Рішення № 86691896, 26.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року № 320/4969/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС в Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-17621-17 на суму 80059,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана вимога винесена відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів без проведення документальної перевірки, що на думку позивача, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Позивач вказує, що оскаржувана вимога, також, не містить розрахунку суми недоїмки із зазначенням періодів нарахування, що, на його думку, свідчить про протиправність та незаконність спірної вимоги. Крім того, позивач звертає увагу, що оскаржувана вимога надіслана відповідачем з порушенням строків, визначених п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Київській області, на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував на обліку у Білоцерківській ОДПІ з 26.02 2002 до 06.01.2018, дати проведення державної реєстрації припинення ФОП ОСОБА_1 ; з 02.04.2014 останній перебував на загальній системі оподаткування.

Відповідач зазначає, що борг по єдиному соціальному внеску у позивача виник внаслідок проведеної контролюючим органом документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 у лютому 2017 року, за результатом якої було складено акт та сформовано і направлено на адресу позивача, зокрема вимогу про сплату боргу від 29.03.2017 №Ф-0010891303 на суму 72458,62 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 16.05.2017 №0000961303 на суму 10740,63 грн., які позивачем не оскаржувались. Так, відповідач зазначає, що в рахунок погашення узгоджених зобов`язань позивачем було сплачено лише 19384,80 грн. Водночас, рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 19.02.2018 №0025535002 податковим органом було нараховано позивачу штраф у сумі 7797,09 грн. Також позивачем було подано звіт яким самостійно визначено, однак не сплачено зобов`язання в розмірі 8448,00 грн. Таким чином, станом на 12.03.2019 в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 обліковувалася загальна сума заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 80059,54 грн., що на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», стало підставою для винесення відповідачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 26.02.2002, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код – 46.71).

16.01.2018 позивачем припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що свідчать дані про відповідну реєстраційну дію від 16.01.2018 №23530060004033945 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.03.2019 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-17621-17/3432 на загальну суму 80059,54 грн. З тексту оскаржуваної вимоги вбачається, що підставою для її винесення стали дані інформаційної системи органу доходів і зборів.

На підтвердження доказів направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача та отримання ним вимоги 27.03.2019 відповідач надав до суду копію корінця оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 № Ф-17621-17/3432 та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за унікальним номером відправлення 0911709472685, відповідно до якого вимогу отримано позивачем особисто 27.03.2019.

Вважаючи протиправним нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-17621-17 такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що станом на 12.03.2019 згідно інтегрованої картки платника по коду класифікації доходів бюджету 71040000 "для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" за позивачем обліковується заборгованість у сумі 80059,54 грн., як недоїмка з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зазначена заборгованість виникла з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно наказу ГУ ДФС у Київській області, на підставі плану графіку на I квартал 2017 року, згідно п.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст.77, пп. 82.1 ст.82 ПКУ, направлень на перевірку від 30.01.2017 №№141, 142 та від 03.02.2017 №№ 214, 215 працівниками податкового органу була проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи. Перевірка у ФОП ОСОБА_1 проводилась за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за наслідком чого складено акт №76/10-36-13-02/1921707098 від 24.02.2017. Актом перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не нараховано та не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 72458,62 грн. у зв`язку з заниженням суми чистого доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом були сформовані та направлені на адресу позивача, зокрема:

вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29.03.2017 №Ф-0010891303 на суму 72458,62 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій від 16.05.2017 №0000961303 на суму 10740,63 грн.

Факт направлення податковим органом вищезазначених вимоги та рішення, а також отримання їх позивачем, підтверджується копією корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.03.2017 № Ф-0010891303, фіскальним чеком АТ “Укрпошта" за 30.03.2017 та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за унікальним номером відправлення 0911300299094.

Згідно інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 71040000 "для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" позивачем в рахунок погашення узгоджених зобов`язань було сплачено 19384,80 грн.

19.02.2018 податковим органом було прийнято рішення №0025535002 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до позивача штраф у загальному розмірі 7797,09 грн.

Доказів оскарження позивачем зазначеного рішення матеріали справи не містять.

Крім того, 18.01.2018 позивачем було подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому самостійно визначено суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 8448,00 грн.

Докази сплати позивачем самостійно визначеного зобов`язання з єдиного внеску в розмірі 8448,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У свою чергу недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 3 статі 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПКУ результати документальних перевірок оформлюються актом (у разі встановлення порушень під час перевірки ) або довідкою (у разі відсутності порушень). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказом Мінфіну від 21.07.2017 р. (реєстрація в Мін`юсті 18.08.2017) були внесені зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 р. №727. Зокрема було відкориговано вимоги до оформлення документальних перевірок та змісту акта (довідки) документальної перевірки.

За вимогами Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Процедура надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулюється Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.

Цей Порядок встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку, витяг з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів виключно за умови реєстрації користувача на відповідному порталі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку надання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі забезпечується за допомогою програмних засобів шляхом формування такого витягу, який розміщується на порталі електронних сервісів для доступу до нього користувача з метою перегляду, копіювання та друку.

Формування витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами залежно від зазначених користувачем критеріїв пошуку, передбачених пунктом 8 розділу ІІ цього Порядку.

Надання витягу з Єдиного державного реєстру здійснюється після справляння плати за надання таких відомостей з використанням платіжних систем через мережу Інтернет.

Згідно розділу V п. 3 пп. 30 Порядку, відомості про юридичну особу містять дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підставу для його внесення.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку, доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб чи інших визначених законом осіб до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через портал електронних сервісів, у тому числі шляхом автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-теле-комунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру (далі - доступ до Єдиного державного реєстру за допомогою прикладного програмного інтерфейсу), шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, а також до документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі.

Аналіз наведених вимог чинного законодавства дає підстави для висновку, що підставою для направлення платникові ЄСВ вимоги про сплату боргу (недоїмики) є наявність у суб`єкта господарювання

У даному випадку судом встановлено, що заборгованість, на суму якої контролюючим органом сформовано спірне рішення, виникла на підставі:

вимога про сплату боргу (недоїмки) від 29.03.2017 №Ф-0010891303;

рішення про застосування штрафних санкцій від 16.05.2017 №0000961303;

рішення №0025535002 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.02.2018;

звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, поданого позивачем до контролюючого органу 18.01.2018.

Суд констатує, що жодних доказів на підтвердження оскарження позивачем вищезазначених рішень контролюючого органу в адміністративному та/або судовому порядку матеріали справи не містять.

Таким чином матеріалами справи підтверджено та жодним чином не спростовано позивачем, наявність у ФОП ОСОБА_1 узгоджених грошових зобов`язань з єдиного внеску, не сплачених до бюджету у встановлений законом строк.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вимога про сплату єдиного соціального внеску приймається лише на підставі документальної перевірки, за результатами якої складається акт та приймається рішення, з огляду на таке.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону, а відповідно до ст.25 цього ж закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з вимогами п. 3 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Із зазначеного слідує, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Фіскальний орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем строків направлення оскаржуваної вимоги позивачу, визначених п. 3 розділу VI Інструкції №449, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 розділу VI Інструкції №449, у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 № Ф-17621-17/3432 була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням та отримана останнім 27.03.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за унікальним номером відправлення 0911709472685.

Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем строків направлення оскаржуваної вимоги позивачу є помилковим.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у повному обсязі спростував докази та аргументи, які було надано позивачем. За таких обставин позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і тому задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову повністю, судом не проводиться розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.