

10) стаття 40 КЦЗУ - не встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту та не здійснено його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;

11) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити не укомплектовано засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

12) пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);

13) пункт 3.12 глави 2 розділу V ППБУ - на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділ;

14) пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - підприємство не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013;

15) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

16) пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати не встановлені на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж 0,01 метра;

17) пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

18) пункт 5 частини першої статті 20 КЦЗУ - не створено об`єктові формування цивільного захисту та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

19) пункти 3, 4 розділу II Вимог - відсутні таблички позначення та покажчики маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту;

20) пункт 5 глави 2 розділу II Вимог - захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнана;

21) пункт 6 розділу II, глави 1 розділу III Вимог - стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення не відповідає вимогам з утримання;

22) пункт 7 розділу II Вимог - технічний стан захисної споруди цивільного захисту не відповідає вимогам з утримання;

23) пункт 8 розділу II Вимог - захисна споруда від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами не захищена;

24) пункт 9 розділу II Вимог - експлуатація та утримання електрообладнання захисної споруди не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок;

25) пункт 15 глави 3 розділу VI Вимог - не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

26) пункти 1, 2 глави 1 розділу VI Вимог - не визначені формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд);

27) пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог - захисна споруда не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

28) пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог - захисна споруда не забезпечена лікарськими засобами та медичними виробами.

Судом встановлено, що акт перевірки від 16.09.2019 №327 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 16.09.2019, про що свідчить підпис директора на вказаному акті.

Також, 16.09.2019 головним інспектором Баришівського РС ГУ ДСНС України у Київської області капітаном служби цивільного захисту Черненком О.В. був складений протокол КХ №015754 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП та постанову КХ №015725 про накладення адміністративного стягнення на директора ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" Григор`єва С.В.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. Ст.. 70 КЦЗ).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом перевірки було ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12.

Згідно акту від 16.09.2019 №327, ступінь ризику ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" є високим.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 28 порушень.

Заперечуючи проти задоволення адміністративного позову відповідач наголошував на тому, що на даний час ним усунуто переважну більшість порушень, зафіксованих в акті від 16.09.2019 №327, а інша їх частина не може слугувати підставою для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи підприємства.

Так, відповідач стверджує, що станом на 11.11.2019 усунуто більшість порушень, зазначених в акті, а особливо ті, які можуть нести загрозу виникнення небезпеки життю чи здоров`ю людей (працівників), а саме:

пункт 1 акту перевірки - на території підприємства, в будівлях та спорудах встановлено відповідні знаки безпеки, що відповідають ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

пункт 2 акту перевірки - на в`їзді на територію Підприємства та виїзді з неї встановлено схеми території із зазначенням розміщення будівель, гідрантів та під`їзду пожежних машин;

пункт 8 акту перевірки - визначено категорію щодо вибухо-пожежної та пожежної небезпеки приміщення виробничого, складського призначення, та здійснено позначення на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

пункт 9 акту перевірки - виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

пункт 10 акту перевірки - встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту та не здійснено його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;

пункт 11 акту перевірки - пожежні щити укомплектовано засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском – 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

пункт 12 акту перевірки - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки розміщено на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями;

пункт 13 акту перевірки - на пожежних щитах (стендах) зазначено їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділ;

пункт 15 акту перевірки - здійснено з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункт 16 акту перевірки - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлено на негорючі основи з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж 0,01 метра;

пункт 19 акту перевірки - встановлено таблички позначення та покажчики маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту.

Проте, суд звертає увагу на те, що на підтвердження усунення вказаних порушень, а саме пунктів 1, 2, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 19 акту перевірки, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували усунення вказаних порушень.

Відносно усунення інших порушень зазначених у Акті перевірки, то відповідач повідомив, що відповідні роботи щодо усунення порушень у процесі виконання.

Так, зокрема, щодо усунення пункту 3 акту перевірки відповідач повідомив суд, що оброблення засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покривів та несучих металевих конструкцій відбудеться до 28.12.2019.

Щодо усунення пунктів 4, 5, 6, 7 акту перевірки, а саме забезпечення функціонування автоматизованої системи протипожежного захисту, то відповідач зауважив, що ним укладено договір із спеціалізованим підприємством ПП "Магнітрон-4С", відповідно до якого закінчення облаштування систем протипожежної безпеки та виведення її на пульт централізованого пожежного спостереження заплановано до 10 січня 2020 року.

З приводу усунення пункту 14 акту перевірки, то відповідач повідомив, що ним вживаються заходи щодо його усунення, а саме - на території здійснюються роботи щодо облаштування підземного сховища води в для використання для пожежогасіння та закінчення облаштування підземного резервуару заплановано до 1 травня 2019 року.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що значна частина встановлених порушень не усунута ПрАТ "Березанський комбікормовий завод", що не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву. При цьому, будь-яких інших документальних доказів щодо усунення усіх порушень, які встановлені відповідачем, суду надано не було.

Більш того, на підтвердження усунення пунктів 1, 2, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 19 акту перевірки відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували усунення вказаних порушень.

Водночас, суд звертає увагу на те, що на теперішній час система пожежної сигналізації відповідачем не встановлена, а лише наміри щодо її встановлення не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 84987953).

Виявлене порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведене порушення не є формальним, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Суд наголошує на тому, що не усунене відповідачем порушення є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 84805275).

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Більш того, при зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників ТОВ ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на захист людей від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в освітньому закладі.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16.09.2019 №327.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.