Ухвала суду № 86680491, 26.12.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6680/19

№ 2-з/183/90/19

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Садівничого товариства «Дорожник», Піщанської сільської ради, треті особи – Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, відділ Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Справа перебуває в провадженні судді Городецького Д.І.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року по справі відкрите провадження.

20 грудня 2019 року позивач, з метою забезпечення позову, звернувся до суду з заявою, в якій просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0693 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:07:308:0018 власником якої є ОСОБА_3 , відповідно до державного акту про право власності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву передано на розгляд судді Сорокі О.В.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, так як відповідач ОСОБА_3 незаконно отримав правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яка вже була належна на праві власності батькові позивача. Право власності на спірну земельну ділянку підтверджується рішенням Піщанської сільської ради народних депутатів від 06.04.1993 року та державним актом, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1695 серія ДН НВ 001695 актом. Однак, відповідач ОСОБА_3 незаконним шляхом отримав кадастровий номер на земельну ділянку, яка повністю накладається на земельну ділянку батька позивача ОСОБА_1 і є власником вказаної земельної ділянки, а саме – земельною ділянкою площею 0,0693 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:07:308:0018. На даний момент існує ризик того, що ОСОБА_3 , дізнавшись про те, що позивач звернувся до суду з позовом, якою має намір скасувати право власності відповідача на спірну земельну ділянку – може вдатися до ухилення від виконання судового рішення, шляхом укладення реального або фіктивного правочину, за яким позбудеться права власності, що призведе до ускладнення розгляду справи або зовсім унеможливить виконання рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: накладення арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, а не подано фіктивний позов з метою уникнення цивільної відповідальності відповідача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має право брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, забезпечення позову шляхом накладення арешту є адекватним, співвідноситься з предметом позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про накладення арешту є обґрунтованим та необхідним для забезпечення виконання рішення у справі у разі задоволення позову.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України

п о с т а н о в и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи щодо забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , Садівничого товариства «Дорожник» ЄДРПОУ 24240393, Піщанської сільської ради, треті особи – Сьома дніпровська державна нотаріальна контора ЄДРПОУ 36296382, відділ Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0693 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223285500:07:308:0018, власником якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до державного акту про право власності.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний термін після його проголошення.

Суддя Сорока О.В.