Рішення № 86656517, 18.12.2019, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 678/814/19

Провадження № 2/684/187/2019

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2019 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової Світлани Цезарівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання права власності в порядку спадкування на обов`язкову частку у спадщині, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова Світлана Цезарівна про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями господарськими будівлями та земельними ділянками,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової Світлани Цезарівни, про визнання незаконною та скасування постанови, визнання права власності в порядку спадкування на обов`язкову частку у спадщині, а саме права власності після смерті матері ОСОБА_3 на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та ј частину присадибних земельних ділянок (справа № 678/814/19).

В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка згідно складеного за життя заповіту заповіла його брату ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та присадибні земельні ділянки загальною площею 0,847 га. Відповідно до ст.1241 ЦК України він має право на обов`язкову частку у спадщині, брат не заперечив, щоб у його власність перейшло ј частки успадкованих ним житлового будинку та земельних ділянок по АДРЕСА_1 , за його позовом рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17.04.2018 року визнано за братом – ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування лише на ѕ частини житлового будинку та земельних ділянок, однак, незважаючи на це нотаріус заперечує, щоб у його власність відійшла порядку спадкування за законом ј обов`язкової частки житлового будинку та земельних ділянок, з приводу чого Відповідач постановила 16.06.2017 року постанову про відмову у вчинення йому нотаріальної дії, яка є незаконною та має бути скасована судом. Він звертався до суду із позовом про витребування від брата правовстановлюючих документів, однак рішенням суду йому було відмовлено у позові, а Верховний Суд у постанові погодився з висновками попередніх інстанцій про те, що він обрав неефективний спосіб захисту, звертаючись з позовом про зобов`язання надати право установчі документи, оскільки власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності. Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнати за ним право власності на ј обов`язкової частки успадкованих братом за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , а саме на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та ј частину присадибних земельних ділянок, право власності матері на які посвідчено державними актами.

Відповідач Державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова С.Ц. направила до суду відзив, в якому зазначає, що вимоги в частині визнання незаконною постанови нотаріуса не підлягають задоволенню, оскільки нотаріус не видає свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскаржувана постанова нотаріуса фігурувала у справі № 678/652/17, в якій дії нотаріуса визнано правомірними та позивачу було відмовлено у позові, після постанови Верховного Суду у даній справі позивач до неї не звертався, звернення до суду з позовом про визнання права власності вважає правильним рішенням позивача, просить відмовити у задоволенні позову про визнання незаконною постанови та її скасування.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 27 вересня 2019 року за заявою позивача ОСОБА_2 до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області.

Також ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова Світлана Цезарівна про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та земельними ділянками, а саме права власності після смерті матері ОСОБА_3 на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та ј частину присадибних земельних ділянок (справа № 678/1107/19).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка згідно складеного за життя заповіту заповіла його брату ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та присадибні земельні ділянки загальною площею 0,847 га. 20 липня 2015 року він досягнув пенсійного віку, у зв`язку з чим йому призначено пенсію за місцем проживання, що вказує на те, що він є непрацездатний з 20 липня 2015 року тому відповідно до ст.1241 ЦК України він має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері. Відповідач не заперечує проти його права на обов`язкову частку у спадщині, що підтверджується змістом позовної заяви від 01.12.2017 року, на підставі якої рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17.04.2018 року визнано за ним право власності в порядку спадкування на ѕ частини житлового будинку та земельних ділянок, а також судовими рішеннями трьох інстанцій у справі 678/652/17, однак відповідач відмовляється надати йому право установчі документи на будинок та земельні ділянки для оформлення спадщини нотаріусом. Згідно постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 року за участю його та брата встановлено, що Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про те, що він обрав неефективний спосіб захисту, звертаючись з позовом про зобов`язання надати правоустановчі документи, оскільки власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності. Тому просить суд визнати за ним право власності на ј обов`язкової частки успадкованих братом за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , а саме на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та ј частину присадибних земельних ділянок, право власності матері на які посвідчено державними актами.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 11 жовтня 2019 року об`єднано у одне провадженні цивільні справи № 678/1107/19 та № 678/814/19, об`єднаній цивільній справі присвоєно № 678/814/19.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі № 678/814/19 та цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, попередньо направивши до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова С.Ц. у судове засідання не з`явилась, попередньо направила суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 та заяву з проханням справу розглядати у її відсутності.

Представник третьої особи - Головного територіальне управління юстиції у Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 до нього визнав повністю, пояснивши, що не заперечує відносно визнання за позивачем права власності на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та ј частину присадибних земельних ділянок, як на обовязковучастку після смерті їх матері ОСОБА_3 , право власності на ѕ частин вказаного майна за ним визнано рішенням Хмельницького міськрайонного суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Меджибіж Летичівського району Хмельницької області померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15 листопада 2016 року, видане виконавчим комітетом Меджибізької селищної ради.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 9 жовтня 1998 року, виданим Летичівським РВ РАГС.

Відповідно до змісту заповіту від 04.06.2008 р., посвідченого секретарем Меджибізької селищної ради, ОСОБА_3 , на випадок своє смерті, належний їй будинок та господарські будівлі, що в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 згідно державного акта серії ХМ № 2029 в розмірі 0,847 га. заповіла ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 32-2017, після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини 10.03.2017 року звернувся ОСОБА_2 , який при цьому вказав, що є пенсіонером за віком та має намір скористатись правом на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, тому при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 просив врахувати його право на обов`язкову частку у спадщині.

30.03.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Летичівської державної нотаріальної контори із з`явою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , зазначивши, що окрім нього спадкоємцем є син померлої ОСОБА_2 – пенсіонер.

16 червня 2017 року ОСОБА_2 за його заявою нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 3,13 га згідно державного акту серії Р1№793514 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С.Ц. від 16 червня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ј обов`язкову частку в житловому будинку та земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 , у в`язку з ненаданням нотаріусу правовстановлюючих документів на спірне майно та вартісної оцінки.

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Повнолітні непрацездатні діти спадкодавця мають право на обов`язкову частку в спадщині, якщо вони були непрацездатними на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досяг встановленого законом пенсійного віку, з 21.07.2015 року отримує пенсію за віком, про що свідчить копія довідки № 56 від 13.08.2015 року, відтак є непрацездатним, тому в силу вимог ст.1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері.

Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння та земельні ділянки, визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини успадкованих за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також право власності на 3/4 частини земельних ділянок, право власності ОСОБА_3 на які посвідчувалось державними актами на право власності на земельну ділянку: Державним актом ЯМ 934814 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га; Державним актом ЯМ 934811 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1120 га; Державним актом ЯМ 934812 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3940 га; Державним актом ЯМ 934813 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0910 га.

При цьому, як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 останній зазначає, що із заповіданого йому матір`ю згідно заповіту майна він має право на ѕ його частини, на яке і просив визнати за ним право власності, оскільки його брат ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини досяг пенсійного віку та має право на обов`язкову частку у спадщині.

Аналогічну позицію висловив відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні в даній справі, визнавши позовні вимоги ОСОБА_2 до нього та не заперечуючи відносно визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на ј частину майна, зазначеного в заповіті матері на його користь, а саме житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, як на обов`язкову частку у спадщині.

При цьому, відповідач надав суду для огляду оригінали правовстановлюючих документів на дане майно, а саме видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок від 12.02.2002 року, зареєстроване Хмельницькким БТІ 10.06.2002 року, та державні акти на земельні ділянки, видані Блонській А. ОСОБА_4 , ЯМ 934814 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га; ЯМ 934811 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1120 га; ЯМ 934812 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3940 га; ЯМ 934813 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0910 га.

Відповідно до постанови Верховного суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року у справі №678/652/17, якою залишено без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду від 31 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 06 вересня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Летичівської державної нотаріальної контори про визнання дій та бездіяльності незаконною, зобов`язання надання правовстановлюючих документів, Верховний Суд вказує, що погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що звертаючись до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 передати позивачу правовстановлюючі документи на спірне спадкове майно, ОСОБА_2 обрав неефективний спосіб захисту, оскільки надання таких документів за наявності між спадкоємцями спору щодо права позивача на обов`язкову частку у спадковому майні не призведе до поновлення прав позивача у позасудовий спосіб. Відтак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, визнання відповідачем ОСОБА_1 позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_2 має право на обов`язкову частку у спадщині, спадщину після смерті матері прийняв у встановленому законом порядку шляхом подання відповідної заяви нотаріусу, однак у зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на нерухоме майно не може оформити свої спадкові права, суд приходить до переконання, що права позивача ОСОБА_2 підлягають до захисту шляхом визнання за ним права власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме право власності на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також право власності на ј частину присадибних земельних ділянок, право власності ОСОБА_3 на які посвідчувалось державними актами на право власності на земельну ділянку: Державним актом ЯМ 934814 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га; Державним актом ЯМ 934811 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1120 га; Державним актом ЯМ 934812 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3940 га; Державним актом ЯМ 934813 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0910 га., тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С.Ц. суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові в цій частині, виходячи із наступного.

Так, позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С.Ц. від 16 червня 2017 року, згідно якої ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ј обов`язкову частку в житловому будинку та земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 , у в`язку з ненаданням нотаріусу правовстановлюючих документів на спірне майно та вартісної оцінки.

У відповідності до ч.1 п.2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 4,14, 4.15, п. 4 гл. 10 розділ 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5,) в редакції на момент виникнення спірних правовідносин при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, лише у разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. (п. 3 гл. 7 розділу І зазначеного Порядку).

Згідно п.п. 4.12, п.4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пунктом 4.18 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку визначено, що якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Отже, вказані норми визначають необхідним при видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину витребування нотаріусом у спадкоємців, серед іншого, документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно та отримання нотаріусом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. У разі відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Оскільки документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на спадкове майно, зокрема, житловий будинок та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 позивачем ОСОБА_2 державному нотаріусу Летичівської державної нотаріальної контори Босмановій С.Ц. не було надано, тому і відмова останньої у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом є правомірною, оскільки відповідає Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ЗУ «Про нотаріат», якими і керується нотаріус у своїй професійній діяльності, відтак вимоги про визнання незаконною та скасування постанови задоволенню не підлягають.

Також не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_2 до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С.Ц. в частині визнання права власності на ј частину житлового будинку та земельних ділянок як обов`язкову частку у спадщині, оскільки щодо даних вимог нотаріус є неналежним відповідачем.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 81, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1218, 1268, 1241 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме право власності на ј частину житлового будинку із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також право власності на ј частину присадибних земельних ділянок, право власності ОСОБА_3 на які посвідчувалось державними актами на право власності на земельну ділянку: Державним актом ЯМ 934814 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га; Державним актом ЯМ 934811 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1120 га; Державним актом ЯМ 934812 від 17.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3940 га; Державним актом ЯМ 934813 від 21.06.2012 р. на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0910 га.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Дарницьким РУ ГУ УМВС України в м.Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області 22.03.2000 р.

Відповідач: Державний нотаріус Летичівської державної нотаріальної контори Босманова С.Ц., місце знаходження: вул.Ю.Савіцького, 14, смт.Летичів, Хмельницька область.

Третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області, місце знаходження: вул.Володимирська, 91, м.Хмельницький.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.