Рішення № 86661521, 26.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1004/19 провадження №2/489/1097/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», на теперішній час Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Миколаївгаз» (далі - Миколаївгаз) про стягнення пені

встановив:

У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 – адвокат Потапов В.М. звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 39304,80 грн. за порушення строків надання послуги, встановленої договором № 02АМК4698-18 від 03.04.2018, та витрати на професійну правничу допомогу.

Як на підставу заявлених вимог в позовній заяві вказано, що між сторонами було укладено договір на приєднання до газорозподільної системи від 03.04.2018 №02АМК4698-18. Відповідно до умов договору позивач виконала свої договірні зобов`язання щодо оплати послуги відповідачу, проте останній порушив встановлені договором строки і лише 12.10.2018, а не 05.07.2018, розпочав виконання будівельних робіт з приєднання об`єкта ( АДРЕСА_1 ) до ГРМ, виконання яких здійснив 16.10.2018.

Посилаючись на положення статей 611, 612 ЦК України та статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» представник позивача просить стягнути з відповідача пеню в розмірі трьох відсотків вартості послуги яка за період прострочення з 06.07.2018 по 16.10.2018 (дата складання позовної заяви), що складає 39304,80 грн. (12720,00 х 3% х 103 днів).

У відзиві на позовну заяву від 05.08.2019 представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Вказав, що відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні питання про відповідальність та про наявність і розмір збитків, заподіяних споживачеві у зв`язку з недоліками товару (робіт, послуг), суду належить виходити як із загальних положень Закону або статей ЦК, так і зі спеціальних норм законодавства, а також з умов укладеного сторонами договору. Судам слід мати на увазі, що неустойка (штраф, пеня) стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом.

Тому, враховуючи відсутність у договорі передбаченої норми щодо нарахування неустойки (штраф, пеня) це виключає таку можливість у сторони, право якої на її думку порушено.

При цьому, спеціальною нормою законодавства є Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 21.09.2017 № 1156, (далі - постанова НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156).

Тому, враховуючи наявність спеціальної норми законодавства та те, що за умовами договору відповідач не продає чи поставляє позивачу продукцію Закон України «Про захист прав споживачів» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, згідно умов договору та Кодексу ГРМ, оператор ГРМ зобов`язаній здійснити будівництво газових мереж зовнішнього газопостачання, тоді як позивач зобов`язаний забезпечити будівництво газових мереж внутрішнього газопостачання.

При цьому в перелік робіт, необхідних для приєднання об`єкта замовника до ГРМ, входить підключення об`єкта замовника до ГРМ (фізичне з`єднання газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання) після надання оператору ГРМ замовником підтвердних документів про введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання та їх фізичну наявність в точці приєднання, а також передачі оператору ГРМ одного екземпляра проекту внутрішнього газопостачання.

Між тим, в тримісячний строк з дати оплати вартості приєднання позивач не надала відповідачу підтвердних документів про введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання та їх фізичну наявність в точці приєднання, натомість лише 04.10.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою (вх. № ЗК-26585-Мk04-1018) на виконання робіт з будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання.

Лише 04.10.2018 між сторонами було укладено договір № 32SMk15963-18, відповідно до якого відповідач зобов`язався здійснити будівельно-монтажні роботи з газифікації житлового будинку (внутрішні мережі) за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені роботи відповідачем були виконані 23.11.2018, що підтверджується актом виконаних робіт (послуг) № МКП00017064.

Тобто позивачем не було самостійно забезпечено будівництво газових мереж зовнішнього газопостачання, що в свою чергу призвело до порушення строків виконання робіт передбачених договором, а тому відповідач звільняється від відповідальності, так як не міг виконати свій обов`язок у визначений договором строк з вини позивача.

У відповіді на позовну заяву від 12.11.2019 представник позивача вказав, що твердження відповідача в яких є посилання на постанову Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 № 5 є недоречними оскільки вони не стосуються стягнення пені відповідно до частини п`ятої статі 10 Закону України «Про захист прав споживачів», редакція якої була відсутня на момент прийняття вказаної Постанови.

Правові наслідки, які настають за порушення зобов`язань, встановлюються договором або законом. З цієї позиція постанова НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156 не встановлює правові наслідки у разі порушення зобов`язання за договором приєднання, укладеним між позивачем та відповідачем, оскільки є підзаконним нормативним актом, а не законом.

Також вказано, що послуги відповідача за договором № 02АМК4698-18 від 03.04.2018 за термінологією Закону України «Про захист прав споживачів» є продукцією, тому на спірні відносини поширюється цей Закон.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ договору № 02АМК4698-18 від 03.04.2018 відповідач зобов`язався забезпечити на підставі технічних умов і розробленого проекту зовнішнього газопостачання та з урахуванням вимог цього договору приєднання до об`єкта замовника до ГРМ (будівництво та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання) в термін до трьох місяців за умови виконання замовником зобов`язань, визначених розділом ІV цього договору.

Саме за порушення цього тримісячного терміну позивач намагається стягнути з відповідача пеню, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів».

Обов`язок відповідача, який зазначено у підпункті 1 пункту 1 розділу ІІІ договору № 02АМК4698-18 від 03.04.2018 обумовлений лише однією обставиною – виконання позивачем зобов`язань, визначених розділом ІV цього договору. Цим розділом передбачено лише один обов`язок позивача – плата плати за приєднання, який було виконано 05.04.2018.

Більш того, відповідно до пункту 1 розділу VІІІ укладеного між сторонами договору фактом виконання оператором ГРМ послуги з приєднання об`єкта замовника до ГРМ сторони вважатимуть введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання об`єкта замовника.

Актом приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єктів у складі позивача та працівників відповідача без номера та дати зафіксовано закінчення 16.10.2018 будівельно-монтажних робіт з приєднання будинку позивача до газорозподільних систем. Також цим актом визначено початок робіт – 16.10.2018.

Іншими обставинними, окрім плати за приєднання, обов`язок відповідача щодо будівництва та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання – нічим не обумовлений, зокрема, не обумовлений наявністю мереж внутрішнього газопостачання будинку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 19.12.2019 16:10 годину сторони не з`явилися, до суду надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши наявні у справі у докази, встановив наступне.

03.04.2018 між сторонами укладено договір № 02АМК4698-18 про приєднання до газорозподільної системи.

Предметом даного договору є забезпечення оператором ГРМ приєднання замовника до ГРМ (будівництво та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання) на підставі технічних умов та відповідно до проекту зовнішнього газопостачання і здійснення підключення об`єкта замовника до ГРМ і пуск газу на його об`єкт на умовах цього договору (пункт 1 розділу ІІ договору).

Відповідно пункту 1 розділу І договору, за цим договором до газорозподільної системи оператора ГРМ, що на законних підставах перебуває в його власності або користуванні (у тому числі експлуатації), приєднується на підставі технічних мов приєднання № Мk02.2-Туп-95-0418 від 03.04.2018 (далі – технічні умови): А – індивідуальний житловий будинок, що знаходиться : АДРЕСА_1 .

Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІІ договору оператор ГРМ зобов`язався забезпечити на підставі технічних умов і розробленого проекту зовнішнього газопостачання та з урахуванням вимог цього договору приєднання об`єкта замовника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до ГРМ в термін до трьох місяців, за умови виконання замовником зобов`язань, визначених розділом 4 цього договору.

За умовами підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ договору оператор ГРМ зобов`язався здійснити підключення об`єкта замовника до ГРМ впродовж десяти робочих днів у міській місцевості та п`ятнадцяти робочих днів у сільській місцевості після виконання таких умов:

-надання замовником документів, що підтверджують введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання та їх фізичну наявність в точці приєднання;

-оплата вартості приєднання відповідно до умов розділу ІV цього договору;

-підписання замовником на момент підключення акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, складеного оператором;

-підписання замовником на момент підключення заяви про приєднання до договору про розподіл природного газу з персоніфікованими даними замовника.

В свою чергу, за пунктом 2 розділу ІІІ договору замовник зобов`язався здійснити оплату послуг оператора ГРМ з приєднання об`єкта замовника до умов розділу 4 договору; забезпечити в установленому порядку будівництво і введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання від точки приєднання до власних газових приладів та пристроїв; забезпечити допуск персоналу оператора ГРМ на об`єкт замовника для виконання умов цього договору.

Вартість послуги оператора ГРМ становить 12720,00 грн. (пункт 1 розділу IV договору), які сплачено позивачем квитанцією №31114309 від 05.04.2018.

08.08.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про виконання умов договору в частині виконання робіт з приєднання будинку до газопостачання, так як станом на 08.08.2018 вони проведені не були.

У відповіді від 12.09.2018 № Мk01.3-ЛВ-21886-0918 Миколаївгаз повідомив позивачу, що роботи будуть проведені у вересні 2018 року, найближчим часом.

Актом про приймальну комісію з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 підтверджено закінчення будівельних робіт за вказаною адресою 16.10.2018 (дата складання акту відсутня).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку порушення сторонами своїх зобов`язань за цим договором вони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством (пункту 4 договору).

Враховуючи, що укладеним між сторонами договором передбачено відповідальність за порушення зобов`язань сторонами, встановлену законодавством, а тому на спірні правовідносини в частині відповідальності відповідача поширюються положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що наведений Закон не підлягає застосуванню до спірних відносин.

У відзиві відповідач вказав, що згідно умов договору та Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ зобов`язаній здійснити будівництво газових мереж зовнішнього газопостачання тоді як позивач зобов`язаний забезпечити будівництво газових мереж внутрішнього газопостачання, що передбачено підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІІ укладеного між сторонами договору.

Відповідно до частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно з частини першої статті 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Із умов підпункту 1 пункту 1 розділу ІІІ договору вбачається, що оператор ГРМ зобов`язався здійснити підключення об`єкта замовника до ГРМ впродовж десяти робочих днів у міській місцевості, зокрема, після надання замовником документів, що підтверджують введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання та їх фізичну наявність в точці приєднання.

Відповідний обов`язок із забезпечення в установленому порядку будівництва і введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання від точки приєднання до власних газових приладів та пристроїв покладено на замовника підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІІ договору.

Із відзиву на позовну заяву слідує, що в тримісячний строк з дати оплати вартості приєднання позивач не надала відповідачу підтвердних документів про введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання та їх фізичну наявність в точці приєднання.

Доданою до відзиву заявою позивача від 04.10.2018 (вх. № ЗК-26585-Мk04-1018) представник відповідача підтвердив звернення позивача до Миколаївгазу із заявою на виконання робіт з будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання.

На виконання цих робіт між сторонами був укладений договір № 32SMk15963-18 від 04.10.2018, відповідно до якого відповідач зобов`язаній здійснити будівельно-монтажні роботи з газифікації житлового будинку (внутрішні мережі) за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені роботи відповідач виконав 23.11.2018, що підтверджується актом виконаних робіт (послуг) № МКП00017064.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином надані відповідачем докази підтверджують поважності прострочення Миколаївгаз зобов`язання з виконання робіт по приєднанню будинку позивача до газорозподільних систем, через несвоєчасне виконання позивачем підпункту 2 пункту 2 розділу ІІІ договору № 02АМК4698-18 від 03.04.2018, а саме не забезпечення будівництва і введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання від точки приєднання до власних газових приладів та пристроїв.

Доказів того, що позивач намагалася укласти з відповідачем, чи іншим виконавцем робіт, договір на виконання будівельно-монтажних робіт з газифікації житлового будинку (внутрішні мережі) відразу після укладення договору від 03.04.2018 суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про доведеність відповідачем відсутності його вини в простроченні зобов`язання за договором № 02АМК4698-18 від 03.04.2018, що відповідно до частини першої статті 614 ЦК України є підставою для його звільнення від відповідальності, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив, що обов`язок позивача обмежується лише своєчасним внесення оплати, передбаченої розділом VІ договору, суд до уваги не приймає, так як вони спростовуються мовами пункту 2 розділку ІІІ договору від 03.04.2018.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Миколаївгаз» про стягнення пені – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Миколаївгаз», код ЄДРПОУ 05410263, юридична адреса: м. Миколаєв, вул. Погранична, 159.

Повний текст судового рішення складено 26.12.2019.

Суддя І.В.Коваленко