Ухвала суду № 86690448, 13.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 грудня 2019 року Справа 160/8172/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі клопотання Одеської митниці ДФС про роз`єднання позовних вимог в адміністративній справі №160/8172/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрохим” до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрохим" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом Одеської митниці ДФС України, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС № UA500010/2019/000017/2 від 11.03.2019 року про коригування митної вартості товарів, картку відмову у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № UA500010/2019/00083 від 11.03.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС № UA500010/2019/000029/1 від 06.04.2019 року про коригування митної вартості товарів, картку відмову у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № UA500010/2019/00121 від 06.04.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС №UA500010/2019/000031/1 від 12.04.2019 року про коригування митної вартості товарів, картку відмову у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № UA500010/2019/00130 від 13.04.2019 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8172/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 02.10.2019 р. о 10:40 год.

02.10.2019 р. засобами електронного зв`язку суду від відповідача надійшло, зокрема, клопотання про роз`єднання позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 р. позовну заяву було повторно залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 р. за наслідками усунення позивачем недоліків розгляд адміністративної справи було продовжено.

В обґрунтування даного клопотання відповідач викладає реквізити і характеристики товару згідно кожного оскаржуваного рішення та картки відмови. З огляду на що робить висновок про те, що рішення, які оскаржуються прийняті відносно різних товарів на підставі різних доповнень до зовнішньоекономічного договору, рахунків-фактур (інвойсів), коносаментів, від різних відправників, а отже такі вимоги не можуть бути об`єднані в одне провадження. При цьому, відповідач робить посилання на норми, закріплені у ч. 6 ст. 172 КАС України та у п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України та просить суд у разі відмови у задоволенні клопотання про роз`єднання вимог повернути позивачу позовну заяву у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог в одне провадження.

Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання, оцінивши доводи, які в ньому наведені, вирішуючи питання, заявлене до розгляду, суд виходить з наступного.

Положенням статті 129 Конституції України та ст. 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно положень п.3 ч.3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Порядок об`єднання і роз`єднання позовів врегульовані статтею статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

Так, згідно ч. 6 даної статті, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Суд вправі вирішити питання про об`єднання або роз`єднання позовів з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Суд звертає увагу, що за змістом норм КАС України вбачається, що роз`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду. Таке право реалізується шляхом самостійного ініціювання питання про роз`єднання позовних вимог та/або розгляд такого питання за зверненням учасників справи.

При цьому, наслідки роз`єднання вимог позову мають сприяти вирішенню спору.

Інших умов відносно даного питання КАС не визначено.

Судом встановлено, що предмет дослідження даної справи становлять відносини між позивачем та митним органом при здійсненні митного оформлення окремих партій товару, які за кодом УКТЗЕД відносяться до полімерних матеріалів, ввезених на підставі окремних електронних митних декларацій в межах укладеного між ТОВ «Дніпрохим» (покупець) та Компанією Rostchem Baltija UAB (Литва) (продавець) зовнішньоекономічного контракту №RCHB-06/11-1-2017 від 06.11.2017 р.

З огляду на визначені сторонами контракту умови (п.4.1, п. 5.1, п.5.2), порядок поставки та оплати товару визначаються в окремому Додатку до контракту.

Аналізуючи викладене, суд звертає увагу, що дану норму закону спрямовано на забезпечення своєчасного вирішення адміністративної справи.

За таких обставин, суд не приймає доводи відповідача стосовно наявності підстав для роз`єднання таких позовних вимог, оскільки різниця в коді товарів та доповнень до контракту , інвойсів, коносаментів обумовлена умовами самого контракту та за межі його не виходить. Тобто першочергові підстави ввезення товару через митний кордон України за спірними ЕДМ збігаються.

За таких обставин суд вважає безпідставними та не підтвердженими доводи митного органу про неможливість об`єднання судом вказаних позовних вимог в одному провадженні, оскільки позивач звернувся до суду з позовом, обравши належний спосіб захисту свого порушеного права. В даному випадку, на переконання суду, розгляд позовних вимог в одному провадженні не перешкоджатиме виконанню завдання адміністративного судочинства, натомість проведення процедури роз`єднання, виділення вимог в окремі провадження, їх формування, передачі справи раніше визначеному складу суду матиме наслідком затягування судового процесу, що не є виправданим у межах справи, яка розглядається.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.

Як свідчать матеріали справи підставою для звернення до суду є наявність однорідних вимог різних позивачів до одного й того самого відповідача. Вимоги випливають з одних і тих самих правовідносин, що виключає можливість роз`єднання вимог даного позову та задоволення клопотання відповідача з цього питання.

Встановивши наявність виключних обставин для застосування ст. 172 КАС України, судом не встановлено порушень правил об`єднання позовних вимог, тому підстави для його повернення у відповідності до ч. 4 ст.169 КАС України відсутні.

Таке рішення, на переконання суду, не порушує права та законні інтереси сторін, оскільки висновки суду при ухваленні даного рішення, негативних наслідків на стан розгляду справи не створюють. Натомість розгляд позовних вимог обох позовів окремо один від одного сприятиме вчасному та всебічному розгляду справи та остаточному вирішенню спору.

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу (ч.7 ст. 172 КАС України).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76, 160, 161, 169, 287 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці ДФС про роз`єднання позовних вимог в адміністративній справі №160/8172/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпрохим” до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі, - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню окремо не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.С. Віхрова