Рішення № 86670394, 18.12.2019, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 704/596/19

Номер провадження:2/704/421/19

18.12.2019 року Тальнівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Фролова О.Л.,

при секретарі Кремсалюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Тальне цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. На підставу своїх вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 24.05.2016 року АТ КБ «ПриватБанк» був наданий кредит ОСОБА_1 у розмірі 500 грн. 00 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 13.05.2019 року загальна сума заборгованості по укладеному договору становить 29336 грн. 62 коп., в зв`язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом до суду.

Представник позивача до початку розгляду справи подав до суду заяву в якій позов підтримав повністю, просив суд, справу розглядати за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явився неодноразово хоча про час і місце розгляду справи був завчасно повідомлений, а тому суд вважає, що оскільки відповідач не з`явився до суду без поважних причин, про час і місце слухання справи він був повідомлений завчасно, що підтверджується відповідними документами по справі, тому справу необхідно слухати за наявними у справі матеріалами, з винесенням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких доказів.

Згідно заяви № б/н від 24.05.2016 року, ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття рахунку на платіжну картку, дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір надання банківських послуг, згідно якого позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит у формі встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщений на ресурсі: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 24.05.2016 станом на 13.05.2019 року становить 29336 грн. 62 коп. та складається з наступного: 11407 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредита; 6699 грн. 48 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 8506 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 850 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1373 грн. 17 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 140131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У наданій суду заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору».

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за тілом кредиту становить 11407 грн. 97 коп., а в заповненій і підписаній відповідачем анкеті-заяві відсутні умови про сплату відсотків, то на відповідача не може бути покладений обов`язок по сплаті цієї частини визначеної позивачем кредитної заборгованості, а тому позов задоволенню частково на суму, що становить тіло кредиту.

Така ж правова позиція міститься в Постанові Верховного суду від 01.08.2019 р. справа №704/1436/15-ц.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 633, 634, 1048 ЦК України, ст.ст. 274-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 24.05.2016 року в розмірі 11407 грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.Л. Фролов