Рішення № 86691535, 27.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 грудня 2019 року Справа № 280/5818/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця протиправними ;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу з дати звернення пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з досягненням встановленого законом пенсійного віку державного службовця (62 роки) 05.08.2019 ним подана заява до Шевченківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії державного службовця на підставі п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Проте, 26.09.2019 позивач одержав повідомлення №1762/2 в якому зазначено, що відділом з призначення та перерахунку пенсій №3 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області йому відмовлено в призначенні іншого виду пенсійного забезпечення з посиланням на те, що він є посадовою особою контролюючого органу, якій присвоєно спеціальне звання, і, відповідно до цього, посада не належить до категорії державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Крім того, на звернення позивача до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповіді, відповідно до яких період роботи на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання до 20-річного стажу, що дає право на призначення пенсії державного службовця, не зараховується, а також зазначено про те, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши до суду відзив на позову заяву (вх.№54053 від 20.12.2019), в якому зазначає, що вправі зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 889, період роботи з 07.06.2013 по 31.12.2013, впродовж якого позивачу виплачувалась надбавка за ранг державного службовця. Вказує, що інші періоди роботи позивача зарахувати до стажу державної служби правових підстав немає. Таким чином, у позивача на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії стаж державної служби у кількості 20 років, як того вимагає Закон № 3723, відсутній. З огляду на зазначене, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. 03.12.2019 позивачем через канцелярію суду подано документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 05.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5818/19.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивачу, ОСОБА_1 , призначено пенсію за віком з 04.08.2017 згідно його особистої заяви від 09.08.2017 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, обчислену із заробітної плати 1217477 грн., визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.07.2017 на підставі даних персоніфікованого обліку, з урахуванням страхового стажу 41 рік 7 місяців 18 днів.

У зв`язку з досягненням встановленого законом пенсійного віку державного службовця (62 роки) 05.08.2019 позивачем подано заяву до Шевченківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії державного службовця на підставі п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

Рішенням Шевченківського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформленим у вигляді повідомлення від 26.09.2019 №1762/02 позивачу відмовлено в призначенні іншого виду пенсійного забезпечення з тих підстав, що він є посадовою особою контролюючого органу, якій присвоєно спеціальне звання, і, відповідно до цього, посада не належить до категорії державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ».

На звернення позивача, Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України надано відповідь, викладену у листі від 16.10.2019 №24287/Л-111, відповідно до якої період роботи на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання до 20-річного стажу, що дає право на призначення пенсії державного службовця, не зараховується.

Також, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.11.2019 № 2420/Л-9 позивача повідомлено про те, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII у якому згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень визнано такими, що втратили чинність, зокрема: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 889-УІІІ. До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону: час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Згідно пункту 6 вищевказаного Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом № 3723, визначається Кабінетом Міністрів України ст. 25 Закону № 3723-ХІІ. Абзацами другим та четвертим п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання і час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Абзацами 1,2 п. 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Порядок призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ визначено «Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.

Відповідно до п. 3 Порядку № 622 - право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р.» № 889-УІІІ «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають чоловіки, які досягли віку 62 роки.

До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 21.05.1998, ОСОБА_1 народився – 03.08.1957.

03.08.2019 ОСОБА_1 виповнилось 62 роки.

Тобто, на час звернення до відповідача останній мав 41 рік 7 місяців 18 днів страхового стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 -XII та постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку № 622, - пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ є протиправними.

Згідно вимог ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 90, 139, 143, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з дати звернення пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», а саме з 05.08.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.12.2019.

Суддя М.С. Лазаренко