Ухвала суду № 86686058, 17.10.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13553/19

Провадження №1-кс/369/4203/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Слідчого судді Медведського М.Д.,

за участю секретаря Головатюк В.В,

за участю прокурора Прокопович Р.І.,

захисника Дідора А.К.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Миронченко Р.В., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200004040 від 24.08.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтненанта поліції Ковальчук Олександр Миколайович за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Пінчук О.П. звернувся до суду з клопотанням в якому просить продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24.08.2019, близько

01 години 30 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , будучи раніше судимим вироком Богуславського районного суду Київської області від 12.12.2016 за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням

ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу АЗС «КЛО» по вул. Київська у

м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, маючи прямий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення підійшли до ОСОБА_3 запитавши при цьому чи не буде в нього закурити, на що останній віддав майже повну пачку сигарет та діставши свій мобільний телефон марки

«Xiaomi Redmі 6A 2GB» пішов далі по вулиці Київська у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.

В подальшому, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 підійшли до ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_2 наніс один удар правою ногою в область голови ОСОБА_3 , в результаті чого останній впав на землю та впустив з рук свій мобільний телефон

«Xiaomi Redmі 6A 2GB». Побачивши це ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 почали наносити удари руками і ногами по тулубу ОСОБА_3 .

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 підняв вищевказаний мобільний телефон та поклав його собі до правої кишені кофти у яку був одягнений після цього разом з ОСОБА_1 , утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, із місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку згідно висновку експерта №3372/19від 10.10.2019 на загальну суму 1458, 80 гривень.

24.08.2019 року слідчим за погодженням із прокурором Малихіну В'ячеславу ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викрадені чужого майна (грабіж),поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я за попередньою змовою групою осіб.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Біла Церква, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Богуславського районного суду Київської області від 12.12.2016 року за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від ОСОБА_3 , протоколами огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

26.08.2019 підозрюваному ОСОБА_1 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком 60 діб по 22.10.2019 включно.

У кримінальному провадженні з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно провести комплексну судову-психіатричну експертизу, оскільки ОСОБА_1 . згідно довідки №967 КНП Богуславської районної ради «Богуславська центральна районна лікарня» перебуває на обліку лікаря-нарколога, та довідки №427 КНП Богуславської районної ради «Богуславська центральна районна лікарня» за допомогою до лікаря-психіатра звертається з 2006 року, встановити та допитати всіх свідків – очевидців злочину, ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати інші процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування.

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Двомісячний строк досудового слідства в цьому провадженні закінчується 24.10.2019 року, та завершити досудове слідство до збігу вказаного строку неможливо внаслідок його складності. На даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, а тому строк досудового розслідування необхідно продовжити до трьох місяців.

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Раніше перелічені слідчі (розшукові) дії неможливо було здійснити у встановлений законом строк у зв`язку з тим, що призначені експертизи в кримінальному провадженні відносяться до особливо складних судових експертиз, оскільки на виконання подано велика кількість об`єктів, а також є особливо складним за характером дослідження (дослідження з використанням криміналістичного обладнання) термін виконання яких становить понад 60 календарних днів відповідно до п.1.13 наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53\5.

А тому, враховуючи вищевикладене в ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. ОСОБА_7 (Бекчиев проти Молдови).

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не одружений, дітей та осіб, які перебували на його утриманні не має, не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, відтак, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років позбавлення волі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи обставини вчинення злочину і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому просив судклопотання задовольнити та до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Богуславського районного суду Київської області від 12.12.2016 року за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців продовжити строк тримання під вартою в арештному домі Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, а саме до 22.11.2019.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечували щодо задоволення клопотання.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, докази свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В даному випадку, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілого або свідків;

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за якій становить від 4 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Також суд враховує спробу втекти.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( ОСОБА_8 . ОСОБА_7 (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний не має постійного місця роботи, не має стійких соціальних зв`язків, достатніх, на думку слідчого судді, для усунення ризику переховування від слідства.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, шляхом здійснення фізичного чи психологічного тиску, слідчий суддя вважає обґрунтованою наявність заявленого ризику. Таким чином, слідчий суддя вважає реальними ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш, м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_1 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 76 840 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Миронченко Р.В., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200004040 від 24.08.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Біла Церква Київської області, маючого повну загальну середню освіту, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 12.12.2016 вироком Богуславського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 122 КК Кодексу України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, у межах строку досудового розслідування, а саме до 22.11.2019 року (включно).

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 76 840 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р UA 858201720000037312095018661

Банк отримувача ДКСУ м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17.10. 2019 року о 17-30 годин.

Слідчий суддя М.Д. Медведський