Вирок № 86641183, 26.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.12.2019

Справа № 320/6190/18

Провадження 1-кп/320/284/19

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080140001534, який надійшов з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, розлученого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

за участю захисника обвинуваченого – адвоката Гречко О.В.,

за участю представника потерпілої – адвоката Діоби Д. Г.,

за участю потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено на досудовому слідстві, 10 травня 2018 року, приблизно о 02-00 годин, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи на ґрунті раптово виниклої з останнім сварки, що переросла в бійку, в ході якої підозрюваний наніс потерпілому удари ножем, який взяв у приміщенні кухні вказаної вище квартири, наніс не менше 8 ударів в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_4 заподіявши йому, тим самим, тілесні ушкодження у вигляді:

- наскрізного колото-різаного поранення правого плеча з локалізацією шкірних ран, на передній поверхні плеча у середній третині та на зовнішній його поверхні у нижній третині з ушкодженнями передньої стінки плечової артерії, яке, згідно з висновком СМЕ №415 від 26 червня 2018 року, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

- рани правої надбрівної області, трьох ран задньої поверхні лівої вушної раковини, рани правої передньо-бічної поверхні грудної клітки, наскрізного поранення правого передпліччя які, згідно з висновком СМЕ №415 від 26 червня 2018 року, кваліфікуються як. легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- рани правої надбровної області, двох ран лівої навколовушної області, які згідно з висновком СМЕ №415 від 26 червня 2018 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

10 травня 2018 року, приблизно о 05-00 годині, від наскрізного колото-різаного поранення правого плеча з локалізацією шкірних ран, на передній поверхні плеча у середній третині та на зовнішній його поверхні у нижній третині з ушкодженнями передньої стінки плечової артерії, внаслідок його ускладнення гострою крововтратою, настала смерть потерпілого ОСОБА_4 на місці події.

Згідно обвинувального акту, дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення, скоївши заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав частково, пояснивши суду, що 09.05.2018 року, приблизно о 16-00 годині він їхав з роботи, він в той час охороняв сади у с. Нововасилівка, Приазовського району, та зустрів знайомого ОСОБА_5 , з яким він поїхав до м. Мелітополя по справах. По дорозі вони вживали горілку. Йому подзвонила кума – ОСОБА_6 , та запросила у гості. Вони заїхали до магазину та придбали пляшку горілки. Біля 18-00 – 19-00 годин вони вже були у ОСОБА_7 у кв. АДРЕСА_2 . Вони сиділи на кухні разом, випивали, виходили на балкон палити. Біля 23-00 годині вийшли також палити на балкон, та почули стук у двері, ОСОБА_8 пішла відчиняти. ОСОБА_9 , який відштовхнувши ОСОБА_10 , увійшов на кухню та почав сваритися з ОСОБА_6 Він ( ОСОБА_11 ) з ОСОБА_12 зашли з балкона на кухню. Він бачив, як ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_14 , лаявся на неї, він ( ОСОБА_11 ) їх розбороняв. ОСОБА_12 відвів ОСОБА_10 в гостеву кімнату, а він залишився з ОСОБА_15 на кухні, вони продовжили пити разом, розмовляли. ОСОБА_13 був дуже п`яним. Він ( ОСОБА_11 ) сидів на кухонному кутку, взяв яблуко та ножем став його різати. Він лівша, тому ніж, який був тонким, біля 15 см довжиною, тримав лівою рукою. В цей час, ОСОБА_16 хитаючись напроти через стіл, та нахилившись в його сторону, став прижимати його столом до спинки кухонного кутка. Він (Суровцев) сидів, а ОСОБА_17 стояв над ним та почав бити його по голові. Оскільки ОСОБА_13 його бив, він на отмашь вдарив його ножем декілька разів. ОСОБА_13 заспокоївся, вони продовжили пити. Пізніше ОСОБА_13 почав знову буянити. Він ( ОСОБА_11 ) не бачив, що попав йому ножем у пахву, що там іде кров. Пізніше він ( ОСОБА_11 ) заснув на кутку, а ОСОБА_18 сидів на кухні. Коли він прокинувся, ОСОБА_13 так і сидів, пив, сам з собою розмовляв. Йому ( ОСОБА_11 ) стало погано і він пішов до туалету, після чого зайшов у зал, ОСОБА_5 та ОСОБА_19 там не було. На кухні сидів ОСОБА_13 та якійсь парень. Коли повернулась ОСОБА_8 , стала кричати, щоб прибрали на кухні, оскільки було брудно, валявся розбитий посуд, розкидані недоїдки, на полу була кров.

Десь у 05-00 годині ранку, він зібрався уходити, йому треба було на роботу, ОСОБА_20 з ним. Коли вони уходили, ОСОБА_13 залишився у ОСОБА_7 вдома, він був живий. ОСОБА_8 казала, що коли ОСОБА_13 проспиться, сам піде, так вже траплялось. Вони зайшли на «Образцовій ринок», купили там пляшку спиртного.

Ввечері, біля 21-00 години, 10 травня 2018 року ОСОБА_21 подзвонила сестра,та повідомила, що в її квартирі знайшли труп.

Він не бив ОСОБА_22 руками, тому не визнає нанесення ударів руками та причинені йому легкі тілесні ушкодження. Можливо, ОСОБА_13 отримав їх під час перепалки з ОСОБА_23 та мабуть він падав, оскільки був дуже п`яним.

У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Перед потерпілими просив вибачення за скоєне, позов визнав в повному обсязі.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини в скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.121 КК України, його винність і причетність до скоєння вказаного злочинного діяння знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та повністю підтверджується зібраними, за вимогами КПК України, в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: показаннями потерпілих, свідків, висновками експертиз, письмовими та речовими доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 допитана в судовому засіданні, пояснила, що ОСОБА_4 був її сином. 09.05.2018 року вдень подзвонила ОСОБА_8 та повідомила їй, що ОСОБА_24 забув свій телефон у неї та просила, щоб він прийшов та забрав телефон. Вона розповіла про це сину, він зібрався та пішов до ОСОБА_25 . Їй відомо, що вони останні півроку мешкали разом із ОСОБА_10 . Ввечері того ж дня подзвонила ОСОБА_10 та попросила, щоб вона забрала ОСОБА_24 , оскільки він напився та став її лаяти, вона ( ОСОБА_2 ) відповіла, щоб вони самотужки розбиралися. Вона подзвонила ОСОБА_24 , але його телефон був поза зоною. 10.05.2018 року їй подзвонили на телефон з невідомого номеру та повідомили, що ОСОБА_24 не вийшов на роботу. Ввечері прийшов слідчий, спитав про ОСОБА_24 , та повідомив, що його ймовірно вбили. До сина її не пускали, про нього їй розповів старший її син.

Її син, ОСОБА_24 , часто випивав. Він міг в алкогольному стані лаятися, кричати, але він ніколи не дрався. 09.05.2018 року ОСОБА_10 вперше подзвонила їй та поскаржилася, що ОСОБА_24 її ображає. Бив він ОСОБА_10 , чи ні бив, їй не відомо. Раніше вона бачила на сині синці та садни, але вона не питала ОСОБА_24 звідкіля вони.

З ОСОБА_26 вона не була знайома, тільки вона знала, що він є кумом ОСОБА_10 Калужиної.

Просить суд призначити максимальне покарання пов`язане з позбавленням волі та просить задовольнити її позов про стягнення матеріальної шкоди на поховання сина у сумі 17047,00 грн., та моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.

Так, законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_27 , ОСОБА_3 казала, що ОСОБА_4 був батьком її сина ОСОБА_28 , 2002 року народження. Разом вони мешкали 2000-2009 роки. Потім син залишився жити з батьком та бабусею ОСОБА_2 , оскільки у неї не було власного житла. Він був люблячим батьком, ніколи не ображав сина. ОСОБА_24 часто вживав спиртне, був конфліктним, але дратися не любив.

10.05.2018 року їй подзвонила її сестра, та розповіла, що ОСОБА_24 вбили. Син в цей день був у неї, вона через день повідомила про смерть ОСОБА_29 сину, він одразу зателефонував бабусі ОСОБА_2 .

Про стосунки ОСОБА_7 та ОСОБА_22 їй було відомо, вона їх декілька разів бачила разом у місті. ОСОБА_1 вона не знала.

Просить суд призначити покарання на розсуд суду, задовольнити її позов про стягнення моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_27 , 2002 року народження, пояснив суду, що він обставини справи знає зі слів родичів, батько ОСОБА_24 був люблячим, ніколи його не сварив, та любив його. Останні півроку батько часто випивав. Бабусю батько не ображав, він її слухався. ОСОБА_30 ОСОБА_31 він не спілкувався, декілька разів він чув сварки між ними.

Свідок ОСОБА_32 , допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що 09.05.2018 року десь у 12-00 годин він та ОСОБА_33 поїхали у м. Мелітополь у гості до його куми – ОСОБА_19 , на вул. Дружби. Їх возив водій, який чекав їх у машині. Коли вони зайшли до квартири, там була ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , якого він раніше не знав, який був вже добре випивший. Вони сиділи випивали, десь через 30-40 хв. подзвонив водій і він ( ОСОБА_34 ) вийшов до нього на вулицю. Коли він повернувся до квартири, на кухні він побачив ОСОБА_22 , який сидів на кухонному кутку, у нього на обличчі була кров, на руці була рана, на полу була кров та валявся розбитий посуд. Він спитав, що трапилось, ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_13 та ОСОБА_33 щось не поділили, вони посварились. Вони з ОСОБА_10 вийшли до зали, а ОСОБА_11 та Субботін залишились на кухні. Вночі він з Оксаною ходили до магазину за пивом. Він на протязі ночі заходив на кухню, питав у ОСОБА_22 , як він себе почуває, пропонував викликати швидку, але той відмовлявся. Він ( ОСОБА_34 ) вранці, десь о 05-00 годині поїхав додому, ОСОБА_13 був живий, кивав головою, відмовлявся від допомоги, але був дуже п`яним. Про те, що ОСОБА_13 помер, йому стало відомо від поліції.

Свідок ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що 09.05.2018 року до неї в гості приїхав ОСОБА_1 з приятелем Ромою. Вони сиділи випивали, прийшов випивший ОСОБА_13 , підсів до них за стіл на кухні та вони продовжили пити. Оскільки ОСОБА_13 напився та став лаятися на неї, вона стала його виганяти. Він її вдарив кулаком по обличчю. ОСОБА_35 сварку. Пізніше вона пішла спати, ОСОБА_33 та ОСОБА_13 залишились на кухні. Пізніше її розбудив ОСОБА_36 , приніс пиво, вони пили пиво з ним у кімнаті. Коли вона зайшла на кухню, там був безлад, кров біля холодильника. ОСОБА_33 казав, що вони з ОСОБА_15 посварились. На ОСОБА_37 вона не бачила, він сидів на кухонному кутку та щось нерозбірливо говорив. Вночі вона з Ромою ходили в магазин за пивом, зустріли ОСОБА_38 , і він пішов до неї в гості. Вона просила ОСОБА_39 умовити ОСОБА_22 піти додому. Коли вони повернулися, вони на кухні продовжили пити: вона з ОСОБА_40 , ОСОБА_15 та ОСОБА_41 в той час спав у кімнаті. ОСОБА_36 вранці поїхав додому. ОСОБА_39 також ОСОБА_42 додому. А вона з ОСОБА_26 поїхали до нього, вона не розуміла куди вони їдуть, була випивши. Вона бачила над оком у ОСОБА_43 рану.

Коли вони уходили, вона казала ОСОБА_44 , щоб він коли буде уходити, зачинив двері, він знав де знаходяться ключі. Пізніше вона узнала, що вони їхали у м. Волноваха.

Свідок ОСОБА_45 , допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що 10.05.2018 року рано вранці в 04-00 години він прийшов в гості до Калужиної ОСОБА_46 в цей час спав в кімнаті. На кухні сидів ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_12 . На ОСОБА_47 ОСОБА_48 , він спитав що трапилось, Оксана сказала, що ОСОБА_13 та ОСОБА_33 посварилися. ОСОБА_13 зловживав спиртним. Він помив ОСОБА_24 від крові, ран від ножа він не бачив. Пізніше прокинувся ОСОБА_33 Під ранок вони розійшлись, ОСОБА_13 залишився, він сидів на кухонному кутку, він був живий. Синців на ньому він не бачив. Він швидку не викликав, оскільки у нього не було телефону.

Ввечері він узнав, що ОСОБА_13 помер.

Свідок ОСОБА_49 , допитаний в судовому засіданні, суду пояснив, що 10 травня 2018 року до нього в с. Вознесенка, Мелітопольського району, на таксі приїхав знайомий з дитинства ОСОБА_33 зі своєю кумою ОСОБА_10 (вона була в стані алкогольного сп`яніння) та попросив, щоб він їх відвіз до с. Куйбишево. ОСОБА_33 був дуже схвильований та казав, що щось трапилось, але мені краще цього не знати. У ОСОБА_43 з собою била велика сумка в клітинку з речами. Він ( ОСОБА_50 ) відмовився їхати, оскільки його машина поламалася, і йому в ніч необхідно було на роботу. Він попросив ОСОБА_51 відвести ОСОБА_43 та ОСОБА_14 до с. Куйбушево, де мешкала мати ОСОБА_52 , що там помер дід

ОСОБА_53 знає з дитинства, він спокійний, не конфліктний. Синців та садин на ньому не було.

Про обставини справи йому стало відомо від поліції.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Крім того, провина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєному кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.121 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 11.05.2018 року (т.2 а.с.19-43);

- висновком експерта №1209 від 10.07.2018 року про проведення судової імунологічної експертизи, згідно якої згідно «Висновку експерта» від 18.05.2018р. №1033: «Рідка кров трупа ОСОБА_4 , 1980р.н. (в/е №415) відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи ABO. В «зішкрібі зі стіни, з правого боку від входу до квартири» (об`єкт №1), в слідах на полімерному пакеті з написом «АТБ» (об`єкт №2) з двома фрагментами тканини в ньому (об`єкти №3,4), на фрагменті лінолеуму з приміщення №1 (об`єкт №5), «в змиві з правої лутки вхідних дверей до приміщення №2» (об`єкт №6), на фрагменті доріжки з приміщення №1 (об`єкт №7), кофті спортивній (за постановою - «олімпійці») (об`єкт №8,9), фрагменті лінолеуму (об`єкт №10), «ручці з дверей до входу в приміщення №2» (об`єкт №11), фрагментах «деревини з правої створи дверей до приміщення №2» (об`єкт №12), фрагменті тканини з дивану (об`єкт №13), ручці з дверей до балкону (об`єкт №14), фрагменті тюлі (об`єкт №15), фрагменті шпалер (об`єкт №16), в змиві з порогу до входу в приміщення №3 (об`єкт №17), на фрагменті тканини (об`єкт №18), совку (об`єкт №19), фрагменті тканини (об`єкт №20), в змиві з м`якого кухонного кутка (об`єкт №21), на фрагменті тканини (об`єкт №22), в змиві з м`якого кутка зі сторони вікна (об`єкт №23), на двох гральних картах

(об`єкти №24,25), в змиві зі столу (об`єкт №26), на тазі (об`єкт №27) та парі шкарпеток

(об`єкти №28,29), які були вилучені в ході проведення огляду місця події, встановлена

наявність крові людини та виявлені антигени А та Н, а в об`єктах № 7,8,13,16,23,28 з

ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою

крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого

ОСОБА_4 (т.2 а.с.48-57);

- лікарським свідоцтвом про смерть №415 від 14.05.2018 року ОСОБА_4 , згідно якого смерть настала в результаті гострої крововтрати, наскрізне поранення правого плеча з ушкодженням плечової артерії. (т.2 а.с.58);

- висновком експерта №415 від 26.06.2018 року про проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 1980р.н., результатів лабораторних експертиз, обставин справи, встановлені підсумки: 1. Причиною смерті ОСОБА_4 стало наскрізне колото-різане поранення правого плеча з локалізацією шкірних ран (№№ 8, 9) на передній поверхні правого плеча у середній третині та зовнішній його поверхні у нижній третині з ушкодженням передньої стінки плечової артерії, що ускладнилося розвитком гострої крововтрати. На крововтрату вказують: нерівномірне кровонаповнення з переважним недокрів`ям внутрішніх органів, спазм та дистонія інтрамуральних артерій, мікроциркуляторні розлади внутрішніх органів.

2. При експертизі трупа ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: наскрізне колото-різане поранення правого плеча з локалізацією шкірних ран (№№ 8, 9) на передній поверхні правого плеча у середній третині та зовнішній його поверхні у нижній третині з ушкодженням передньої стінки плечової артерії; рана (№ 1) правої надбрівної області, рани (№№ 2, 3, 4) задньої поверхні лівої вушної раковини, рани (№№ 5, 6) лівої навколовушної області, рана (№ 7) правої передньо-бічної поверхні грудної клітки, наскрізне поранення (№№ 10, 11) правого передпліччя; синці та крововиливи у м`які тканини голови, синці грудної клітки, крижової області, правої сідниці. верхніх кінцівок та лівої гомілки, садна грудної клітки та обох колінних суглобів.

3. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 мали ознаки: наскрізне колото-різане поранення правого плеча з ушкодженням передньої стінки плечової артерії, що ускладнилося гострою крововтратою - ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті; рани (№№ 2, 3, 4) задньої поверхні лівої вушної раковини, рана (№ 7) правої передньо-бічної поверхні грудної клітки (не проникаюча у плевральну порожнину), а також наскрізне поранення (№№ 10. 11) правого передпліччя - ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, які в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають; рана (№ 1) правої надбрівної області, рани (№№ 5, 6) лівої навколовушної області, синці та крововиливи у м`які тканини голови, синці грудної клітки, крижової області, правої сідниці, верхніх кінцівок та лівої гомілки, садна грудної клітки та обох колінних суглобів ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають.

4. Враховуючи характер, зовнішній вигляд, а також результати медико-криміналістичного дослідження, всі рани у ОСОБА_4 утворилися від дії плаского односторонньогострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. Синці, крововиливи в м`які тканини утворилися в місцях травматичних впливів тупих предметів, садна - від дії тупих предметів по дотичній, можливо при ударах руками, обутими ногами або іншими предметами.

5. Наскрізне поранення правого плеча у ОСОБА_4 утворилося від дії плаского односторонньогострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. Найбільша ширина частини клинка, що занурилася, становила близько 13-16 мм.

6. Рановий канал між ранами № 8, № 9, довжиною 9 см, щілинної форми, йде у напрямку справа наліво, незначно знизу вгору та сзаду наперед. Рановий канал між ранами №10 та №11 довжиною близько 8 см. щілинної форми, йде у напрямку справа наліво, горизонтально. Рана №7 на правій передньо-бічній поверхні грудної клітки переходить у щілинний рановий канал довжиною близько 3 см, який закінчується сліпо у міжреберних м`язах, йде у напрямку справа наліво, горизонтально. Вказані напрямки ранових каналів відповідають напрямку травматичної дії колючо-ріжучого предмету.

7. Слідів сполук заліза на стінках і по краях рани (№ 8) правого плеча не виявлено.

8. Беручи до уваги характер, локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 вважаю, що можливість власноручного їх заподіяння представляється малоймовірною.

9.Даних, що дозволяють визначити послідовність заподіяння ушкоджень, експерт не має.

10. Поняття «боротьби» і «самозахисту», «ознаки особливого мучення» не є медичними, визначення характеру дій потерпілого не входить до компетенції судово-медичного експерта. У той же час слід зазначити, що синці на лівому передпліччі могли утворитися при спробі захисту від нападаючого.

11. Взаємне розташування між потерпілим і нападаючим могло бути різним, з дотриманням єдиної умови - області з наявними ушкодженнями повинні були бути доступними для нанесення ушкоджень.

12. ОСОБА_4 з наявними у нього тілесними ушкодженнями міг здійснювати активні цілеспрямовані дії (пересуватися, кричати, кликати на допомогу і т.д.) нетривалий час (декілька хвилин - декілька годин).

13.З огляду на характер, зовнішній вигляд ушкоджень, судово-гістологічної експертизи, всі ушкодження у ОСОБА_4 утворилися прижиттєво, незадовго (декілька хвилин - декілька годин) до настання смерті.

14.При судово-гістологічній експертизі у ОСОБА_4 були виявлені морфологічні ознаки хронічної алкогольної інтоксикації: енцефалопатія, кардіоміопатія, дрібнокрапельна жирова дистрофія печінки.

15. Труп ОСОБА_4 був виявлений у квартирі багатоповерхового будинку. Даних за перебування його тіла в іншому середовищі експерт не має.

16. При судово-токсикологічній експертизі крові, сечі від трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,7 проміле, в сечі - 3.8 проміле; не виявлено: метилового, пропілових, бутилових, амілових спиртів. Аналогічна концентрація етилового алкоголю у крові, зазвичай, при житті, викликає алкогольне сп`яніння середнього ступеню.

При судово-токсикологічній експертизі частин внутрішніх органів: шлунку з вмістом та тонкого кишківника з вмістом, печінки з жовчним міхуром, нирки з сечею від трупа ОСОБА_4 наркотичні, психотропні речовини, сильнодіючи лікарські засоби не виявлені.

17.Будь-яких слідів переміщення трупу ОСОБА_4 до початку огляду місця події не виявлено.

18.На переду футболки ОСОБА_4 справа виявлені три лінійні пошкодження тканини, які утворилися через утворення складки тканини футболки, у проекції утворення сліпого непроникаючого поранення грудної клітки. Інших пошкоджень на одязі ОСОБА_4 не виявлено.

19.У шлунку трупа ОСОБА_4 сліди напіврідкого слизоподібного вмісту жовто-коричневого кольору із запахом алкоголю.

20.При судово-імунологічній експертизі рідкої крові від трупа ОСОБА_4 встановлено, що вона відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи ABO.

21.Довжина тіла трупа ОСОБА_4 - 165 см.

22.Судячи з характеру і виразності трупних явищ, враховуючи результати спектрофотометричного дослідження рідини склоподібного тіла ока, смерть ОСОБА_4 наступила, орієнтовно, за 15-20 годин до огляду його група на місці виявлення (т.2 а.с.59-67);

- висновком експерта №1208 від 01.06.2018 року про проведення судової імунологічної експертизи (т.2 а.с.44-47);

- рапортом помічника чергового Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно якого зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 10.05.2018 року о 18:54 за адресою: м. Мелітополь вул. Дружби 220/48 зі слів сусідки скоєно вбивство (т.2 а.с.172);

- постановами про визнання речових доказів від 07.06.2018 року та 28.07.2018 року (т.2 а.с.71-75);

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 13.05.2018 року, відносно ОСОБА_1 (т.2 а.с.84-87);

- протоколом обшуку від 14.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , в присутності ОСОБА_54 в ході якого було вилучено чоловічі туфлі 42 розміру (т.2 а.с.90-94);

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно ст.95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», у справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди. ОСОБА_55 еобхідно суворо дотримуватися вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя і здоров`я людини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, які його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків і т.д.), особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, при цьому необхідно ретельно дослідити докази, які мають значення для з`ясування змісту і спрямування умислу винного.

Пунктом 22 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», передбачено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», передбачено, що відповідно до ст. 76 КПК для встановлення причин смерті, тяжкості й характеру тілесних ушкоджень призначення експертизи є обов`язковим. При цьому слід враховувати, що визначення наявності ознак особливої жорстокості, мучення, мордування, катувания, знівечення обличчя є компетенцією суду. Встановлювати ж, чи є знівечення обличчя непоправним, необхідно за допомогою судово-медичної експертизи. Водночас треба мати на увазі, що висновки судово-медичних експертиз містять лише медичну оцінку наслідків злочинного діяння і саме в такому розумінні вони повинні оцінюватися судами при вирішенні питання про доведеність винуватості особи у злочині, обставин його вчинення та про його кримінально-правову кваліфікацію.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч.2 ст. 121 діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільне небезпечні наслідки (первинний — тяжкі тілесні ушкодження і похідний — смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження — необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Враховуючи сукупності всіх обставин вчиненого злочину, а саме: раптово виниклий конфлікт взаємовідношень обвинуваченого з потерпілим, сварку між ними на ґрунті зловживання обома спиртними напоями; той факт, що після початку конфлікту, обвинувачений ОСОБА_1 взяв ніж, який є знаряддям злочину, застосування якого призводить до смерті, та наніс кілька не проникаючих ударів в область голови, тулуба та рук, тим самим нанісши потерпілому множинні різані рани, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та після цього продовжуючи свої дії ножем вдарив потерпілого у праве плече, нанісши проникаючий удар небезпечний для життя. Відповідно до даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи №415, в ході проведення якої на тілі потерпілого ОСОБА_4 були виявлені множенні поранення, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя потерпілого в момент заподіяння. Так причиною смерті ОСОБА_4 стало наскрізне колото-різане поранення правого плеча з локалізацією шкірних ран на передній поверхні правого плеча у середній третині та зовнішній його поверхні у нижній третині з ушкодженням передньої стінки плечової артерії, що ускладнилося розвитком гострої крововтрати. Вказаний та відповідно встановлений емоційний стан знаходження обвинуваченого під час скоєного злочину, його дії, те що обвинувачений ОСОБА_1 проявив байдуже ставлення до наслідків тяжкого поранення, небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілому, яке виразилося в тому, що він, не надавши допомоги, спокійно пішов спати до іншої кімнати, залишивши потерпілого ОСОБА_4 одного на кухні, де в подальшому було знайдено його труп. Всі зазначені дії знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, підтверджені показами свідків та самого обвинуваченого.

З урахування вищевказаного, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення, скоївши заподіяння потерпілому ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Однак суд вважає, що із обвинувачення ОСОБА_1 слід виключити посилання на те, що останній наніс ОСОБА_4 рани правої надбровної області, двох ран лівої навколовушної області, синців та крововиливів у м`які тканини голови, синців грудної клітки, крижової області правої сідниці, верхніх кінцівок та лівої гомілки, садна грудної клітки та обох колінних суглобів, які згідно з висновком СМЕ №415 від 26 червня 2018 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, оскільки ці обставини не знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так згідно з висновком СМЕ №415 від 26 червня 2018 року синці, крововиливи в м`які тканини утворилися в місцях травматичних впливів тупих предметів, садна - від дії тупих предметів по дотичній, можливо при ударах руками, обутими ногами або іншими предметами. ОСОБА_4 з наявними у нього тілесними ушкодженнями міг здійснювати активні цілеспрямовані дії (пересуватися, кричати, кликатина допомогу і т.д.) нетривалий час (декілька хвилин - декілька годин). З огляду на характер, зовнішній вигляд ушкоджень, судово-гістологічної експертизи, всі ушкодження у ОСОБА_4 утворилися прижиттєво, незадовго (декілька хвилин - декілька годин) до настання смерті. При судово-гістологічній експертизі у ОСОБА_4 були виявлені морфологічні ознаки хронічної алкогольної інтоксикації.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, покази свідків та обвинуваченого, суд вважає, що вищевказані тілесні ушкодження, з урахуванням стану потерпілого ОСОБА_4 могли бути отримані ним самостійного після закінчення протиправних дій обвинуваченого. Будь яких доказів нанесення даних тілесних ушкоджень потерпілому обвинуваченим суду не надано. Крім того дані тілесні ушкодження відносяться до легких та не перебувають в причинному зв`язку із настанням смерті, а тому не можуть вплинути на прийняття судом рішення у справі оскільки не спростовують вину обвинуваченого.

В судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.121 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 просила призначити ОСОБА_1 максимальний строк покарання та просила суд задовольнити її позов, який обґрунтовує тим, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 їй заподіяно матеріальний збиток, пов`язаний з витратами на поховання сина у розмірі 17047,00грн., що підтверджується договором на організацію поховання від 15.05.2018 року з ФОП ОСОБА_56 , накладною від 14.05.2018 року, товарними чекам. Окрім матеріальної шкоди, вона просила відшкодувати їй моральну шкоду, завдану злочинними діями ОСОБА_1 , які спричинили їй моральні та фізичні страждання, та позначили негативні зміни у її житті, які вона оцінює у 100 000,00грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_3 . просила призначити ОСОБА_1 строк покарання, пов`язаний з позбавленням волі та просила суд задовольнити позов, який обґрунтовує тим, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 її сину заподіяно моральну шкоду, а саме спричинено моральні та фізичні страждання, та позначили негативні зміни у житті дитини, які вона оцінює у 100 000,00грн.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат Гречко О.В. просив врахувати визнання обвинуваченим своєї провини за ч.2 ст.121 КК України, розкаяння у скоєному, та просив призначити покарання із застосуванням ст.69, та ст.75 КК України та призначити строк покарання не пов`язаний із позбавленням волі.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п.п.4, 5 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 ст.66 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше не притягався до кримінальної відповідальності; має постійне місце мешкання, за постійним місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину 2009р.н.; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, потерпілих, які просили призначити ОСОБА_1 покарання пов`язане з позбавленням волі; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає визнання своєї провини та щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, матеріальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року (з подальшими змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів. Моральна шкода - втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17047,00грн. та моральної шкоди в сумі 100000,00грн. підлягає повному задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_3 . про стягнення моральної шкоди в сумі 100000,00грн. підлягає повному задоволенню.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання в вигляді 7 (семи) років 3 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Термін відбування покарання відраховувати з моменту фактичного його затримання, а саме з 13.05.2018 року 14 години 05 хвилин, зарахувавши ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку день за день.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- картонну циліндричну коробку, в яку упаковано два флакони скляні з-під настойки глоду (об`єкт №32) з приміщення №3 (квитанція №347-294), що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

- зішкріб РБК зі стіни, з правого боку від входу до квартири; полімерний пакет з написом «АТБ» зі слідами РБК, в якому знаходяться згустки РБК та фрагменти тканини зі слідами РБК; виріз лінолеуму зі слідами РБК з приміщення № 1; Змив РБК з правої лутки вхідних дверей до приміщення № 2; виріз доріжки зі слідами РБК з приміщення № 1; Олімпійка з просочуванням РБК; Виріз лінолеуму з нашаруванням РБК; Ручка з РБК з дверей входу до приміщення № 2; Виріз деревини зі слідами РБК з правої створки дверей до приміщення № 2; Виріз фрагменту тканини з дивану з нашаруванням РБК; Ручка з РБК з дверей до балкону; Виріз полі з РБК; Виріз шпалери з нашаруванням РБК; Змив РБК з порогу до входу в приміщення № 3; Фрагмент тканини з нашаруванням РБК; Совок з нашаруванням РБК; Фрагмент тканини з нашаруванням РБК; Змив РБК з м`якого кухонного кутка; Фрагмент тканини з нашаруванням РБК; Змив РБК з кутка зі сторони вікна; Гральні карти з нашаруванням РБК: Змив РБК зі столу; полімерний таз зі столу; Шкарпетки з РБК з пральної машини в приміщені № 4; 6 кухонних ножів та дерев`яний футляр до них; Ніж з холодильнику (квитанція №1534-294), що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

- сумку ОСОБА_1 в якій, згідно протоколу затримання, знаходилось: паспорт громадянина Укріпи на ім`я ОСОБА_1 . СВ НОМЕР_1 . джинсові брюки, гаманець чорного кольору, в якому грошові кошти в сумі 437 гривень та 200 рублів РФ, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ВАЕ НОМЕР_2 ; мобільний телефон Huawei, сумка чорного кольору, в якій військовий квиток. НО 5607932, свідоцтво АТ 734895, трудова книжка БТ ІІ №1901622, свідоцтво №219396. коробка від мобільного телефону, джинсові брюки сині, брюки сірі, сорочка у клітину, светр сірий, джинсові брюки, футболка чорна, туфлі коричневі (квитанція №1534-294), що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – повернути ОСОБА_1 як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_3 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_3 (і.н. НОМЕР_4 ), який мешкає: АДРЕСА_3 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_5 ), яка мешкає: АДРЕСА_4 , моральну шкоду на суму 100000,00 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_3 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (і.н. НОМЕР_6 ), яка мешкає: АДРЕСА_3 , матеріальну шкоду на суму 17047,00 (сімнадцять тисяч сорок сім грн. 00коп.) гривень та моральну шкоду на суму 100000,00 (сто тисяч) гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко