Рішення № 86690542, 17.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Справа № 160/1118/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняШурпіновій К.О. за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 02.02.2019 ОСОБА_1 поштовим зв`язком направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву (т.1 а.с.80-100), яка надійшла суду 05.02.2019, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-60350-17/67;

- зобов`язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зняти з обліку ОСОБА_1 як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, реєстраційний номер платника єдиного внеску: 04070323103.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 (суддя Неклеса О.М.) позовна заява повернута позивачеві. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 апеляційна скарга позивача задоволена, ухвала суду від 06.02.2019 скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 (суддя Юрков Е.О.) позовна заява залишена без руху, у зв`язку з неусуненням недоліків позовна заява ухвалою суду від 21.05.2019 повернута позивачу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 апеляційна скарга позивача задоволена частково, ухвала суду від 21.05.2019 скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. 05.08.2019 адміністративна справа надійшла до суду першої інстанції, розпорядженням від 05.08.2019 № 837д призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із перебуванням судді Юркова Е.О. у тривалій відпустці, за результатами повторного автоматизованого розподілу справа передана на розгляду суду у складі головуючого судді Верба І.О.

5. Ухвалою суду від 12.08.2019 відкрито позовне провадження в адміністративній справі № 160/1118/19, з урахуванням ухвали суду від 02.09.2019, звільнено позивача від сплати судового збору за подання цього позову, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні 03.09.2019, встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті спору, витребувано від відповідача докази по справі.

6. 20.08.2019 надійшла уточнена позовна заява з наступним змістом позовних вимог:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-60350-17/67;

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зняти з обліку ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, реєстраційний номер платника єдиного внеску: 04070323103;

- стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області завдану протиправними діями та бездіяльністю моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн.

7. У судове засідання 03.09.2019 прибув позивач. Відповідач до суду не прибув, в матеріалах справи були відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

8. Суд протокольної ухвалою перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, замінив судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, відклав проведення засідання на 26.09.2019 з метою належного виклику відповідача.

9. 18.09.2019 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками та доказом направлення позивачу (т.1 а.с.150-169).

10. 19.09.2019 від позивача через «Електронний суд» надійшло клопотання про залучення співвідповідача, а саме Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

11. 24.09.2019 від представника відповідача надійшов оригінал відзиву на позовну заяву з додатками та доказом направлення позивачу (т.1 а.с.172-190).

12. 26.09.2019 від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про залучення співвідповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

13. 26.09.2019 справу знято з розгляду та призначено підготовче засідання на 10.10.2019, у зв`язку з перебуванням головуючого судді І.О. Верба на лікарняному.

14. 09.10.2019 від позивача через «Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

15. 10.10.2019 суд протокольною ухвалою продовжив підготовче провадження на 30 днів, з метою належного виклику сторін до суду оголошено перерву до 07.11.2019.

16. 06.11.2019 від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву з доказом його направлення позивачу (т.1 а.с.204-210).

17. У підготовче засідання 07.11.2019 прибули позивач та представник відповідача.

18. Судом витребувані додаткові докази від сторін, у зв`язку з чим оголошено перерву до 21.11.2019.

19. 20.11.2019 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення з додатками та доказом їх направлення позивачу.

20. 21.11.2019 від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про заміну відповідача.

21. У підготовче засідання 21.11.2019 прибули позивач та представник відповідача, представником відповідача надані додаткові докази у справі.

22. Ухвалою суду від 21.11.2019 допущено в адміністративній справі № 160/1118/19 заміну відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49600) його правонаступником – Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49000).

23. З метою витребування додаткових доказів та виклику до суду представника Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області, оголошено перерву до 29.11.2019.

24. 25.11.2019 представником відповідача до канцелярії суду надані додаткові пояснення з додатками та доказом направлення позивачу.

25. У підготовче засідання 29.11.2019 прибув позивач. Відповідач не прибув, причин неявки не повідомив.

26. Ухвалою суду від 29.11.2019 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/1118/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019.

27. 17.12.2019 у судове засідання прибув позивач, який підтримав обрану правову позицію, відповідач не прибув, причини неприбуття не повідомив.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

28. Оскаржувана вимога від 14.11.2018 направлена позивачу поштовим зв`язком лише 24.01.2019, з порушенням встановленого п`ятнадцятиденного строку надіслання.

29. Позивач вважає протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки), якою визначено до сплати 17 766,55 грн, у зв`язку із відсутністю обов`язку сплати єдиного внеску, оскільки позивач здійснював діяльність як фізична особа-підприємець до 05.10.2018 та не отримував дохід від господарської діяльності.

30. Сума єдиного внеску нараховується виключно на визначену самостійно платником суму доходу, або обчислюється органами доходів і зборів на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

31. У звіті за 2016 рік від 09.02.2017 позивачем визначено суму єдиного внеску 0,00 грн. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, з визначеною позивачем сумою єдиного внеску 0,00 грн, не прийнято органом доходів і зборів. Згідно зі звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 05.10.2018 (ліквідаційний), позивачем визначено суму єдиного внеску 0,01 грн.

32. За зазначені періоди звітності, органом доходів і зборів не проводилося перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності позивача.

33. Крім того, позивачу видані довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 19.02.2018 та 01.03.2018.

34. Визначені відповідачем суми єдиного внеску є значно більшими від встановленого мінімального розміру єдиного внеску, фактично відповідачем здійснені нарахування на 10 359 грн більше ніж встановлено законом.

35. Проте, у 2018 році згідно даних електронного кабінету платника, позивачу нараховано на сплату ЄСВ такі суми: 19.04.2018 – 2 457,18 грн, 03.07.2018 – 957 грн; 03.07.2018 – 2 112 грн; 03.07.2018 – 990 грн; 03.07.2018 – 2 112 грн; 03.07.2018 – 2 112 грн; 03.07.2018 – 2 112 грн; 19.07.2018 – 2 457,18 грн; 19.10.2018 – 2 457,18 грн.

36. Але нарахування ЄСВ у розмірі 22% від бази нарахування - мінімальної заробітної плати, у 2018 році мало становити: 2 457,18 грн на квартал або 819,06 грн на місяць, загалом за три квартали провадження підприємницької діяльності у 2018 році: 7 371,54 грн.

37. Щодо нарахувань від 03.07.2018, листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.03.2019 вих. № 24524/10/04-36-13-08-10, повідомлено, що в ході проведення інвентаризації даних, які обліковуються в інтегрованій картці платника (ІКП), єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000 встановлено, що станом на 03.07.2018 відсутні щоквартальні нарахування єдиного внеску. Керуючись пунктом 5 розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, фіскальним органом 03.07.2018 ІКП приведено у відповідність, а саме збільшено нарахування єдиного внеску за кодами операцій 17 «Збільшено щоквартальних нарахувань», окремо за кожний квартал.

38. Також, за даними ІКП в автоматичному режимі були нараховані щоквартальні нарахування єдиного внеску за 2018 рік: 19.04.2018 – 2 457,18 грн за І кв. 2018 року, 19.07.2018 – 2 457,18 грн за II кв. 2018 року; 19.10.2018 – 2 457,18 грн за III кв. 2018 року.

39. Проте, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на який посилається відповідач, не передбачено такої бази обчислення ЄСВ - автоматичні нарахування, на підставі яких би виникав обов`язок сплати ЄСВ.

40. У демократичній правовій державі застосування загальнодозвільного типу правового регулювання характерне для впорядкування насамперед поведінки фізичних осіб, а загальнозаборонного - для врегулювання діяльності держави, їх органів та посадових осіб.

41. Такий загальнозаборонний принцип визначений абзацом 2 статті 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

42. Проте, відповідач в порушення приписів абзацу 2 статті 19 Конституції України, відійшов від загальнозаборонного принципу і діяв з порушенням закону.

43. Згідно з пунктом 5 розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на який посилається відповідач, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

44. Проте базові записи, які могли би бути відкориговані, в інформаційній системі органів ДФС відсутні.

45. Ведення ІКП щодо єдиного внеску Позивача почалося лише з 2018 року.

46. Тобто записи коригування від 03.07.2018, і є первинними, що суперечить даному Порядку. Крім того, не зазначено обов`язкового посилання на первинний документ, показники якого виправляються.

47. Приписами частини 2, 3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачено нарахування єдиного внеску шляхом збільшення нарахувань в результаті приведення у відповідність ІКП в ході проведення інвентаризації, або автоматичним нарахуванням.

48. Позивачем подавалась звітність з визначеним нульовим внеском, а відповідач чи інший державний орган не проводив перевірку стосовно позивача, не випробовувались та не надавались відповідачу бухгалтерські та інші документи, на підставі яких би могло бути здійснено нарахування.

49. Отже, відповідач мав право нарахувати внесок прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. Дані ІКП не є такою підставою, оскільки не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу).

50. Такі дані ІКП є підставою призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, котре становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення.

51. Дотримання такого стандарту зобов`язує припис пункту 9 частини 2 статті 2 КАС України.

52. Крім того, слід звернути увагу на те, що згідно з приписами пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску або фінансових санкцій. У цьому випадку, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається), протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

53. Всупереч зазначеним приписам пункту 3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога від 14.11.2018 № Ф-60350-17/67 була надіслана лише 24.01.2019 - більше ніж через п`ятнадцять робочих днів від граничного строку.

54. 05.10.2018 припинено статус позивача як підприємця (запис в ЄДР про припинення № 22240060009066941), позивача як підприємця - платника податків було знято з обліку в органі доходів і зборів 05.10.2018, номер зняття з обліку 1804670701369. Проте, не знято з обліку як платника єдиного внеску за № 04070323103.

55. Згідно з абзацом 7 частини 1 статті 5 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

56. Так, відповідач мав зняти позивача з обліку як платника єдиного внеску разом із зняттям з обліку як підприємця - платника податків 05.10.2018. Проте не зробив цього.

57. Така бездіяльність відповідача є протиправною, та такою, що завдає моральної шкоди позивачу.

58. Впродовж 2018 року відповідач не обмежився такими протиправними діями. 16.06.2018 о 12:24 надійшов дзвінок з номеру: НОМЕР_1 , назвалися як «Ленинская налоговая, отдел ЕСВ». В ході розмови було встановлено, що телефонує співробітник органу доходів і зборів ОСОБА_2 . В розмові, мені було повідомлено, що поданий річний звіт з ЄСВ містить помилки та мені необхідно особисто з`явитися до відділу ЄСВ для «переподання» звіту та сплати штрафів. За який період звіт, та яких саме штрафів, без чіткого посилання на норму закону, мені повідомлено не було.

59. Незважаючи на те, що чинним законодавством України та нормативно-правовими актами визначений певний порядок вирішення подібних питань між контролюючим органом та платником податків, а також, що уся звітність з 2010 року подається мною виключно в електронному вигляді, ОСОБА_2 наполягала саме на особистому візиті до відділу ЄСВ.

60. Підпунктом 17.1.13 статті 17 ПК України чітко визначено право платника податків самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» також не передбачено взаємодії контролюючого органу з платниками за телефоном.

61. При зверненні до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з даного інциденту, було повідомлено, що дії їх співробітника не містять порушень.

62. Таким чином, відповідачем гурбо порушено приписи статті 19 Конституції України, права платника, визначені статтею 17 ПК України, статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», приписи статті 8 Закону України У «Про державну службу» та статті 12, 13, 14 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», чим завдано моральної шкоди яка впродовж року виявилася у моральних переживаннях у зв`язку з погіршенням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.

63. У статтях 32, 56, 62 Конституції України передбачено право фізичних на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав, свобод і законних інтересів. Закріплення на рівні Конституції права на відшкодування моральної шкоди є гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

64. Згідно з пункту 17.1.11 статті 17 ПК України платник податків має право на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.

65. Крім зазначеного вище, аналізуючи Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», слід зазначити, що згідно статті 4 цей Закон поділяє платників єдиного внеску на роботодавців, фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, та осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

66. Позивач, як фізична особа-підприємець, який не використовує працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, відноситься до категорії платників єдиного внеску визначеної пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

67. Частиною 4 статті 5 Закону, визначено вичерпні моменти виникнення обов`язків у платників єдиного внеску, та згідно із абзацом 3 частини 4 статті 5 Закону обов`язки платника єдиного внеску виникають з початку провадження відповідної діяльності.

68. Таким чином, оскільки згідно з абзацом 3 частини 4 статті 5 Закону фізичні особи-підприємці, які відносяться до категорії визначеної пунктом 4 частини 1 статті 4 цього Закону, виключаються фразою у дужках «(крім фізичних осіб - підприємців)», обов`язків у позивача за цим Законом не виникає (що найменш до переходу в іншу категорію, зокрема роботодавця).

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

69. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що позивач мав обов`язок сплати єдиного внеску у розмірі 17 766,55 грн, у зв`язку із чим правомірно сформована та направлена оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки).

70. З метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску по даній категорії платників ДФС України розроблено алгоритм автоматичного розрахунку щоквартальних нарахувань сум єдиного внеску.

71. Також, з метою контролю за достовірністю автоматично розрахованих сум єдиного внеску. ДФС було зобов`язано підрозділи податків і зборів з фізичних осіб проводити інвентаризацію цих сум.

72. У разі встановлення невідповідності нарахованих сум підрозділами податків і зборів з фізичних осіб здійснюються відповідні коригування, а саме збільшення/зменшення щоквартальних нарахувань.

73. В ході проведення інвентаризації даних, які обліковувалися в інтегрованій картці платника єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000 (ІКП) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що станом на 03.07.2018 в ІКП відсутні щоквартальні нарахування єдиного внеску, а саме:

- за 3 квартал 2016 року, строк сплати до 19.10.2016 – 957 грн;

- за 4 квартал 2016 року, строк сплати до 19.01.2017 – 990 грн;

- за 1 квартал 2017 року, строк сплати до 19.04.2017 – 2 112 грн;

- за 2 квартал 2017 року, строк сплати до 19.07.2017 – 2 112 грн;

- за 3 квартал 2017 року, строк сплати до 19.10.2017 – 2 112 грн;

- за 4 квартал 2017 року, строк сплати до 19.01.2018 – 2 112 грн.

74. Керуючись пунктом 5 розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом від 07.04.2016 № 422, фіскальним органом 03.07.2018 ІКП приведено у відповідність, а саме збільшено нарахування єдиного внеску за кодами операцій 17 «Збільшено щоквартальних нарахувань», окремо за кожний квартал.

75. Також, за даними ІКП в автоматичному режимі були нараховані щоквартальні нарахування єдиного внеску за 2018 рік, а саме: за 1, 2 та 3 квартали 2018 року, із строками сплати 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018 відповідно по 2 457,18 грн.

76. Зняття з обліку платників єдиного внеску здійснюється фіскальними органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску – фізичних осіб-підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац 7 частини 1 статті 5 Закону № 2464).

77. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею, як фізичною особою - підприємцем (частина 4 статті 6 Закону № 2464).

78. Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

79. Враховуючи вищезазначене та у зв`язку з тим, що за даними інформаційної системи фіскального органу ОСОБА_1 05.10.2018 до Єдиного державного реєстру було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, жовтень 2018 року є останнім звітним періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок.

80. Отже, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 нарахувань єдиного внеску, згідно даних ІКП станом на 05.03.2019 обліковується недоїмка у розмірі 18 585,60 грн, (нарахування за 3-4 квартали 2016 року у розмірі 1 947 грн, нарахування за 1-4 квартали 2017 року у розмірі 8 448 грн та нарахування за період з 01.01.2018 по 05.10.2018 у розмірі 8 190,60 грн).

81. Відповідач заперечив проти вимог про стягнення моральної шкоди, зазначив, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

82. При винесенні рішення в частині компенсації за нанесення моральної шкоди відповідач просив взяти до уваги:

- відсутність будь-яких документів, які б підтверджували шкоду немайнового характеру, яку нібито зазнав позивач (довідки, виписки з лікарні та ін.):

- відсутність причинно-наслідкового зв`язку між винесеною вимогою контролюючим органом та негативними наслідками, на які посилається позивач в позовній заяві;

- відсутність будь-якого документального підтвердження втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб;

- нерозумність, необ`єктивність та недоцільність розміру грошового відшкодування моральної шкоди з врахуванням того що, вимога про сплату боргу є лише виконавчим документом, який підтверджує наявну заборгованість у позивача за сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

83. Аналогічна правова позиція підтверджується висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у справі № 815/7401/16 від 19.09.2018.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

84. ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований фізичною особою–підприємцем 05.10.2009, номер запису: 2 224 000 0000 066941.

85. Позивачем обрано спрощену систему оподаткування.

86. 05.10.2018 до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис номер 22240060009066941 про припинення фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 як суб`єкта господарювання.

87. Стан платника податків – 11, припинено КОР не пусті.

подання звітності

за 2016 рік

88. 05.10.2016 подано Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 3 квартали 2016 року, в якій в розділі ІV визначено, як для платника єдиного внеску ІІІ групи, обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 4% в розмірі 4 533,51 грн (т.2 а.с.12-13).

89. 10.02.2017 позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) за 2016 рік, граничний термін подання 09.02.2017, за типом форми – початкова, в якому в Таблицях 1 та 2 звіту не визначено звітні показники. Пакет прийнято. Автоматична обробка звіту виконана вдало, дані завантажено до Реєстру застрахованих осіб (т.1 а.с.92-95, 107-108, 231-233).

90. 09.02.2017 за вх. № 12000 подано Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2016 рік, в якій в розділі ІV визначено, як для платника єдиного внеску ІІІ групи, обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 4% в розмірі 9 179,48 грн (т.2 а.с.10-11).

за 2017 рік

91. 09.01.2018 подано звітну Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік, в якій в розділі ІV визначено, як для платника єдиного внеску ІІІ групи, обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 5% в розмірі 21 678,03 грн (т.1 а.с.183-185).

92. 02.01.2018 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) за 2017 рік, таблиця 2 з нульовими показниками. Пакет не прийнято 02.01.2018, виявлені помилки – в жодному рядку не зазначена сума нарахованого ЄВ (т.1 а.с.233-234).

93. 02.01.2018 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) за 2017 рік, таблиця 2 з нульовими показниками. Пакет не прийнято 03.01.2018, виявлені помилки – в жодному рядку не зазначена сума нарахованого ЄВ (т.1 а.с.235-236).

94. 03.01.2018 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) за 2017 рік, таблиця 2 з нульовими показниками. Пакет не прийнято 03.01.2018, виявлені помилки – в жодному рядку не зазначена сума нарахованого ЄВ (т.1 а.с.237-238).

за 2018 рік

95. 05.10.2018 подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) за 2018 рік, за типом форми – ліквідаційна, за типом платника – ФО на спрощені системі оподаткування, з Таблицями 1 звіту «нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (т.1 а.с.89-91, 105-106).

96. В Таблиці 1 Звіту за формою Д5 відображений показник суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини: за січень 2018 року - 0,01 грн, сума нарахованого єдиного внеску 0,01 грн (т.1 а.с.90).

97. 02.01.2019 подано звітну Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік, в якій в розділі ІV визначено, як для платника єдиного внеску ІІІ групи, обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 5% в розмірі 14 939,25 грн. Декларація прийнята 02.02.2019 за реєстраційним номером 9294286146 (т.1 а.с.20-21, 59-60, 96-97).

вчинення записів в ІКП

98. В інтегрованій картці платника проведені наступні записи із кодом операції 17 (т.1 а.с.177-179):

- 19.04.2018: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 6141767/еv від 19.04.2018, термін сплати 19.04.2018;

-- станом на 30.04.2018 недоїмка 2 457,18 грн;

-- станом на 31.05.2018 недоїмка 2 457,18 грн;

-- станом на 30.06.2018 недоїмка 2 457,18 грн;

- 03.07.2018: 957 грн, збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 17 від 03.07.2019;

- 03.07.2018: 990 грн, збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 17 від 03.07.2019;

- 03.07.2018: 2 112 грн, збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 17 від 03.07.2019;

- 03.07.2018: 2 112 грн, збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 17 від 03.07.2019;

- 03.07.2018: 2 112 грн, збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 17 від 03.07.2019;

- 03.07.2018: 2 112 грн, збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 17 від 03.07.2019;

- 19.07.2018: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 7524333/еv від 19.07.2018, термін сплати 19.07.2018;

-- станом на 31.07.2018 недоїмка 15 309,36 грн;

-- станом на 31.08.2018 недоїмка 15 309,36 грн;

-- станом на 30.09.2018 недоїмка 15 309,36 грн;

- 05.10.2018: 0 грн, нараховано самостійно платником ЄВ № 9216190013 від 05.10.2018;

- 19.10.2018: 2 457,18 грн, нараховано ЄВ № 8920286/еv від 19.10.2018, термін сплати 19.10.2018;

-- станом на 31.10.2018 недоїмка 17 766,54 грн;

-- станом на 31.12.2019 недоїмка 17 766,54 грн;

-- станом на 31.01.2019 недоїмка 17 766,54 грн;

- 05.03.2019 819,06 грн: збільшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 1192/04-36-50-08 від 05.03.2019, термін сплати 05.03.2019;

-- станом на 31.03.2019 недоїмка 18 585,60 грн.

пояснення відповідача щодо вчинення записів в ІКП (т.1 а.с.216-218)

99. Сума мінімального страхового внеску: з 01.01.2016 по 30.11.2016 складала 319 грн на місяць, з 01.12.2016 – 352 грн, у 2017 році 704 грн (2 112 грн за квартал), у 2018 році 819,06 грн (2 457,18 грн за квартал), у 2019 році 918,06 грн (2 754,18 грн за квартал).

100. Починаючи з 01.01.2018 року, у зв`язку з внесеними змінами до Закону № 2464 та з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску по даній категорії платників, фіскальним органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску.

101. Нарахування, в тому числі за звітні періоди 2016 та 2017 року, відображено в ІКП лише починаючи з 01.01.2018, в такому порядку:

- нараховано 2 457,18 грн (за 1 квартал 2018 року), дата операції 19.04.2018, недоїмка 2 457,18 грн;

- нараховано 957 грн (за 3 квартал 2016 року), дата операції 03.07.2018, недоїмка 3 414, 18 грн ( 2457, 18 + 957);

- нараховано 990 грн (за 4 квартал 2016 року, 319 грн за 10 місяць 2016 року, (319 грн за 11 місяць 2016 року, 352 грн за 12 місяць 2016 року), дата операції 03.07.2018, недоїмка 4 404,18 грн (3414,18 + 990);

- нараховано 2 112 грн (за 1 квартал 2017 року), дата операції 03.07.2018, недоїмка 6 516,18 грн (4 404,18 + 2 112);

- нараховано 2 112 грн (за 2 квартал 2017 року), дата операції 03.07.2018, недоїмка 8 628,18 грн (6 516,18 + 2 112);

- нараховано 2 112 грн (за 3 квартал 2017 року), дата операції 03.07.2018, недоїмка 10 740,18 грн (8 628,18 + 2 112);

- нараховано 2 112 грн (за 4 квартал 2017 року), дата операції 03.07.2018, недоїмка 12 852,18 грн (10 740,29 + 2 112);

- нараховано 2 457,18 грн (за 2 квартал 2018 року), дата операції 19.07.2018, недоїмка 15 309,36 грн (12 852,18 + 2 457,18);

- нараховано 2 457,18 грн (за 3 квартал 2018 року), дата операції 19.10.2018, недоїмка 17 766,54 грн (15 309,36 + 2 457,18);

- нараховано 819,06 грн (за 10 місяць 2018 року), дата операції 05.03.2019, недоїмка 18 585,60 грн.

формування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

102. 14.11.2018 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, станом на 31.10.2018, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-60350-17/67, згідно якої ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 17 766,55 грн (сума боргу, недоїмка) (т.1 а.с.85, 103).

103. У вимозі зазначено, що нарахування здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

104. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) направлена поштовим зв`язком 24.01.2019, вручена позивачу 26.01.2019 (т.1 а.с.86, 100).

105. Згідно наданої позивачем картки платника сума недоїмки по єдиному внеску нарахована за період з 30.04.2018 по 31.10.2018 включно в розмірі 17 766,54 грн (т.1 а.с.98).

моральна шкода

106. Позивачем надані пояснення щодо спричинення відповідачем моральної шкоди протиправною бездіяльністю щодо незняття позивача з обліку як платника єдиного внеску разом із зняттям з обліку як підприємця - платника податків 05.10.2018.

107. Порушенням наведених у позовній заяві норм права завдано моральної шкоди яка впродовж року виявилася у моральних переживаннях у зв`язку з погіршенням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.

108. На підтвердження завданої моральної шкоди позивачем надано аудіозапис розмови 16.06.2018 з працівником Ленінської ДПІ ОСОБА_2 , яка повідомила, що поданий річний звіт з ЄСВ містить помилки та позивачу необхідно особисто з`явитися до відділу ЄСВ для «переподання» звіту та сплати штрафів. За який період звіт, та яких саме штрафів, без чіткого посилання на норму закону, позивачу повідомлено не було.

інші обставини справи

109. Контролюючим органом видано позивачу довідки про відсутність заборгованості станом на 19.02.2018 та 01.03.2018 (т.1 а.с.87-88).

110. 04.03.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області на звернення позивача від 19.02.2109 надало відповідь щодо відображення сум недоїмки в ІКП та відсутності підстав знання з реєстрації платника єдиного внеску (т.1 а.с.141-144).

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

111. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

112. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

113. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

114. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

115. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.

116. Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

117. Правила обліку платників єдиного внеску врегульовані статтею 5 Закону № 2464-VI.

118. Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

119. Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

120. Відповідно до підпунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

121. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).

122. Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, в редакції до 31.12.2017, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

123. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача (частина четверта статті 7 Закону № 2464-VI).

124. В редакції до 01.01.2018, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

125. У зв`язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», внесено зміни до Закону № 2464-VI, які набули чинності з 01.01.2018.

126. Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI, в редакції з 01.01.2018, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

127. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

128. Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

129. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

130. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).

131. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:

- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

132. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі – Інструкція № 449).

133. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

134. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

135. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

136. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

137. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі – Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

138. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.

139. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

140. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

141. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

142. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

143. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

144. Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована у зв`язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов`язань зі сплати сум єдиного внеску.

145. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки), здійснення нарахування інвентаризації даних на підставі алгоритму автоматичного розрахунку, та пункт 4 Розділу VI Інструкції № 449.

146. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

147. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

148. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.

149. Таким чином: нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, частина третя статті 9); звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8); донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).

150. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):

а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).

б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):

- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;

- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

151. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (в подальшому доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.

152. В розглянутому спорі:

- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску – не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI – не проводилась;

- звітність платником до органів доходів і зборів по єдиному внеску подана за 2018 рік. Розмір єдиного внеску 0,1 грн за січень 2018 року;

- бухгалтерські та інші документи – не перевірялись.

(щодо вчинення запису в ІКП)

153. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.

154. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.

155. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів, процедури проведення інвентаризації даних.

(щодо формування вимоги)

156. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.

157. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

158. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

159. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

160. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.

161. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

162. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.

163. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України.

164. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

165. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов`язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.

166. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

167. Вказаний висновок підтверджений ЄСПЛ також у рішенні по справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року).

168. Таким чином, недодержання встановленої законом процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.

169. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята всупереч порядку, встановленому абзацом сьомим частини першої статті 5, частиною третьою статті 9 Закону № 2464-VI (у формі незастосування) та пунктам 3, 4 Розділу VI Інструкції № 449 (у формі неправильного застосування).

170. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірною оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3 статті 9 Закону № 2464-VI.

171. Однак, фактично здійснені послідовні дії відповідача – відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за періоди 2016-2018 роки (попередні та поточні періоди), формування вимоги про сплату борги (недоїмки) – не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.

172. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов`язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов`язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача.

173. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що позивач як платник єдиного внеску зобов`язаний сплачувати єдиний внесок за період до припинення підприємницької діяльності, отже нарахування здійснено з легальною, законною метою.

174. Проте, відповідачем не додержано порядок (процедуру) обчислення єдиного внеску, внесення відомостей до ІПК здійснено за відсутності відповідного нормативного врегулювання, без проведення передбаченої законом перевірки та складення відповідного акту, що призвело до протиправного формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

175. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

176. Враховуючи, що зняття з обліку платника єдиного внеску пов`язується статтею 5 Закону № 2464-VI з проведенням передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зняти позивача з обліку як платника єдиного внеску не підлягають задоволенню.

177. Надаючи оцінку вимогам про присудження на користь позивача 1 500 000 грн, як компенсації моральної шкоди, суд вважає наведені у позові підстави для його стягнення відсутніми, оскільки позивач не довів чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують завдання йому такої шкоди та не доведено причинно-наслідковий зв`язок з предметом позову.

178. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

179. Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

180. Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

181. У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

182. Оскільки позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому у моральну шкоду через моральні переживання у зв`язку з погіршенням здоров`я, порушенням нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенням стосунків з оточуючими людьми чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позову в цій частині.

183. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

184. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49000) про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-60350-17/67, сформовану Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Повне рішення складено 27.12.2019.

Суддя І.О. Верба