Ухвала суду № 86683320, 27.12.2019, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 678/688/17

2/689/272/19

УХВАЛА

27 грудня 2019 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретаря судового засідання – Білоус Г.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача, ОСОБА_2 , – адвоката Дацькова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання спільним сумісним майном подружжя житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину «Мрія» та земельної ділянки, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

встановив:

В провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу, визнання спільним сумісним майном подружжя житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину «Мрія» та земельної ділянки, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

На адресу суду 24 грудня 2019 року надійшла заява ОСОБА_3 про скасування ухвали Ярмолинецького районного суду Хмельницької області за виключними обставинами. В заяві зазначив, що Висновком Конституційного Суду України № 4-в/2019, постановленого 31.10.2019р. у справі № 2-248/2019 (5580/19), - скасовано адвокатську монополію. На підставі статей 423-429 ЦПК України просив скасувати ухвалу суду і допустити його до участі у справі представником позивача ОСОБА_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав свою заяву, зазначивши, що немає статусу адвоката.

Позивач ОСОБА_1 зазначену заяву також підтримав, просив суд допустити до участі у справі ОСОБА_3 його представником.

Представник відповідача, ОСОБА_2 , – адвокат Дацьков В.В. при вирішенні цієї заяви поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши заявника ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 та представника відповідача, ОСОБА_2 , - адвоката Дацькова В.В., дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Зазначені норми Конституції України станом на даний момент є чинними.

У відповідності до припису ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. А частина 2 статті 60 ЦПК України передбачає, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що зазначена справа не є трудовим спором, а також малозначною справою, оскільки ціна позову у цій справі становить 2 256 000 грн. (два мільйони двісті п`ятдесят шість тисяч гривень), тобто перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 11 пункту 16-1 Розділу 15 «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Позовна заява подана до Летичівського районного суду Хмельницької області 23 червня 2017 року (Том № 1 а.с. 6), тобто провадження у цій справі розпочато після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Частина 2 статті 15 ЦПК України передбачає, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Судом встановлено, що позивачем, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 не надано суду доказів, які б стверджували, що ОСОБА_3 є адвокатом. Тобто, ОСОБА_3 не пред`явив (не надав) суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або копію посвідчення адвоката України.

Також суд констатує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «MOLDAVSKA v. UKRAINE» від 15 травня 2019 року (заява № 43464/18) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено, оскільки таке право за своєю природою вимагає державного регулювання відповідно до потреб і ресурсів громади та окремих осіб. Здійснюючи таке регулювання, Договірні Держави користуються певною свободою розсуду. Саме лише обмеження вільного вибору захисника, що полягає у представництві саме адвокатом, не суперечить змісту статті 6 Конвенції, оскільки забезпечення ефективного захисту особи може вимагати запровадження відповідних юридичних кваліфікаційних вимог.

Судом встановлено, що 11 червня 2019 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області винесено ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про допуск його до участі у розгляді зазначеної справи в якості представника позивача відмовлено. Роз`яснено позивачу, ОСОБА_1 , право користуватися професійною правничою допомогою.

Зазначена ухвала згідно вимог частини 1 статті 353 ЦПК України оскарженню до суду апеляційної інстанції не підлягає. У відповідності до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

В той же час, частиною 1 статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Як встановлено судом, ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 червня 2019 року не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тому у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування ухвали Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11.06.2019р. та про допуск його до участі у справі в якості представника позивача ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Суд не бере до уваги посилання заявника на Висновок Конституційного Суду України № 4-в/2019 від 31.10.2019р. щодо скасування адвокатської монополії, оскільки зазначеним Висновком у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) вимогам статей 157 і 158 Конституції України Конституційний Суд України лише визнав законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Отже, станом на час розгляду справи судом, зміни у ч. ч. 3, 4 ст. 131-2 Конституції України не внесено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 15, 19, 62, 260 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Кульбаба