Рішення № 86691792, 17.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2019 року о/об 16 год. 59 хв.Справа № 280/3200/19 ПР/280/34/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_1 . Бандунг, р-н ОСОБА_2 , Республіка Гамбія останнє місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 ) в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (вул. Рубана 21/20, м АДРЕСА_2 Запоріжжя, 69124)

до Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича (м. Запоріжжя, вул. Українська, 4, 69095)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання протиправним та скасування рішення

за участі:

представника позивача - Слєсарь О.В.

(діє на підставі ордеру серія ЗП № 114585)

відповідача - Рихлов Є.І.

(особа посвідчується службовим посвідченням №НЗП000123 від 17.05.2017)

представника відповідача - Маменко К.С.

(діє на підставі довіреності №3 від 10.01.2019 року)

третя особа - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_4 , в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (далі - позивач) до Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_5 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 15 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

16 липня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження по адміністративній справ та призначено підготовче судове засідання на 01 серпня 2019 року.

01 серпня 2019 року, на підставі клопотання представника позивача, підготовче судове засідання відкладено до 03 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 вересня 2019 року позов громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_4 залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

За наслідками апеляційного оскарження постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року в адміністративній справі №280/3200/19 – скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року призначено підготовче засідання на 11 грудня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 11 грудня 2019 року судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 грудня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 17 грудня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішення від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_5 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України є протиправним, прийнято головним спеціалістом Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихловим Євгеном Ігоровичем не на підставах, не в межах та не у спосіб, що передбачені законами України

В судовому засіданні представник громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 просив суд позовні задовольнити повністю.

Головний спеціаліст Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлов Євген Ігорович, в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№31822 від 01 серпня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що відповідач дотримувався вимог, встановлених частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» і таким чином, діяв на підставах, в межах та у спосіб, передбачений законодавством.

В судовому засіданні представник Головного управління ДМС у Запорізькій області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 , в судове засідання не прибувала, 17 грудня 2019 року до суду надіслала клопотання, в якому просить суд позовні вимоги задовольнити та провести судове засідання без її участі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

24 вересня 2014 року громадянин Республіки Гамбія ОСОБА_6 , прибув на територію України літаком через КПП «Бориспіль» за паспортом НОМЕР_2 виданим Р. Гамбія Банжул 02 січня 2013 року терміном дії до 02 січня 2018 року з метою навчання.

ОСОБА_6 був документований посвідкою на тимчасове проживання ТР НОМЕР_3 від 30 жовтня 2014 року УДМС України в Запорізькій області терміном дії до 01 жовтня 2019 року, яку отримував як студент Запорізького державного технічного університету.

Проте, громадянин Республіки Гамбія ОСОБА_6 відрахований з Запорізького державного технічного університету за невиконання умов контракту 18 грудня 2015 року. Посвідка на тимчасове проживання ТР 085972 від 30 жовтня 2014 року терміном дії до 01 жовтня 2019 року на ім`я ОСОБА_6 скасована 29 грудня 2015 року Управлінням ДМС України в Запорізькій області.

25 грудня 2015 року ОСОБА_7 з реєстрації місця проживання, надав паспортний документ, для анулювання штампу про видачу посвідки та посвідку для її знищення, після чого мав виїхати з території України.

Не покинув територію, з його слів, у з зв`язку з тим що втратив свій паспорт. 03 березня 2016 року він був документований в посольстві Республіки Гамбія в Україні в місті Києві паспортом громадянина Республіки Гамбія НОМЕР_4 терміном дії до 03 березня 2021 року. Мешкав у свого знайомого. З питань продовження строку перебування на території України та оформлення посвідки на проживання до підрозділів ДМС, а також до центру зайнятості за одержанням дозволу на застосування праці Чої Омар не звертався, так як не мав для цього законних підстав.

01 вересня 2016 року на Чої Омара Жовтневим РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЗП 134752 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП, порушення іноземцями правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення 01 вересня 2016 року Жовтневим РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області винесено постанову серії ПН МЗП 134710 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн., який сплачено 06 вересня 2016 року.

06 вересня 2016 року відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Жовтневим РВ у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області прийняте рішення № 9 про примусове повернення із України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_5 .

Рішення про примусове повернення № 9 позивачем не виконано, тому у листопаді 2016 року Жовтневий РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом про примусове видворення за межі України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 .

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №331/7733/16-а позов задоволено. Суд постановив примусово видворити за межі України громадянин Республіки Гамбія ОСОБА_8

07 грудня 2016 року Головним спеціалістом Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихловим Євгеном Ігоровичем прийнято рішення про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_5 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою звернення до суду стало рішення Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_5 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України, то суд вважає за необхідне дослідити таке рішення та встановити чи прийнято воно на підставі, в межах повноважень відповідача та у спосіб, що передбачений законом.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI.

Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи), перебування яких на території України не дозволяється визначається Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2013 року № 1235 (далі по тексту Інструкція №1235 від 17 грудня 2013 року).

Відповідно до пункту 2 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року визначено, що ця Інструкція розроблена відповідно до статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280.

За правилами пункту 3 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI визначено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в`їзд через контрольні пункти в`їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в`їзду - виїзду.

За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (частина 2 статті 13 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI рішення про заборону в`їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Тобто, стаття 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI містить вичерпний перелік того коли та за яких підстав приймається рішення про заборону в`їзду в Україну.

Судом в судовому засіданні досліджено рішення Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Відповідач, як на підставу прийняття спірного рішення посилається на постанову Жовтневого районного суду від 07 грудня 2016 року, якою примусово видворено за межі України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ) терміном до 3 лютого 2021 року.

За правилами пункту 6 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в`їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 5 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року встановлено, що після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в`їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в`їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в`їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов`язань перед юридичними або фізичними особами в Україні).

Однак, суд завертає увагу на те, що стаття 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI не містить таких підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду на територію України, як рішення суду про видворення.

Також, досліджуючи матеріали справи судом не встановлено, а відповідачем до суду не надано інформації, доказів, що органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилали до територіального органу обґрунтоване звернення.

Разом з тим, суд зауважує, що Головний спеціаліст Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлов Є.І. діяв не у межах своїх повноважень, оскільки в силу пункту 7 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року рішення про заборону в`їзду в Україну особі підписується керівником структурного підрозділу апарату ДМС, начальником управління (відділу) міграційної роботи ГУДМС, УДМС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і затверджується:

в апараті ДМС - Головою, першим заступником або заступником;

у головних управліннях, управліннях ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - начальником відповідного ГУДМС, УДМС, його першим заступником або заступником.

В свою чергу пункту 8 Інструкції №1235 від 17 грудня 2013 року визначено, що ДМС або її територіальний орган, який готував рішення про заборону в`їзду в Україну особі, у триденний строк надсилає засвідчену копію такого рішення разом з дорученням щодо заборони в`їзду в Україну особі до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України, розташованого: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, оформленого відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280 "Про затвердження Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Відповідно до матеріалів справи, рішення від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), у зв`язку з примусовим видворенням за межі України підписано безпосередньо Головним спеціалістом Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихловим Є.І.

Крім того, необхідно зазначити, що підстава визначена відповідачем у спірному рішенні, а саме частина 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» не визначає своїм наслідком складання рішення про заборону в`їзду на територію України, оскільки регламентує порядок примусового видворення іноземців та осіб без громадянства на виконання рішення суду про примусове видворення за межі України.

Вимогами частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в`їзд в Україну строком на п`ять років. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення та додається до строку заборони в`їзду в Україну, який особа мала до цього.

Тобто, за наявності рішення суду про примусове видворення за межі України наявна заборона, визначена Законом, щодо в`їзду позивача на територію України строком на п`ять років до 07 грудня 2021 року та не потребує додаткового регулювання спірною постановю.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, оскільки принцип законності гарантовано частиною 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перш за все, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України для дій чи рішень суб`єктів владних повноважень має бути визначена законом підстава. Саме ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідно до якої суб`єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що рішення Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), у зв`язку з примусовим видворенням за межі України підлягає скасуванню, оскільки відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_10 , р- ОСОБА_11 , Республіка Гамбія останнє місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 ), в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (вул. Рубана 21 АДРЕСА_4 69124), до Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича (м. Запоріжжя, вул. Українська, 4, 69095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ), - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_5 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Стягнути на користь громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37834773) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 243 КАС України, протягом десяти днів.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов