Ухвала суду № 86679296, 27.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12632/18

Провадження № 1-кс/947/17066/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Власюк Д.О., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощук Є.М. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160000000468 від 13.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого стороною обвинувачення клопотання про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160000000468 від 13.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.362 КК України.

З клопотання вбачається, що 16.05.2018 року, після розвантаження на станції Чорноморська 4-х вагонів вантажного потягу сполучення ст. Рубанка - ст. Чорноморська Одеської області встановлено, що група осіб, шляхом віджиму розвантажувального люка вагонів та пошкодження запірних пломбувальних пристроїв вагонів, проникли до сховища вагонів, звідки таємно викрали зернову культуру кукурузу у кількості 10 т. 990 кг., спричинивши ТОВ «АТ Каргіл» матеріальну шкоду на загальну суму 61 тис. 554 грн.

Крім того, 25.02.2019 після прибуття на станцію Чорноморська потягу, який слідкував з ст. Рубанка до ст. Чорноморськавиявлено, що в період з 23.02.2019 по 24.02.2019 невстановлені особи, шляхом віджиму розвантажувального люку та пошкодження запірних пломбувальних пристроїв вагону № 95760765 потягу скоїли крадіжку зернових культур кукурудзи у кількості 2 т. 900 кг., що завдало ТОВ «Злата-Трейд» матеріальну шкоду на загальну суму 12 тис. 615 грн.

Під час розслідування допитано як свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що 15.05.2018 він здійснював супроводження вантажу, а саме залізничних вагонів із зерновою культурою (кукурудзою), який слідував зі ст.Рубанка до ст.Чорноморська Одеської залізниці. Того ж дня, приблизно о 23 год. 00 хв. на ділянці місцевості «Роз`їзд» - 18 км. потяг було зупинено. Зупинка потягу тривала приблизно 30 хв. Про причину зупинки ОСОБА_1 не був повідомлений. Під час зупинки вантажного потягу він здійснював обхід охоронюваного вантажу та побачив біля потягу вантажні автомобілі марки УАЗ, біля яких знаходились особи чоловічої статі, серед яких були декілька чоловіків, одягнених у камуфльований одяг у кількості приблизно десяти чоловік. Коли ОСОБА_1 почав наближатися до них, то чоловіки вже від`їхали у бік ст. «Чорноморська». Під час огляду на прилеглій до вагонів території він встановив наявність розсипу зернової культури.

Також, 22.03.2019 року до СУ ГУНП в Одеській області надійшла заява від співробітника підприємства ТОВ «АНТАРЕС» ОСОБА_2 , в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невстановлених осіб, які в період з 19.03.2019 по 20.03.2019 року здійснили крадіжку зернових культур кукурудзи загальною вагою 3050 кілограмів із вагонів потягу залізничного сполучення РФ «Одеська залізниця», шляхом віджиму розвантажувального люка без пошкодження пломб, спричинивши ТОВ «АТ Каргіл» матеріальну шкоду 15 000 гривень.

Крім того, 02.08.2019 приблизно о 23 год. 30 хв. невстановлені особи знаходячись на території залізнично-дорожньої колії поблизу станції «24 км» с. Міщанка Лиманського району Одеської області, вчинивши механічне пошкодження вагонів, таємно викрали зерно пшеницю. Сума збитків встановлюється.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Березівка, Березівського району, Одеської області, громадянин України, українець, ІПН НОМЕР_1 , займає посаду заступника начальника залізничної станції «Чорноморська» РФ «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», зареєстрований за адресою: Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. Залізнична ( Котовського), буд. 86.

У відповідності до даних відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.02.2004 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 159055667 за ОСОБА_4 , яка є матір`ю дружини ОСОБА_3 , зареєстровано на праві власності об`єкт нерухомого майна, а саме будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 21219815).

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 03.08.2019 було проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_3 ., під час якого було виявлено та вилучено наступні речі:

- мобільний телефон марки «Lenovo», білого кольору, імей1: НОМЕР_2 ;

імей2: НОМЕР_3 , із флеш картою 16 гб., який належить ОСОБА_3

- банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_3 ;

- банківська картка «Експресбанк» № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_3 ;

- банківська картка «Кредобанк» № НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_3 ;

- банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_3 ;

- банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_8 , яка належить дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ;

- банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 6s», імей: НОМЕР_10 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» № НОМЕР_11 , який належить ОСОБА_3 .

Ст. слідчим СУ ГУНП в Одеській області 03.08.2019 оглянуто вищезазначені вилучені під час обшуку речі та долучено їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

07.08.2019 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси на вилучене під час обшуку майно накладено арешт.

25.11.2019 року слідчим суддею Одеського апеляційного суду м.Одеси винесено ухвалу про арешт майна скасовано та повернуто прокурору для усунення недоліків.

На виконання ухвали Одеського апеляційного суду слідчим СУ за погодженням з прокурором недоліки усунено та подано нове клопотання про арешт майна.

Так, згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, мобільний телефон марки «Iphone 6s», імей: НОМЕР_10 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» № НОМЕР_11 , та мобільний телефон марки «Lenovo», білого кольору, імей1: НОМЕР_2 , які, відповідно до протоколу обшуку та протоколу допиту свідка ОСОБА_6 належать ОСОБА_3 є речовими доказами у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування встановлено, що вказані телефони та номер використовувалися для зв`язку із підозрюваними.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що після кожного скоєння крадіжки ОСОБА_3 , згідно відведеної йому ролі організатор скоєння зазначених кримінальних правопорушень надсилав грошові кошти. Та, ОСОБА_3 використовував банківську картку АТ «Приватбанк», яка належить дружині ОСОБА_7 з № НОМЕР_8 . Зазначений факт підтверджується фактичними даними, отриманими під час досудового розслідування.

Також, під час досудового розслідування виникла необхідність у перевірці даних щодо руху коштів за банківськими рахунками банківських карток, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 ..

В свою чергу повернення, заборона використання та розпорядження вилученим під час обшуку майно може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню і суттєво вплинути на його подальший хід.

Вказане в тому числі може призвести до втрати речових доказів у кримінальному провадженні. Завданням та підставою для арешту майна є запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки не вжиття заходів щодо арешту цього майна може призвести до вказаних наслідків, зважаючи на зацікавленість ОСОБА_3 у тому, щоб вчинити вищевказані дії, що можуть перешкодити проведенню досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч.3 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні..

Як вбачається з клопотання слідчого, досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12018160000000468 від 13.06.2018 року, здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.362 КК України.

Так, згідно долучених до клопотання матеріалів, 03.08.2019 року в рамках вказаного кримінального провадження, за адресою проживання ОСОБА_3 , який згідно поданого клопотання може бути причетний до вчинення кримінально-протиправних дій, було проведено обшук, за результатами якого було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно.

Я зазначалось в самому клопотанні слідчого та відповідно до наданої ухвали Одеського апеляційного суду, 07.08.2019 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси було накладено арешт на вилучене майно, між тим ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.11.2019 року вищевказана ухвала слідчого судді суду першої інстанції була скасована.

Зокрема, з ухвали Одеського апеляційного суду від 25.11.2019 року вбачається, що стороною обвинувачення при складанні клопотання про арешт майна не було дотримано вимог ст. 171 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено мети та підстави для арешту майна, а також не долучено документів, які б підтверджували право власності відповідних осіб на вилучене майно.

Так, в даному клопотанні стороною обвинувачення зазначається, що протоколом обшуку та протоколом допиту свідка ОСОБА_6 доведено, що мобільний телефон марки «Iphone 6s», імей: НОМЕР_10 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» № НОМЕР_11 , та мобільний телефон марки «Lenovo», білого кольору, імей1: НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_3 є речовими доказами у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування встановлено, що вказані телефони та номер використовувалися для зв`язку із підозрюваними. Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що після кожного скоєння крадіжки ОСОБА_3 , згідно відведеної йому ролі організатор скоєння зазначених кримінальних правопорушень надсилав грошові кошти. Так, ОСОБА_3 використовував банківську картку АТ «Приватбанк», яка належить дружині ОСОБА_7 з № НОМЕР_8 . Зазначений факт підтверджується фактичними даними, отриманими під час досудового розслідування. Також, під час досудового розслідування виникла необхідність у перевірці даних щодо руху коштів за банківськими рахунками банківських карток, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 .

Між тим, обґрунтовуючи своє клопотання, стороною обвинувачення знову ж таки не долучається документів, які б підтверджували право власності на вилучені мобільні телефони, а також банківські картки, за винятком банківської картки № НОМЕР_8 , належність якої ОСОБА_7 в ході досудового розслідування встановлено. Крім того, слідчий суддя зазначає, що подане стороною обвинувачення клопотання не містить доказів на підтвердження обставин, якими таке клопотання обґрунтовується. Зокрема, долученими до клопотання матеріалами жодним чином не підтверджується використання вилучених мобільних телефонів для зв`язку з підозрюваними. Натомість, в матеріалах поданого клопотання наявні: протокол обшуку та вилучення речей від 03.08.2019 року; протокол огляду вилучених речей від 03.08.2019 року; ухвала Одеського апеляційного суду від 25.11.2019 року в такому вигляді, з якого встановити зміст ухвали не видається можливим; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 24.12.2019 року. Викладене жодним чином не доводить обставин, на які в своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення, що свідчить про необґрунтованість такого клопотання в частині, зокрема доведення підстав та мети арешту майна.

Слідчий суддя не вважає протокол допиту свідка ОСОБА_6 належним доказом того, що все зазначене в клопотанні майно є власністю ОСОБА_3 .

Крім того, в останнє аналогічне клопотання біло повернуто прокурору відповідно до ухвали слідчого судді 23.12.2019 року, однак прокурором не було усунуто недоліків зазначених в ухвалі слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 23.12.2019 року, та знову формально звернено до суду з клопотанням про арешт майна.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання не відповідає вимогам ст.171 КПК України, в зв`язку з чим, таке клопотання підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст.132, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощук Є.М. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160000000468 від 13.06.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.362 КК України - повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.