Вирок № 86659339, 24.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2554/15-к

Провадження №1-кп/127/158/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Шлапака Д.О.,

за участю секретарів: Невмиваки Я.І., Пилявець І.О.,

прокурора: Серветника В.П.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого: ОСОБА_2 ,

представника потерпілого: Костик Н.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

захисника: Корпала В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12014020010003199 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 08.05.2014 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старостинці, Погребищенського р-ну, Вінницької області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, працюючого лікарем-стоматологом в клініці «Вітель» в м. Києві, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2014, близько 15:00 год. ОСОБА_3 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 помітив, що у вікно помешкання потрапив гумовий предмет, наповнений водою, після чого він вибіг з квартири та помітив неповнолітнього хлопця, яким виявився ОСОБА_1 , що біг в сторону центрального парку ім. Горького м. Вінниці. Так, ОСОБА_3 переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 почав переслідувати останнього, та наздогнавши неповнолітнього ОСОБА_1 у парку імені М. Горького, усвідомлюючи протиправність своїх дій умисно завдав останньому удар кулаком в область лобної ділянки голови, внаслідок чого спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, забій головного мозку, які у відповідності до висновку експерта № 1711 від 25.11.2014 - належать до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм втрати загальної працездатності понад одну третину та становлять 45% стійкої втрати загальної працездатності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав в силу ст. 63 Конституції України відмовився від дачі пояснень. Цивільний позов, заявлений законним представником потерпілого – ОСОБА_2 не визнає.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 в присутності свого законного представника, суду пояснив, що 07.05.2014 після уроків він разом зі своїм товаришем ОСОБА_4 вирішили піти до парку ім. Горького. В кіоску на зупинці вони придбали пачку презервативів та вирішили перевірити скільки туди вміщається води. Біля літнього театру у фонтані набрали води та пішли на автобусну зупинку по вул. Першотравнева, під час очікування транспортного засобу у нього з товаришем виник спір, про те що він не зможе перекинути презерватив через будинок. Вони вирішили це перевірити, він кинув презерватив, наповнений водою, але в нього пішла неправильна траєкторія польоту і він полетів у підвіконня пластикового вікна, яке знаходиться посередині першого поверху, він розірвався та вилилась вода. Між ним та будинком була невелика відстань. Після цього він почув, що хтось лається на них, розвернувшись він помітив невідому особу, як пізніше стало йому відомо ОСОБА_3 , який лаявся. Вони налякалися, перебігли через дорогу в парк ім.. Горького і повернули в сторону Льодової арени. Через деякий час він почув, що йому говорять, щоб він зупинився, так як він усе одно його наздожене і він вирішив зупинитися і повернутися. Як тільки він повернувся, ОСОБА_3 його вдарив правою рукою в лобову частину голови, від чого у нього почала боліти голова та він присів закривши лице руками, а ОСОБА_3 розвернувся і пішов назад. ОСОБА_4 до нього підійшов, підняв його і допоміг йому присісти на лавочку, так як у нього паморочилось в голові та запропонував відвести його додому. По дорозі у нього ще більше почала боліти голова та йти кров з носа і він відчув втому. Прийшовши додому розповів усе матері і вона викликала швидку допомогу, яка забрала його до лікарні. Після вказаного інциденту його життя кардинально змінилося, він потребує постійного лікування.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 суду пояснила, що 07.05.2014 після уроків їй подзвонив син ОСОБА_1 та попросив ще дозволити йому погуляти з однокласниками. На початку 16.00 год. він зайшов додому і в нього на лобі була вм`ятина розміром з сірникову коробку, вона викликала швидку допомогу та зателефонувала чоловікові. Приїхала швидка, оглянула і терміново забрала сина в ОСОБА_5 . Сину зробили МРТ голови та відправили на операцію, прооперували і всі три неділі вони разом знаходились в лікарні, в нього були ускладнення після наркозу, він не міг самостійно дихати, через три дні піднявся високий тиск, і взагалі його життя після цієї травми змінилося, якщо раніше її син цікався навчанням, ходив на тренування, то тепер операція, лікарні, ліки, постійні обстеження та часті стаціонари, у нього погіршився зір, порушилась мова, він чує шум у вухах, координація рухів погіршилась, він може втрачати свідомість. Також зазначила, що вона написала оголошення про нанесення її сину тілесних ушкоджень, в яких просила відгукнутися людей, які бачили обставини цих подій. З 09.05.2014 вона та її рідні і близькі протягом трьох місяців розклеювали об`яви в районі парку ім.. Горкого та в самому парку. Вона про обставини події знає зі слів сина. Також пояснила, що була присутня на всіх процесуальних діях де брав участь її син ОСОБА_1 . Після перенесеної травми, ОСОБА_1 потребує постійного лікування, не може повноцінно жити та навчатися та перебуває на обліку в Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. Ющенко. Крім того, зазначила, що вже 5 років пройшло з моменту нанесення її сину тілесних ушкоджень, а рішення по справі так і не прийнято. Заявлений нею цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в суму 11 124,34 грн. на відшкодування витрат на лікування, моральної шкоди в сумі 250 000 грн., понесених нею процесуальних витрат в сумі 22 000 грн., підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити. Просить суд суворо покарати ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 07.05.2014 після уроків, він зі своїм другом ОСОБА_1 пішли гуляти в парк. Перед цим, зайшли в магазин та ОСОБА_1 купив презервативи. В парку вони підійшли до фонтану, набрали в презервативи води і несли з собою, потім по вул. Першотравневій між ними виник спір чи перекине ОСОБА_1 презерватив з водою через будинок, який стояв поряд. ОСОБА_1 кинув презерватив, однак він полетів у середнє з п`яти розташованих вікон на першому поверсі. Після цього ОСОБА_1 крикнув, що треба тікали, оскільки з вікна на них кричав чоловік і вони перебігли через дорогу та побігли в парк в напрямку до Льодового клубу. Він побачив, як за ними біжить якийсь чоловік, хлопець крикнув «Стій», але він побіг швидше, а ОСОБА_1 зупинився. Коли зупинився він і обернувся, побачив як хлопець підбіг до ОСОБА_1 , наніс йому один удар кулаком в голову і пішов назад. Після отриманого удару ОСОБА_1 впав, він підійшов до останнього, допоміг піднятися та він з ОСОБА_1 сіли на лавку. Вони посиділи 5-10 хв. та пішли додому. Він вирішив провести Влада, так як йому було погано, по дорозі у нього з носа і рота йшла кров. ОСОБА_6 була яма на лобі. Він запам`ятав того чоловіка і стверджує, що це був обвинувачений ОСОБА_3 Коли вони з ОСОБА_7 сиділи на лавці в парку після удару, до Влада підійшла якась жінка і спитала як він себе почуває.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є викладачем медичного університету ім. М.І. Пирогова, викладає курс «Дентальна імплантація». Вона проводить зі студентами практичні завдання в своєму приватному кабінеті. Оскільки пройшло досить багато часу вона не пам`ятає чи ОСОБА_3 був її студентом. На даний час вона не пам`ятає, в якій групі він навчався. Кожна група має журнал відвідувань і якщо студент був на парі, це зафіксовано в журналі в разі, якщо не було – вона ставить «н/б». У неї відпроситись чи піти раніше не можна, а також якщо студент запізниться більше ніж на 10 хв. в такому випадку вона все рівно ставить «н/б». Чи був ОСОБА_3 на парі 07.05.2014 вона не пам`ятає, однак всі ці дані відображені в журналі відвідування групи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що весною 2014 року, того дня коли сталася подія, він разом із дружиною і молодшим сином прогулювались по парку ім. Горького. Рухаючись по алеї побачив, як біжать двоє хлопчиків, а за ними біг якийсь молодий чоловік. Підбігши до хлопчика молодий чоловік наніс йому удар в голову, від чого хлопчик присів, а молодий чоловік розвернувся і пішов. Між ними була відстань приблизно 8 метрів. Він впізнає ОСОБА_3 як особу яка нанесла хлопчику удар. У саму подію вони не втручалися, оскільки це відбулося швидко, крові у потерпілого не було, тому вони і пройшли. Чи щось казав обвинувачений він не чув. Пізніше на зупинці біля «Книжки» побачив об`яву, в якій просили повідомити про події, які сталися у парку, осіб, які були свідками та номер мобільного телефону слідчого.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що в травні 2014 року вона гуляла з чоловіком та дитиною в парку ім. Горького. Рухаючись по алеї вона побачила двох хлопчиків, які бігли, а за ними біг молодий чоловік. Потім вона побачила як хлопчик присів і тримався за голову, а від нього відходив молодий чоловік. Самого удару вона не бачила, а лише бачила молодого чоловіка, який відходив від хлопчика, який присів і тримався за голову. На хлопців звернув увагу її чоловік і вже потім вона побачила хлопчиків. Вона впізнає ОСОБА_3 як особу яка відходила від хлопчика. По об`яві вони з чоловіком подзвонили, їх запросили до відділу міліції на Пирогова, 4 в м. Вінниці, вони були допитані в якості свідків та після дачі пояснень проходили фотовпізнання. Вона розповіла, що бачила, з її слів все записав слідчий. Потім їй пред`явили листки формату А4 з чорно-білими фотографіями з лицями крупним планом. Оскільки фотографії були поганої якості, вона на тих неякісних фотографіях його не впізнала. А вже в суді вона його впізнала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 07.05.2014 близько 16:00 год. йому зателефонувала дружина на роботу і повідомила, що побили їх сина, у нього травмована голова, є деформація, на що він сказав, щоб вона викликала швидку. Коли він приїхав додому, швидка вже була, лікарі повідомили, що у нього закрита черепно-мозкова травма та деформація лобової частини голови була помітна і його потрібно транспортувати негайно до лікарні та проводити операцію. Після операції почалось лікування, реабілітаційний період. Після даної події їх життя та життя сина дуже змінилося. Після перенесеної травми, у сина дуже погіршився стан здоров`я, він більше не міг вести звичний спосіб життя, йому стало важко вчитися, він не може займатися спортом та переносити будь-які фізичні навантаження. Після травми у нього розвилася гіпертонічна хвороба та він перебуває на обліку в лікарні ім. Ющенка, де два рази на рік проходить лікування.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 суду пояснив, що він проводив дві судово-медичні експертизи відносно ОСОБА_1 Перша експертиза проводилась з 12.06.2014 по 11.07.2014, а друга – з 13.10.2014 по 25.11.2014. Експерт підтримав їх в судовому засіданні. Також зазначив, що в експертизах зазначено якими нормативними актами він керувався при проведенні експертиз. Всі нормативні документи якими він керувався були діючими та відмінені не були. Він керувався «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» 1995 року, роз`ясненнями щодо їх використання та Наказами. Втрату працездатності на 45% він встановив із-за присутності епілептичних нападів. Для встановлення втрати працездатності на 45% достатньо одного із критеріїв, а саме наявності епілептичних нападів. Згідно медичної документації, в потерпілого було декілька критеріїв для встановлення саме такого проценту втрати працездатності, а саме наявність не менше двох епілептичних нападів та порушення координації рухів. Крім того, експерт пояснив, що також була проведена додаткова судово-медична експертиза, яка проводилася вже із залученням експерта-невролога з метою дослідження наслідків, які проявились у потерпілого ОСОБА_1 після перенесеної травми. Під час проведення експертиз інформація була взята як з медичної документації, так і з попередньої експертизи. Під час проведення додаткової експертизи експерт зобов`язаний дослідити попередній висновок експерта. Кожна з експертиз доповнює одна другу та протиріч між ними немає. Тривалість та призначення лікування ОСОБА_1 мали значення для експертизи.

Не зважаючи на не визнання винуватості обвинуваченим, його винуватість доводиться показаннями потерпілим, законного представника потерпілого, свідків, а також зібраними в ході досудового розслідування та судового провадження та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:

протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2014 з фототаблецею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_1 , згідно якого, потерпілий розповів та показав послідовність подій, які відбулись 07.05.2014, показав вікно будинку АДРЕСА_3 , в яке він попав презервативом, з якого виглянув незнайомий йому молодий чоловік, як вони втікали з ОСОБА_13 , і як їх наздогнав цей невідомий чоловік і наніс йому удар в голову;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2014, з довідкою до нього, за участю потерпілого ОСОБА_1 , згідно якого, потерпілому ОСОБА_1 було пред`явлено 6 фотокарток, серед яких він впізнав особу, яка нанесла йому удар в голову 07.05.2014, вказавши на фото № 3. Згідно з довідкою (додатком) до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2014, на фото № 3 потерпілий ОСОБА_1 впізнав особу, яка нанесла йому удар 07.05.2014, даним чоловіком виявився ОСОБА_3 ;

протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2014 з фототаблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_14 , під час якого було встановлено обставини, які бачила свідок 07.05.2014 в проміжок часу з 15.00 до 16.00 год. щодо нанесення удару потерпілому ОСОБА_1 , надала опис потерпілого, чоловіка, який наносив удар, їх розташування по відношенню до неї та один до одного, місцезнаходження;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2014, з довідкою до нього, за участю свідка ОСОБА_14 , згідно якого, свідку ОСОБА_14 було пред`явлено 6 фотокарток, серед яких вона впізнала особу, яка нанесла потерпілому ОСОБА_1 удар в голову 07.05.2014, вказавши на фото № 5. Згідно з довідкою (додатком) до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2014, на фото № 5 свідок ОСОБА_14 впізнала особу, яка нанесла удар ОСОБА_1 07.05.2014, даним чоловіком виявився ОСОБА_3 ;

висновком експерта № 947/1083, відповідно до якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, струсу головного мозку. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 не являлись небезпечним для життя в момент заподіяння і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, потягли за собою тривалий розлад здоров`я (понад 21 день), тому належать до середньої тяжкості, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності могли бути спричинені в строк, вказаний в постанові – 07.05.2014. Характер і локалізація виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень свідчить про травматичну дію в лобну ділянку голови тупим твердим предметом, групові чи індивідуальні особливості якого не відобразились у властивостях ушкоджень;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2014 за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого, свідку ОСОБА_9 було пред`явлено 6 фотокарток, серед яких він впізнав особу, яка нанесла потерпілому ОСОБА_1 удар в голову 07.05.2014, вказавши на фото № 4, на якому зображений ОСОБА_3 ;

висновком експерта № 1711 від 13.10.2014-25.11.2014, відповідно до якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – закритого вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, забою головного мозку. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення відповідають строку, вказаному в постанові про призначення судово-медичної експертизи – 07.05.2014 спричинені в строк, вказаний в постанові – 07.05.2014. На теперішній час у ОСОБА_1 виявлено об`єктивні ознаки з боку центральної нервової системи (помірне порушення координації, рідкі епілептичні напади тощо), які стоять в причинному зв`язку з вказаним вище забоєм головного мозку і становить 45% стійкої втрати загальної працездатності. Таким чином, названі вище тілесні ушкодження у ОСОБА_1 за критерієм втрати загальної працездатності понад одну третину належать до тяжких тілесних ушкоджень. Характер і локалізація виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень свідчать про травматичну дію в лобну ділянку голови тупим твердим предметом, групові чи індивідуальні особливості якого не відобразились у властивостях ушкоджень. Дані підсумки доповнюють підсумки «Висновку експерта» № 947/1083 від 12.06.-11.07.2014 в частині визначення характеру і ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , з врахуванням оцінки стійких залишкових явищ, що настали після перенесеної черепно-мозкової травми;

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.12.2014, якою визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12014020010003199 диск з місцезнаходженням абонента «Київстар» № НОМЕР_2 та приєднано до матеріалів кримінального провадження;

протоколом огляду від 15.11.2014, відповідно до якого оглянуто CD-R диск, який при завантаженні відкриває три файли з назвами 12924 xlsx, 129240 xlsx, 12940 xlsx., на яких відображений номер мобільного телефону НОМЕР_2 , а також інші номери мобільного оператора «Київстар», яким цей номер телефонував в період часу з 12.00 год. по 16.30 год. 07.05.2014 з базовими станціями та місце перебування як самого номеру, так і номерів з якими спілкувався вказаний вище номер;

диском з інформацією телекомунікаційних мереж по номеру телефону НОМЕР_2 від 07.05.2014;

аналітичними довідками про опрацювання інформації про з`єднання абонентів стільникового зв`язку № 31/57 від 14.01.2015 та № 31/271 від 09.02.2015, з схематичним зображенням покриття БС, якою фіксувався абонент НОМЕР_2 в період часу з 12.57 год. по 16.28 год. 07.05.2014, в ході аналізу яких встановлено, що в період часу з 12.00 год. по 16.28 год. 07.05.2014 SIM-картка НОМЕР_2 використовувалась в мобільному терміналі з ІМЕІ НОМЕР_3 та надано роздруківки з`єднань даного абонента;

розкладом початку і закінчення занять в університеті на протязі робочого дня 07.05.2014 (ІІ тиждень, середа – 4 курс 42-б групи, розклад занять стоматологічного факультету (тривалість 8-го семестру з 03.02.2014 до 16.06.2014), 07.05.2014 заняття проводились по ІІ тижню в середу; копією журналу обліку відвідувань та успішності студентів, кафедра хірургічної стоматології, назва дисципліни: Онкологія, факультет Стоматологічний, 4 курс, 42 «б» група, викладач к.м.н. ОСОБА_15 ; копією журналу обліку відвідувань та успішності студентів, кафедра інфекційних хвороб з курсом епідеміології, назва дисципліни: Інфекційні хвороби, факультет Стоматологічний, 4 курс, 42 «б» група, викладач ОСОБА_16 ; копією журналу обліку відвідувань та успішності студентів, кафедра ортопедичної стоматології, назва дисципліни: Дентальна імплантація, факультет Стоматологічний, 4 курс, 42 «б» група, викладач ОСОБА_8 ;

випискою з медичної картки хворого МЛ Центр матері та дитини від 30.01.2015, з якої вбачається, що ОСОБА_1 направлено до неврологічного відділення ВОПНЛ № 1 ім. Ющенка, діагноз: наслідки важкої ЗЧМТ, забою головного мозку, вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи у вигляді помірних розладів координації, епісиндрому ВСД за гіпертонічним типом. Лобна атаксія;

випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 . № 9380 ВОДКЛ, з якої вбачається діагноз: наслідки ЗЧМТ, забою головного мозку, вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи, рекомендації: нагляд нейрохірургом, кардіологом, окулістом, психіатром, ендокринологом ВОДКЛ та спеціалістами по місцю проживання;

карткою виїзду ШМД Вінницької міської станції ШМД від 07.05.2014 о 16.10 год. на адресу: м. Вінниця, вул. Добролюбова,115, до ОСОБА_1 , травма голови;

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2014, згідно якого ОСОБА_11 просить прийняти міри до невідомого чоловіка віком від 25-30 років, який 07.05.2014 близько 15.30 год. в м АДРЕСА_3 по АДРЕСА_3 будинку № 118 наніс тілесні ушкодження його сину неповнолітньому ОСОБА_1 ;

довідкою № 2598 від 07.05.2014 виданою ВОДКЛ в тому, що ОСОБА_1 з діагнозом вдавлений перелом передньої стінки лобної пазухи ЗЧМТ. Струс головного мозку;

заявою ОСОБА_1 від 04.06.2014 на ім`я слідчого ВРЗ КР СВ Журавля В.В., в якій він просить прийняти міри до невідомої особи, яка 07.05.2014 близько 15.00 год. в парку ім.. Горького м. Вінниці нанесла йому тілесні ушкодження, повністю підтримав заяву свого батька ОСОБА_11 , написану від 07.05.2014;

протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2016, який здійснювався на підставі ухвали сулу від 11.04.2016 за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , захисників Кононенка С.В., Баришнікова А.Л. Під час даного експерименту поводилась відео фіксація на цифрову відеокамеру «Canon», під час експерименту встановлювався маршрут, яким рухався обвинувачений ОСОБА_3 07.05.2014 після закінчення третьої пари, яка проходила за адресою: м. Вінниця вул. Київська,68, на четверту пару, яка проходила за адресою: м. Вінниця, вул. Кропивницького, 6/8, встановлювався час, необхідний ОСОБА_3 для переїзду з одного місця навчання в інше, чи проходив зазначений маршрут через центральний парк ім.. Горького, в якому 07.05.2014 нанесено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 ;

диском із записом слідчого експерименту від 11.05.2016 який здійснювався на підставі ухвали сулу від 11.04.2016;

листом директора МКП «Вінницязеленбуд» від 11.11.2016 № 318, в якому зазначено, що інформація з існуючих відеокамер, спрямованих на атракціонну техніку має короткотривалий термін зберігання (до 14 календарних днів), тому МКП «Вінницязеленбуд» не має можливості надати копії відео зйомки від 07.05.2014 для дослідження в судовому засіданні;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.10.2014 з додатком (описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду) до нього, згідно якого за участю понятих, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06.10.2014, ознайомлено та вилучено дві медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 9380, № 5284;

протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 11.06.2014 з додатком (описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду) до нього, згідно якого за участю понятих, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2014, ознайомлено та вилучено медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 5284;

постановою про призначення додаткової експертизи від 10.10.2014;

постановою про створення групи слідчих від 22.01.2015;

дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій) у порядку ст. 40 КПК України;

заявою про надання ОСОБА_2 , для проведення додаткової судово-медичної експертизи медичних документів;

заявою про надання ОСОБА_2 , для проведення судово-медичної експертизи медичних документів;

постановою про призначення експертизи від 12.06.2014;

дорученнями про опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікацій;

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання потерпілого та свідків, які підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а саме те, що потерпілий та свідки узгоджено та послідовно давали пояснення, потерпілий ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 впізнали ОСОБА_3 , як того, що наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 . Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних потерпілого та свідків по кримінальному провадженню немає. Суд не бере до уваги незначні розбіжності у показаннях свідків по не істотних питаннях, оскільки як показали свідки у зв`язку зі спливом часу деякі обставини події погано пам`ятають.

Крім того, відповідно аналітичних довідок про з`єднання абонентів стільникового зв`язку з схематичним зображенням покриття БС вбачається, що абонент 0967220704 (цим номером на той момент користувався обвинувачений) в період часу з 14.36 по 16.28 год., а також о 14.15; 14.18; 14.27; 14.28; з 14.36 по 14.41 07.05.2014 перебував в районі базової станції пл. Гагаріна, під дію якою підпадає як вул. Першотравненва та і безпосередньо Центральний парк ім. Горкого, тобто в час на який припадає інкримінований злочин, ОСОБА_3 перебував в районі вчинення злочину.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Показання ОСОБА_3 , а саме не визнання ним винуватості, судом оцінюються як спробу уникнути кримінальної відповідальності.

Так, твердження сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 та заперечення його причетності до даної події в ході судового слідства не знайшли свого підтвердження, а аналізом наведених доказів підтверджено вчинення ОСОБА_3 об`єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність умислу обвинуваченого на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину та надання правової кваліфікації діям обвинуваченого.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке спричинило стійку втрату працездатності не менше як на одну третину (45%).

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового провадження не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину щодо неповнолітньої особи.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини злочину, пост кримінальну поведінку обвинуваченого, особу обвинуваченого, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, згідно довідки з КЗ ВОНД «Соціотерепія», на диспансерному наркологічному обліку не перебуває, згідно довідки з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка, ОСОБА_3 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться, приймає до уваги його вік, а саме те, що ОСОБА_3 являється особою досить молодого віку, стан здоров`я, сімейні обставини, згідно досудової доповіді складеної на ОСОБА_3 , виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Заявлений цивільний позов прокурором прокуратури м. Вінниці в інтересах держави на користь Вінницької обласної державної адміністрації в особі Вінницької обласної дитячої лікарні на суму 10827 грн. 67 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджуються довідками з лікарні, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

При вирішенні цивільного позову законного представника потерпілого – ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову законного представника потерпілого – ОСОБА_2 в частині стягнення з обвинуваченого на її користь в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 матеріальної шкоди, яка складається із витрат на лікування потерпілого та витрат на поліпшення його здоров`я в сумі 11 124,34 грн. підлягає задоволенню, оскільки підтверджується відповідними чеками, талонами, виписками.

Вирішуючи питання цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 250 000 грн., суд приходить до наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Судом проаналізовано вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що представник потерпілого зазначила, що після нанесення тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 значно погіршився стан здоров`я, порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 (двохсот тисяч) гривень; при цьому судом враховано стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров`я, а також те, що причинно-наслідковий зв`язок між діяннями обвинуваченого та станом здоров`я потерпілого ОСОБА_1 доведений; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом з`ясовано факт заподіяння потерпілому моральних страждань та втрати немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні. Враховуючи те, що обвинувачений цивільний позов в частині моральної шкоди не визнав, аналізуючи матеріали кримінального провадження, пояснення учасників судового провадження, суд вважає за необхідне і достатнє задовольнити позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 частково і стягнути як відшкодування моральної шкоди на її користь зазначені кошти, враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що законний представник потерпілого – ОСОБА_2 28.07.2014 уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Баришніковим А.Л., для надання їй правової допомоги в якості представника потерпілого під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Витрати на правову допомогу склали 7000 грн. В зв`язку із скасуванням обвинувального вироку та направленням кримінального провадження до суду першої інстанції для нового судового розгляду, 12.03.2017 законний представник потерпілого – ОСОБА_2 , уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Костик Н.О., для надання їй правової допомоги в якості представника потерпілого під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Витрати на правову допомогу склали 15000 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що процесуальні витрати понесені законним представником потерпілого – ОСОБА_2 необхідно стягнути з обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені вчиненим ним злочином.

Інші процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 121 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної силу залишити без змін – особисте зобов`язання.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора прокуратури м. Вінниці – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Вінницької обласної державної адміністрації в особі Вінницької обласної дитячої лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 67 коп.

Цивільний позов законного представника потерпілого – ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь законного представника потерпілого – ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 11 124 (одинадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 34 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь законного представника потерпілого – ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь законного представника потерпілого – ОСОБА_2 процесуальні витрати в сумі 22 000 грн. (двадцять дві тисячі) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: диск з місцезнаходженням абонента «Київстар» № НОМЕР_2 , приєднаний до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя :