Рішення № 86673548, 02.04.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/92/16-ц

Провадження № 2/309/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі : головуючого - судді Савицький С.А.

при секретарі Гуржій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Липчанської сільської ради про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Липчанської сільської ради, ОСОБА_1 , управління Держгеокадастру у Хустському районі про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Липчанської сільської ради про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серія ЗК 013-00271 виданий 27.08.1999 року відповідачу ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,02 га на території с. Липча Хустського району для будівництва вулканізаційної майстерні, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №194 та усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 шляхом демонтажу самовільного будівництва – фундаменту та частини поверху на земельній ділянці в АДРЕСА_1 , зведеного відповідачем ОСОБА_2 .

Позов позивачем ОСОБА_1 мотивовано тим, що відповідно до рішення 15 сесії 22 скликання Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року позивачу було передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_2 . Дана земельна ділянка належить позивачеві ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року. 20.11.2015 року комісією в складі депутатів Липчанської сільської ради було складено акт щодо погодження меж без підпису суміжного землекористування ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_2 та позивачу стало відомо, що на частину земельної ділянки, яка йому передана у власність згідно рішення Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року, відповідач ОСОБА_3 оформляє документи про право користування земельною ділянкою, яка належить йому як позивачу на праві власності.

Ознайомившись з текстом вище вказаного акту комісії Липчанської сільської ради Продан ОСОБА_4 . дізнався, що відповідачу ОСОБА_2 27.08.1999 року було видано Липчанською сільською радою державний акт на право постійного користування землею на площу 0,02 га для будівництва вулканізаційної майстерні серія ЗК 013-00271. В даному державному акті як суміжний землекористувач вказаний - позивач ОСОБА_1 , однак при виготовленні даного державного акту відповідач з ним межі не погоджував та акт про погодження меж він не підписував, оскільки знав,що вищевказана ділянка перебувала у його користуванні.

Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що державний акт про право постійного користування, виданий відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення 6 сесії 23 скликання Липчанської сільської ради від 08.12.1998 року. Однак 08.12.1998 року рішення про передачу у користування даної земельної ділянки відповідачу Липчанською сільською радою не приймалося, а було прийнято рішення про надання дозволу на попереднє погодження місця розташування вулканізаційної майстерні. Отже, державний акт на право постійного користування від 27.08.1999 року серія ЗК 013-00271 виданий без відповідної правової підстави, без прийняття відповідного рішення розпорядником земельної ділянки Липчанською сільською радою та з порушенням вимог ст.9 ЗК України в редакції 1999 року , тобто є незаконним.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що нещодавно відповідачем на вказаній земельній ділянці було незаконно розпочато самовільне будівництво - зведено фундамент та частина поверху. З цього приводу позивач ОСОБА_1 звертався до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та було проведено перевірку та складено акт перевірки від 27.07.2015 року, складено протокол по справі про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та видано припис яким зобов`язано ОСОБА_2 зупинити виконання будівельних робіт з самочинного будівництва даного об`єкту , вказані обставини підтверджені листом управління ДАБК від 07.08.2015 року при цьому здійснено фотофіксацію об`єкта.

Оскільки , вище вказаним державним актом на право постійного користування виданим ОСОБА_2 на підставі якого він на даний час намагається оформити право на дану земельну ділянку та здійсненням самовільного будівництва порушується право власності на землю позивача ОСОБА_1 , створено перешкоди у користуванні земельною ділянкою, він змушений звернутися до суду із даним позовом .

Про дані обставини - наявність та видачу відповідачу ОСОБА_2 державного акту на право постійного користування 27.08.1999 року на частину земельної ділянки позивач дізнався лише в кінці листопада 2015 року з акту комісії Липчанської сільської ради про погодження меж без підпису суміжного землекористувача від 20.11.2015 року, та у зв`язку з цим просив поновити йому строки позовної давності для звернення до суду із даним позовом .

В ході судового розгляду представником позивача ОСОБА_1 було подано заяву 10.07.2017 року про збільшення позовних вимог та доповнено позовною вимогою в такій редакції - визнати недійсним та скасувати рішення 6 сесії 23 скликання від 5 червня 1999 року Липчанської сільської ради народних депутатів про надання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,02 га в постійне користування , яка розташована по АДРЕСА_2 та про видачу гр. ОСОБА_2 державного акту на право постійного користування землею площею 0,02 га .

Відповідачем ОСОБА_2 було подано по справі зустрічний позов до Липчанської сільської ради , ОСОБА_1 , управління Держгеокадастру у Хустському районі про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року видане Хустським районним управлінням юстиції індексний номер 50052951 на ім`я ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер 2125385200:10:001:0043 для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га та про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер 2125385200:10:001:0043 для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га за громадянином ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 мотивовано тим, що відповідно до інформації наданої Липчанською сільською радою №15 від 01.02.2016 року громадянину ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 було передано рішенням 15 сесії 22 скликання від 20.01.1998 року у приватну власність згідно погосподарської книги земельні ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських споруд , 0, 10 га для ведення особистого селянського господарства в с.Липча в урочищі "Заріка". Всупереч рішенню Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року ОСОБА_1 , оформив право власності на земельну ділянку більшої площі - 0, 25 га ніж прийнято рішенням сесії - 0,15 га .У зв"язку з тим , що сесією Липчанської сільської ради вирішувалося питання надання ОСОБА_1 лише 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку - видача ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року на земельну ділянку площею 0,25 га є незаконним та свідоцтво підлягає скасуванню.

Також ОСОБА_2 у зустрічному позові посилається на те , що при виготовленні на ім"я ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на земельну ділянку - технічна документація Липчанською сільською радою не погоджувалася , що підтверджено листом №15 від 01.02.2016 року. Виготовивши 16.12.2015 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно №50052951 громадянин ОСОБА_1 в незаконний спосіб захопив , відібрав , належну ОСОБА_2 земельну ділянку , яка належить йому з 27.08.1999 року.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 було подано заяву про збільшення та уточнення позовних вимог (підстав та предмету позову ) від 20.04.2016 року та доповнено позовні вимоги , ОСОБА_2 просив поновити йому строк на звернення до суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення 15 сесії 22 скликання Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року щодо надання земельної ділянки ОСОБА_1 у приватну власність площею 0.25 га для обслуговування жилого будинку , як такий , що пропущений з поважних причин (про існування рішення ОСОБА_2 стало відомо з позовної заяви ОСОБА_1 , від 23.12.2005 року , а про його підробку та недійсність 31.03. 2016 року ) , також ОСОБА_2 просив визнати недійсним та скасувати рішення 15 сесії 22 скликання Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року в частині передачі ОСОБА_1 мешканцю АДРЕСА_3 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування жилого будинку згідно ст. 67 ЗКУ в АДРЕСА_4 .Липча АДРЕСА_5 . Зарічна .

Сторони в судове засідання не з`явилися .

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_1 за дорученням Томищ М.С. подано заяву про розгляду справи у відсутності позивача та його представника , позовні вимоги позивач підтримує та просить первісний позов поданий ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову поданого ОСОБА_2 відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом за дорученням Дубчак Н.С. також подано заяву про розгляду справи у відсутності відповідача та представника , первісні позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 відповідач заперечує , зустрічний позов ОСОБА_2 підтримує та просить задоволити.

Представником Липчанської сільської ради Габор Я.І. також подано заяву про розгляд справи у відсутності відповідача , відповідач первісні позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 визнає , у задоволенні зустрічного позову поданого ОСОБА_2 просить відмовити.

Дослідивши в судовому засіданні письмові матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд приходить до висновку , що позовні вимоги заявлені у первісному позові ОСОБА_1 підлягають до задоволення , а у задоволенні зустрічного позову поданого ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав .

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, і позивачем та його представником в судовому засіданні доведено частково обґрунтованість позовних вимог, що ставляться ними у даній справі.

В судовому засіданні встановлено , що державний акт про право постійного користування виданий відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення 6 сесії 23 скликання Липчанської сільської ради від 08.12.1998 року , про це зазначено в тексті державного акту про право постійного користування виданого ОСОБА_3 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування №194. Однак 08.12.1998 року рішення про передачу у користування даної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 Липчанською сільською радою не приймалося , а було прийнято рішення зовсім іншого змісту - про надання дозволу на попереднє погодження місця розташування вулканізаційної майстерні . А отже , державний акт на право постійного користування від 27.08.1999 року серія ЗК 013-00271 виданий без відповідної правової підстави , без прийняття відповідного рішення розпорядником земельної ділянки Липчанською сільською радою та з порушенням вимог ст.9 ЗК України в редакції 1999 року , тобто такий державний акт на право постійного користування є незаконним.

Судом було витребувано проект відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 для будівництва вулканізаційної майстерні в АДРЕСА_3 на землях Липчанської сільської ради, який розроблений Госпрозрахунковим виробничим бюро Хустського районного відділу земельних ресурсів та досліджено під час розгляду справи .

В матеріалах даного проекту міститься як підстава для видачі оспорюваного державного акту на право постійного користування громадянину ОСОБА_2 рішення 6 сесії 23 скликання від 5 червня 1999 року Липчанської сільської ради народних депутатів, яким вирішено надати гр. ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,02 га в постійне користування , яка розташована по АДРЕСА_3 та видати гр. ОСОБА_2 державний акт на право постійного користування землею 0, 02 га . Підставою для прийняття даного рішення була заява гр. ОСОБА_2 та матеріали попереднього погодження місця розташування вулканізаційної майстерні .

Рішення 6 сесії 23 скликання від 5 .06.1999 року Липчанської сільської ради народних депутатів про видачу державного акта на право постійного користування ОСОБА_2 , прийнято незаконно , оскільки відповідно до ст. 7 ЗК України в редакції станом на 1999 рік не передбачено передача у постійне користування громадянам земельних ділянок для комерційних потреб , а саме розташування вулканізаційної майстерні , як це вказано в тексті рішення , також прийняттю даного рішення мало передувати прийняття Липчанською сільською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки , однак таке рішення не приймалося , наявне лише рішення Липчанської сільської ради від 08.12.1998 року "Про надання дозволу на попереднє погодження будівництва вулканізаційної майстерні", а тому рішення 6 сесії 23 скликання від 5.06.1999 року прийнято з порушенням вимог ЗК України .

Згідно статті 7 Земельного кодексу України в редакції на час прийняття рішення та видачі державного акту на право постійного користування землею ОСОБА_2 було визначено , що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визначається землекористування без заздалегідь установленого строку .У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель , що перебувають у державній власності :

- громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства . особистого підсобного господарства

- сільськогосподарським підприємствам і організаціям

- громадським об`єднанням промисловим , транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам , установам і організаціям

- організаціям , зазначеним у статті 70 цього кодексу для потреб оборони

- для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам

- житловим , житлово-будівельним , гаражно - будівельним і дачно-будівельним кооперативам

- спільним підприємствам , міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських , іноземних юридичних і фізичних осіб , підприємствам , що повністю належить іноземним інвесторам.

Судом також встановлено , що про видачу відповідачу ОСОБА_2 державного акту про право постійного користування на землю серія ЗК 013-00271 від 27.08.1999 року та про прийняття оспорюваного рішення 6 сесії 23 скликання від 05.06.1999 року Липчанської сільської ради , які є предметом спору , позивач ОСОБА_1 дізнався з акту комісії Липчанської сільської ради про погодження меж без підпису суміжного землекористувача від 20.11.2015 року, то наявні поважні причини пропуску строків позовної давності для звернення до суду та слід поновити строки позовної давності ОСОБА_1 за первісним позовом у відповідності до ст.267 ч.5 ЦК України .

У задоволенні заявлених ОСОБА_2 зустрічних позовним вимог слід відмовити , оскільки доводи вказані не знайшли свого підтвердження , а саме доводи ОСОБА_2 про те , що сесією Липчанської сільської ради вирішувалося питання надання ОСОБА_1 лише 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку - видача ОСОБА_1 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року на земельну ділянку площею 0,25 га , вказані обставини спростовані в судовому засіданні , досліджено текст рішення 15 сесії 22 скликання Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року за яким ОСОБА_1 , було передано у власність земельну ділянку площею 0, 25 га для обслуговування жилого будинку в АДРЕСА_2 . Також відповідно до довідки Липчанської сільської ради №1368 від 19.08.2013 року підтверджено , що згідно погосподарських книг зареєстровано земельні ділянки за ОСОБА_1 АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд 0, 25 га та для ведення особистого селянського господарства 0, 15 га.

Не знайшло свого підтвердження і те , що при виготовленні на ім"я ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на земельну ділянку - технічна документація Липчанською сільською радою не погоджувалася , що підтверджено листом №15 від 01.02.2016 року , оскільки документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року. Проте дію ст. 23 зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.19991 року . Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. Отже, п. 3 Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах. Згідно з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. А тому у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 слід відмовити .

Керуючись ст.ст. 12,13,200,206,223,247,263-265 ЦПК України , ст.ст.12, 116, 152, 153,158 ,210 ,212 ЗК .ст.ст. 378,328,386,391,393 ,261,267 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити .

Поновити ОСОБА_1 строки позовної давності для звернення до суду .

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серія ЗК 013-00271 виданий 27.08.1999 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,02 га на території с.Липча Липчанської сільської ради для будівництва вулканізаційної майстерні, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №194 .

Усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки , що належить позивачу ОСОБА_1 шляхом демонтажу самовільного будівництва фундаменту та частини поверху на земельній ділянці в АДРЕСА_1 зведеного відповідачем ОСОБА_2 .

Визнати недійсним та скасувати рішення 6 сесії 23 скликання від 5 червня 1999 року Липчанської сільської ради народних депутатів про надання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,02 га в постійне користування , яка розташована по АДРЕСА_3 та про видачу гр. ОСОБА_2 державного акту на право постійного користування землею площею 0,02 га .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову - скасувати арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2125385200:10:001:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,25 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, переданої у власність ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 відповідно до рішення 15 сесії 22 скликання Липчанської сільської ради від 20.01.1998 року та скасувати заборону ОСОБА_1 та будь яким іншим особам вчиняти дії щодо земельної ділянки площею 0,25 га , що розташована на території Липчанської сільської ради Хустського району .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.