Ухвала суду № 86660213, 24.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.12.2019 р. Справа № 914/1797/19

За позовом: Державного підприємства «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», Львівська обл., м. Новий Розділ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Новороздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», Львівська обл., м. Новий Розділ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Мороз Н. В.

При секретарі Банзулі М. С.

Представники:

Від позивача: Ратич Т. М.

Від відповідача: Громова С. С.

Від третьої особи: не з`явився

Присутні: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано Державним підприємством «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» до Приватного акціонерного товариства «Новороздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 26.11.2019 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

В підготовче засідання 24.12.2019 представник позивача з`явився, надав суду для огляду оригінали документів долучених до позовної заяви, а саме: інвентаризаційний опис основних засобів (будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі машини, обладнання, вимірювальні прилади, господарський інвентар) РДГХП «Сірка» по цеху 260 ПВГП станом на 30.11.2004 року та відомість наявності основних фондів по 260 ПВГП РДГХП «Сірка» на 01.09.2004 року. Щодо акта передачі майна Роздільським гірничо-хімічним підприємством «Сірка» Новороздільському державному гірничо-хімічному підприємству «Сірка» від 16.04.2004 представник позивача повідомив, що не може представити оригінал вказаного документа, оскільки такий знаходиться в матеріалах кримінального провадження, відкритого за результатом проведення аудиторської перевірки ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка».

Представник позивача підтримав раніше подане клопотання від 25.11.2019 № 01-277 про призначення судової комплексної (товарознавчої та економічної) експертизи. Зазначив про необхідність залучення експерта із спеціальними знаннями для встановлення обставин у даній справі. На вирішення експертизи просить поставити наступні питання:

- Які саме об`єкти під інвентарними номерами 00241, 00242, 06380, 06512, 26395, 88256 отримало 16.04.2004р. при створенні ДП «НДГХП «Сірка» від ДП «РДГХП «Сірка»? Чи містили найменування об`єктів формулювання «з естакадою»? Чи була естакада частиною кожного з цих об`єктів?

- Чи в об`єктах, що обліковуються в ПрАТ «НГХП «Сірка» як газопровід від ГРП ТЕЦ до передкар`єрної площадки з естакадою, інв. № 00241; газопровід від ГРП ТЕЦ до їдальні з естакадою, інв. № 00242; газопровід ГРП ГРП-ТЕЦ з естакадою, інв. № 06380; мережі газопроводу тепломережі з естакадою, інв. № 06512; газопровід ГРС до головного корпусу з естакадою, інв. № 26395; газопровід для теплопостачання АПК з естакадою, інв. № 88256 - газопровід та естакада є однією річчю?

- Чи є естакади, що обліковуються в ПрАТ «НГХП «Сірка», по яких прокладені газопроводи з інвентарними номерами 00241, 00242, 06380, 06512, 26395, 88256 фактично частинами естакади тепломатеріалопроводів, що обліковується в ДП «РГХП «Сірка» за інвентарним номером 26126? Також, представник позивача усно заявив клопотання про виклик свідка – ОСОБА_3 , письмові свідчення якого було долучено відповідачем до матеріалів справи, для допиту в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2019 з`явився, щодо клопотання позивача про призначення експертизи заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях, що надійшли до суду 04.12.2019. Представник позивача зазначив, що підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). Відповідач вважає, що оскільки позивачем не подано належних та достатніх доказів на підтвердження його права власності на спірне майно, останній намагається компенсувати висновком експерта відсутність правовстановлюючих документів на майно. Також, представник відповідача звернув увагу на те, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, постановленій за результатом розгляду апеляційної скарги ПрАТ «НГХП «Сірка» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.09.2019 про забезпечення позову у справі № 914/1797/19, зазначено наступне: «Як вбачається з Акту приймання-передачі майна, газопровід та естакада - це одна річ (один об`єкт нерухомого майна)». Відповідно, на думку відповідача, дана обставина не потребує доказування, згідно приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Щодо клопотання позивача про призначення експертизи суд зазначає.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Подане позивачем клопотання обгрунтоване тим, що для встановлення обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання, а саме експертна оцінка щодо того:

- чи є газопровід та естакада одною річчю, як про це стверджує відповідач?

- чи є естакади, по яких прокладені газопроводи з інвентарними номерами 00241, 00242, 06380, 06512, 26395, 88256 фактично частинами естакади тепломатеріалопроводів, що обліковується за інвентарним номером 26126?

- що саме отримало ДП «НДГХП «Сірка» згідно документації у 2004 році газопроводи з естакадами, чи лише газопроводи?.

Згідно приписів п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Суд звертає увагу відповідача на ст. 43 ГПК, згідно якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного (господарського, адміністративного) судочинства.

Позивач, заявляючи клопотання про призначення судової експертизи у справі запропонував поставити на вирішення експерта питання, для відповіді на які, на думку суду, немає необхідності у спеціальних знаннях експерта у відповідній галузі. Суд зазначає, що обставини, на з`ясуванні яких наполягає позивач, можуть бути встановлені судом із відповідних правовстановлюючих документів на спірне майно, які позивач повинен представити суду на підтвердження обставин, що становлять предмет доказування у даному спорі.

Призначення судової експертизи без належних на те правових підстав є затягуванням судового процесу.

За змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Зупинення провадження у справі під час проведення судової експертизи - є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору за відсутності висновків про факти, що входять до предмету доказування.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду спору і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.06.2018р. у справі № 922/699/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість встановлення обставин, які мають значення для справи без призначення судової експертизи шляхом оцінки поданих сторонами належних та допустимих доказів в їх сукупності та відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях при дослідженні та оцінці документальних доказів наявних у матеріалах справи.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положення ч.3 ст.98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий також на замовлення учасника справи.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позивач не міг самостійно надати висновку експерта, виготовленого на його замовлення, оскільки він не має доступу до об`єкта дослідження. На що представник відповідача заперечив зазначивши, що такі твердження представника позивача не відповідають дійсності, оскільки спірний об`єкт знаходиться у відкритому доступі.

Вирішуючи питання про необхідність призначення судової експертизи, суд звертав увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також зважив на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.ст. 183, 202, 216 ГПК України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Статтею 89 ГПК України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Розглянувши усне клопотання представника позивача про виклик свідка - ОСОБА_3 в судове засідання для допиту, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає про необхідність з`ясування викладених свідком у його заяві обставин та відповідність їх доказам у справі, у зв`язку із чим суд дійшов висновку задоволити клопотання позивача про виклик свідка та викликати в судове засідання з розгляду справи по суті ОСОБА_3 , для допиту.

Суд звертає увагу, що згідно положень ст. 66 ГПК України, свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 177, 182, 183, 234 ГПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. У клопотанні Державного підприємства «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» від 15.11.2019 № 01-277 про призначення судової експертизи – відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.01.20 р. о 11:20 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 – зал судових засідань №6.

3. Викликати у судове засідання 15.01.2020 о 11:20 год. для допиту свідка - ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Попередити свідка ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

5. Сторонам:

- забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, явка обов`язкова;

- за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України пов`язані з розглядом справи та не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні - надати такі заяви чи клопотання до суду за 3 дні до судового засідання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.