Рішення № 86691628, 28.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 грудня 2019 року Справа № 280/5255/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 01.04.2017 по 31.08.2018; зобов`язати відповідача виплатити позивачу борг з виплати пенсії за період з 01.04.2017 по 31.08.2018 в сумі 25974,19 грн. на рахунок відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила про те, що є пенсіонером, якому довічно призначено пенсію відповідно до вимог діючого законодавства. З 01.04.2017 по 31.08.2018 пенсію нею не отримано. В травні позивач звернулась до управління Пенсійного фонду з заявою про поновлення виплати пенсії, але виплату пенсії позивачу було поновлено лише з вересня 2018. 30.05.2019 звернулась із заявою до Пенсійного фонду з вимогою про сплату заборгованості по пенсії за період з 01.04.2017 по 31.08.2018 на яку отримала відповідь в якій було повідомлено, що заборгованість з виплати пенсії за минулий період буде здійснено після отримання порядку погашення заборгованості та надходження (виділення) у централізованому порядку, через Пенсійний фонд України, додаткових коштів на ці виплати. Позивач вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 04.11.2019 здійснено процесуальне правонаступництво первинного відповідача Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Запорізькій області та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 04.12.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Також відповідача було зобов`язано надати належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.11.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№49969) разом із матеріалами пенсійної справи позивача. У відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсії призупинена у звязку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеній особі та після обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб. Стосовно виплати заборгованості за минулий період вказав, що у відповідності до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На даний час інформація про прийняття Кабінетом Міністрів України окремого Порядку, щодо виплати внутрішньо переміщеним особам сум соціальних виплат, в тому числі пенсій, які не виплачені за минулий період, відсутня.

Згідно ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

Відповідно до Довідки від 26.12.2014 №2314002554 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

З квітня 2017 року позивачу призупинено виплату пенсії на підставі отримання управлінням витягу із протоколу засідання комісії виконавчого комітету по призначенню/відновленню соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 7 від 21.04.2017 про припинення позивачу соціальних виплат згідно п. 14 порядку здійснення контролю за проведенням виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", у зв`язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи.

Позивач 09.05.2018 року звернулась до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії з дати припинення та відповідно до витягу із протоколу засідання комісії виконавчого комітету по призначенню/відновленню соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 10 від 25.06.2019 вирішено відновити виплату пенсії.

Та позивачем отримано оновлену довідку від 29.05.2018 №00005466123 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Листом від 04.06.2019 року № 121/С-7 на звернення позивача щодо виплати заборгованості по пенсії за минулий час (з квітня 2017 року по серпень 2018 року) позивача повідомлено, що виплата пенсії позивачу розпочата починаючи з серпня 2018 року. Погашення заборгованості з виплати пенсії за минулий період (з квітня 2017 року по липень 2018 року) буде здійснено після отримання окремого Порядку щодо виплати внутрішньо переміщеним особам сум соціальних виплат, у тому числі пенсій, які не виплачені за минулий період.

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо невиплати їй пенсії за період з квітня 2017 року по серпень 2018 року, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Суд, зазначає, що відповідно до протоколу від 11.07.2018 позивачу нараховано та не виплачено пенсію за період з квітня 2017 по липень 2018 року (включно), заборгованість складає 24 417,70 грн. Таким чином, матеріалами справи не підтверджено посилання позивача щодо не виплати пенсії за період з квітня 2017 року по серпень 2018 року.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини ише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Судом встановлено, що пенсійним органом припинено виплату пенсії позивачу без прийняття відповідного рішення.

Проте, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або іншим законом з питань пенсійного забезпечення не передбачає підставу припинення або зупинення пенсійних виплат.

Крім того, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова КМУ № 365 від 08.06.2016 року «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, оскільки з вересня 2018 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Стосовно відмови у виплаті пенсії за минулий період на підставі Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365, суд зазначає, що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт, не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Суд, відповідно до норм ст. 6 КАС України вирішує дану справу, зокрема, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні "Сук проти України" зазначив: "державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (див., з-поміж інших судових рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), згадане вище, пункт 35). Тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі".

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень ч. 5 ст. 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, враховуючи, що наявними матеріалами справи підтверджено невиплата пенсії позивачу з квітня 2017 року по липень 2018 року та судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача, позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимоги про зобов`язання виплатити заборгованість з пенсії на рахунок ОСОБА_1 відкритий в ПАТ "Державний ощадний банк України", не може бути розглянута судом, як окрема позовна вимога, оскільки згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Таким чином, отримання позивачем пенсії шляхом перерахування на картковий рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк", є безспірним.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача виплатити заборгованість з пенсії за період з квітня 2017 року по липень 2018 року. Одночасно суд зазначає, що задоволення позовних вимог таким чином не змінюють суть позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що ухвалою суду від 04.11.2019 позивача було звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом наразі не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 133, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з квітня 2017 року по липень 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 за період з квітня 2017 року по липень 2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1Перехідних положень КАС Українирішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 28.12.2019.

Суддя А.В. Сіпака