Вирок № 86639627, 26.12.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/214/19

Провадження № 1-кп/309/274/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого: Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань: Орос В.М.

прокурора: Джуга М.М.

захисника: Мацола А.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження №12019070050000021, щодо обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Хустського районного суду від 11 квітня 2019 року за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 26 листопада 2018 року, біля 21 год. 20 хв. знаходячись біля квиткових кас в приміщенні залу очікування залізнично-дорожнього вокзалу в м. Хуст по вул. Івана Франка №116, побачивши на робочому столі касира в окремому приміщенні квиткової каси грошові кошти, скориставшись тимчасовою відсутністю на робочому місці касира – ОСОБА_2 , діючи умисно з наміром на заволодіння чужим майном, відкрив вікно каси, через яке проник в середину, просунувшись по пояс і таким чином подолавши наявну перешкоду, де з робочого стола касира викрав грошові кошти в сумі 15000 гривень, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 на вказану суму.

За вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст.185 ч.3 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що стосується викрадення 26 листопада 2018 року грошових коштів в сумі 15000 гривень з квиткової каси залізнично-дорожнього вокзалу в м. Хуст по вул. Івана Франка №116, визнав у повному обсязі та щиро розкаявся. В своїх показаннях у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він 26 листопада 2018 року, знаходячись в залі очікування на залізничному вокзалі в м. Хуст, побачив у квитковій касі грошові кошти, які касир залишила на столі та вийшла з приміщення каси. Після чого у нього виник умисел на заволодіння цими грошима, і він через віконце каси протягнувся до столу та викрав вказану суму грошей. Тепер він усвідомив всі негативні наслідки своїх неправомірних ї дій за які щиро кається та просив суд не призначати йому суворого покарання пов`язаного з позбавленням волі. Обвинувачений також визнав пред`явлений до нього позов потерпілою ОСОБА_2 та висловив намір відшкодувати їй завдану шкоду злочином, однак перебуваючи в місцях ув`язнення позбавлений такої можливості, так як не може працювати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 на початку розгляду кримінального провадження подала до суду позовну заяву в якій просила суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 15000 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, що завдана їй вчиненням з боку обвинуваченого крадіжки її грошей. В своїй заві поданій до суду потерпіла також просила завершити розгляд справи без її участі, вона повністю підтримує заявлений позов і питання призначення покарання обвинуваченому залишає на вирішення суду.

Таким чином, судом встановлено, що своїми умисними діями, які були спрямовані на незаконне заволодіння чужого майна шляхом таємного викрадення 26 листопада 2018 року, біля 21 год. 20 хв. з квиткової каси залізнично-дорожнього вокзалу в м. Хуст по вул. Івана Франка №116 грошових коштів від потерпілої ОСОБА_2 в сумі 15000 гривень, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

За даними обліку ГУНП МВС України в Закарпатській області ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності неодноразово за вчинення крадіжок чужого майна. Остання судимість у ОСОБА_1 непогашена за вироком Хустстького Хустського районного суду від 11 квітня 2019 року, згідно якого він був засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту,

По місцю постійного проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризуються як особа, що схильна до вчинення правопорушень, та неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Крім цього, з Хустського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області надано досудову доповідь від 31.10.2019 року, згідно якої відносно ОСОБА_1 існує високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також він становить середній рівень ризику небезпеки для суспільства.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини, які його пом`якшують – свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та сприяв у розкритті даного злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та беручи до уваги особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке буде достатнім для його виправлення, перевиховання та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування їй матеріальної шкоди в розмірі 150003 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., яка завдана їй вчиненим злочином з боку обвинуваченого. Під час з`ясування обставин щодо пред`явленого позову судом встановлено, що вимоги потерпілої ґрунтувалися на встановлених розмірах завданої їй матеріальної шкоди, яка визначена ході досудового розслідування. Також розмір моральної шкоди потерпіла визначала з врахуванням її переживань через втрату коштів, що негативно вплинуло на її емоційний стан пов`язаний з постійними насторогами, тривогою та уникнення подібних ситуацій у майбутньому. Зазначені позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_1 визнав у судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову потерпілої у повному обсязі.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, процесуальні витрати відсутні. Питання речових доказів також слід вирішувати відповідно до положень визначених ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 за цим вироком рахувати з моменту набрання ним законної сили.

Речові докази у справі зазначені в постанові слідчого від 16.01.2019 року – копакт диск із записом камер відеоспостереження - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 гривень матеріальної шкоди 5000 гривень та моральної шкоди завданої злочином.

На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду Кемінь В.Д.