Ухвала суду № 86690543, 24.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 грудня 2019 року Справа 160/12847/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить:

- повторно скласти списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та подати їх органам, уповноваженим видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у тому числі, Дніпропетровському обласному військовому комісаріату, для видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, передбачених Законом «2011-ХІІ.

- провести повторний перерахунок його пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 75% грошового забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення;

- здійснити виплату його пенсії на підставі повторного перерахунку з 01.01.2018 року, виплату пенсії з 05.03.2018 року провести у розмірі 100% її підвищення.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

Проаналізувавши означені вище норми суд зазначає, що вимоги позовної даної позовної заяви суперечать положенням Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останні складені не у відповідності до норм цього Кодексу.

Таким чином, на думку суду, позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства щодо визначення змісту позовних вимог та викладу відповідних обставин.

Крім того, самі позовні вимоги не містять відомостей того, до якого органу вони звернуті.

Для усунення зазначеного вище недоліку позовної заяви, позивачеві потрібно подати до суду позовну заяву, привівши її у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення змісту позовних вимог.

Згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у зв`язку з чим вважає за необхідне запропонувати позивачу надати таке підтвердження.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 245, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, шляхом надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський