Ухвала суду № 86691089, 27.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду)

27 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11368/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведения мені перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки 3 764, 40 грн. та з 01 березня 2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 4 404,35 грн.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести мені перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-20 16 роки 3 764,40 грн. та з 01 березня 2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати 4 404, 35 грн.

Ухвалою від 07.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

27.11.2019 відповідач подав відзив, в якому просить залишити позов без розгляду щодо перерахунку пенсії з 01.10.2017.

Ухвалою від 29.11.2019 позовну заяву залишено без руху для надання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом із зазначенням причини поважності такого пропуску.

09.12.2019 позивач надіслав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначила, що клопотання про поновлення строку звернення до суду не призведе до бажаного результату, оскільки пенсійні виплати є періодичними платежами, а тому, з урахуванням положень ст.122 КАСУ клопотання по поновлення строку звернення до суду не буде мати підстав для поновлення строків звернення. Належним способом усунення недоліків позовної заяви вважає необхідність подання уточненої позовної заяви.

Разом з тим, згідно акту Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 №884 уточнена позовна заява, що зазначена у додатках до заяви про усунення недоліків позовної заяви не додана.

Частинами 1 та 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 у справі № 804/4217/18

Прозивач дізнався про порушення своїх прав після поновлення йому виплати пенсії за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №0640/3776/18 з 16.07.2018.

Отже, з 16.07.2018 пенсія виплачується позивачу щомісячно. Разом з тим із заявою до відповідача звернувся у березні 2019, а з позовом, звернувся лише 01.11.2019, тобто з пропуском шестимісячного строку зверення до суду.

При цьому, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду. Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали, а ні заява про поновлення пропущеного строку - не містять.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовну заяву Шварцблат в частини перерахунку пенсії з 01.01.2017 слід залишити без розгляду.

На підставі вищезазначеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії в частині перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки 3 764, 40 грн., залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос