Рішення № 86691782, 18.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2019 року Справа № 280/4881/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Півоварової В.П., представника позивача: адвоката Могилевцевої Л.В., представників відповідача: Гнєдової А.В., Куріпки Я.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (71652, Запорізька область, с.Підгірне, вул.Чкалова, буд.101, код ЄДРПОУ 25220205)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (далі – відповідач, Підгірненська сільська рада), в якій позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не розгляду заяви від 22.05.2018 за вхідним №920 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності на території села Широке, Василівського району Запорізької області;

2) зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 22.05.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності на території села Широке, Василівського району Запорізької області відповідно до п.7 ст.118 Земельного кодексу України та надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності на території села Широке, Василівського району Запорізької області, відповідно до поданої заяви від 22.05.2018 за вхідним №920.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 22.05.2018 він звернувся до Підгірненської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території села Широке Василівського району Запорізької області, однак відповідач всупереч вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не прийняв жодного рішення, чим допустив протиправну бездіяльність. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11.11.2019.

08.11.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№46671), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що 18.06.2018 у відповідь на заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою Підгірненська сільська рада звернулась до позивача із запитом щодо наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, якою позивач користується, однак позивач відповіді на цей запит не надав. Згодом виявилось, що у 2007 році рішенням Широківської сільської ради позивачу вже була передача у власність земельна ділянка, отже позивач реалізував відповідне право. Вважає, що Підгірненська сільська рада не порушила права, свободи та інтереси позивача. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.11.2019 відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 03.12.2019.

20.11.2019 представник позивача подав відповідь на відзив (вх.48808), в якому не погоджується з доводами відповідача з мотивів, викладених у позовній заяві, та звертає увагу, що позивач приймав участь у антитерористичній операції та станом на дату звернення з відповідною заявою мав першочергове право на отримання дозволу.

Ухвалою суду від 03.12.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання на 18.12.2019.

У судовому засіданні 18.12.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.12.2019 представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у заявах по суті справи, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 18.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово представників сторін, надані ними пояснення, безпосередньо дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до посвідчення серії МВ №042715 від 12.08.2015 та довідки №24 від 15.01.2019 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (а.с.8, 9).

22.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Підгірненської сільської ради із заявою, в якій просив виділити йому земельну ділянку на території Підгірненської сільської ради як учаснику бойових дій для ведення особистого селянського господарства та просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності на території села Широке Василівського району Запорізької області. До заяви позивачем подано копію паспорта, ідентифікаційного номеру, посвідчення учасника бойових дій, графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с.10-12).

Підгірненська сільська рада 18.06.2018 направила на адресу позивача лист №02-01-15/659, відповідно до якого для вирішення питання, зазначеного у заяві ОСОБА_1 , позивачу необхідно надати до відповідача правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що надана йому у користування згідно запису погосподарської книги №1 Широківської сільської ради розділ 3 площею 2,56 га на розгляд земельної комісії, та зазначено, що про засідання земельної комісії сільської ради буде повідомлено позивачу додатково (а.с.14).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що за результатом розгляду заяви позивача від 22.05.2018 не було прийнято рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаці 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України (тут й надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Частинами 3 та 4 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 5 статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що фізичні особи на підставі клопотання, до якого додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, мають право отримати у власність земельні ділянки комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування, прийнятим у місячний строк, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

При цьому, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 06.08.2019 у справі №140/1992/18.

Суд зазначає, що у даній справі відповідач за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 22.05.2018 в силу вимог статті 118 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» зобов`язаний був прийняти відповідне управлінське рішення, однак таке рішення у визначений законом строк прийнято не було.

З аналізу змісту листа, направленого на адресу позивача, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач не прийняв жодного управлінського рішення, передбаченого нормами статті 118 Земельного кодексу України, ані про надання, ані про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а зажадав від позивача додаткових документів, що не передбачено чинним законодавством.

Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи про відмову у його наданні свідчить про те, що Підгірненська сільська рада не прийняла жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом, чим допустила протиправну бездіяльність щодо не розгляду поданої позивачем заяви.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові 31.10.2019 у справі №804/6698/17.

При цьому, суд відхиляє та не оцінює в межах розгляду цієї справи доводи відповідача про те, що Рішенням Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області від 19.06.2007 №14 «Про передачу безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 » позивачу надано право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки, оскільки у відповідності до вимог земельного законодавства вказані обставини не можуть бути підставою для не розгляду заяви позивача від 22.05.2018 по суті із прийняттям відповідного управлінського рішення.

Суд не приймає посилання представника позивача на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», як на аргумент щодо першочергового права позивача на отримання земельної ділянки у власність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року № 8-р/2019 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» від 7 червня 2017 року № 413 зі змінами.

Крім того, суд зазначає, що норми Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» щодо розгляду в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок, на які посилається позивач, відповідно пункту 4 даного Розпорядження носять для органів місцевого самоврядування не обов`язковий, а рекомендаційний характер.

За таких обставин, оскільки матеріали справи свідчать, що Підгірненська сільська рада не прийняла жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 22.05.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність, за відсутності доказів протилежного, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності в діях відповідача протиправної бездіяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як було вказано вище, Підгірненська сільська рада за результатами розгляду заяви позивача не прийняла ані позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ані мотивованої відмови у його наданні.

Отже, відповідач не досліджував подану позивачем заяву та додані до неї документи на предмет наявності підстав для надання дозволу або відмови у його наданні, тобто не розглянув заяву по суті.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі №804/6698/17 зазначив про те, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих вище підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Верховний Суд зазначив, що прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, є передчасним.

Таким чином, оскільки подана позивачем заява не була розглянута відповідачем по суті, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у відповідності до вимог земельного законодавства, а вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є передчасними.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в частині.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 травня 2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності на території села Широке, Василівського району Запорізької області.

Зобов`язати Підгірненську сільську раду Василівського району Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 травня 2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності на території села Широке, Василівського району Запорізької області у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Підгірненська сільська рада Василівського району Запорізької області, місцезнаходження: 71652, Запорізька область, Василівський район, с.Підгірне, вул.Чкалова, буд.101; код ЄДРПОУ 25220205.

Повне судове рішення складено 27.12.2019

Суддя М.О. Семененко