Ухвала суду № 86681955, 24.12.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5045/19

Провадження № 2/206/1277/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання, поділ спільної сумісної власності майна подружжя, визнання права власності в порядку спадкування після смерті спадкодавця, усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання, поділ спільної сумісної власності майна подружжя, визнання права власності в порядку спадкування після смерті спадкодавця, усунення від права на спадкування (далі - справа).

01.10.2019 по даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.10.2019.

16.10.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання адвоката Гусакової О.Б. про залучення ОСОБА_3 у якості третьої особи по справі з самостійними вимогами щодо предмету спору.

28.10.2019 від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання по цивільній справі за відсутності позивача та його представника.

30.10.2019 судом залучено третю особу та прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , підготовче судове засідання відкладено на 27 листопада 2019 року.

27.11.2019 засобами електронного зв`язку до канцелярії суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_4 про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника.

27.11.2019 засобами електронного зв`язку до канцелярії суду надійшло клопотання від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 про розгляд без її участі.

27.11.2019 судом відкладено підготовче судове засідання на 24.12.2019.

23.12.2019 засобами електронного зв`язку до канцелярії суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_4 про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника.

У підготовче судове засідання учасники справи (сторони, треті особи та їх представники) не з`явилися, жодних заяв чи клопотань учасниками справи заявлено чи подано не було, у зв`язку із чим, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання та вирішити питання щодо можливості закінчити підготовчі дії, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановлює ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.97 та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в ній, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні від 15.07.2002 у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Враховуючи, що від учасників процесу не надходило жодних заяв та клопотань щодо необхідності вчинення процесуальних дій до закінчення підготовчого провадження, таких як витребування доказів, залучення третіх осіб, заміни відповідача, виклику свідків, продовження строку, поновлення строку, обґрунтованих підстав для відкладення підготовчого судового засідання судом не встановлено, а також враховуючи строки підготовчого провадження,суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, тому за таких обставин підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню судом до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 43, 44, 189,196-198, 200, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Восьма Дніпровська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання, поділ спільної сумісної власності майна подружжя, визнання права власності в порядку спадкування після смерті спадкодавця, усунення від права на спадкування.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.01.2020 на 11.00 год. У судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак