Ухвала суду № 86637419, 26.12.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.12.2019

Справа № 642/6541/19

Провадження № 1-кп/642/835/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Харків

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова у складі головуючого судді Гримайло А.М., суддів Вікторова В.В., Євтіфієва В.М., секретаря Сорокіної Ю.В., прокурора Круглякова А.С., захисників Ципліцького Д.О., Семехи Д.С., Алексєєвої А.В., Шапошнікова І.Є., Устименко І.А. обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ознаками ч. 5 ст.185, ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.1 ст.28 ч. 2 ст. 365 КК України; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за ознаками ч. 5 ст.185, ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.1 ст.28 ч. 2 ст.365, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч.1 ст.28 ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України,

В с т а н о в и в :

В провадженні судді Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ознаками ч. 5 ст.185, ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.1 ст.28 ч. 2 ст. 365 КК України; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за ознаками ч. 5 ст.185, ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.1 ст.28 ч. 2 ст.365, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч.1 ст.28 ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , захисник Семеха Д.С. заявив клопотання про відвід колегії суддів обґрунтовуючи клопотання тим, що у судовому засіданні 17 грудня 2019 року, по даній справі, колегія суддів вчинила дії та ухвалила таке судове рішення, які у своїй сукупності, викликають обґрунтовані сумніви щодо упередженості суддів, та підривають довіру до суду в цілому.

Так, у засіданні колегія відмовила у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту. Суд посилався на думку прокурора стосовно того, що обвинувальний акт містить та відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 191 КПК України, зокрема у ньому встановлено місце, нібито, вчинення злочину. Натомість, суд повністю відкинув мої доводи стосовно того, що вказані в обвинувальному акті місця, нібито вчинення злочину, взагалі не існують.

Також, суд посилається на вимоги ст. ст. 337 - 339 КПК України, якими регулюється питання зміни обвинувачення. Це є незрозумілим та суперечить іншим висновкам, викладеним в даній ухвалі, адже сторона захисту навела аргументи та докази про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, суд відкинув доводи сторони захисту. Такими діями суд нівелює передбачену КПК України, процесуальну форму, перебравши на себе функції сторони обвинувачення.

Також, сторона захисту надала беззаперечне підтвердження порушення вимог КПК України, права на захист, конституційних прав обвинувачених у вигляді диску з відео записом - суд вирішив не досліджувати додаток до клопотання, який містить відомості на підтвердження вищенаведених процесуальних порушень. Також, згідно ухвали суд взагалі вважає, що розголошення відомостей досудового розслідування, як невідповідність КПК України, суд не може вирішувати на стадії підготовчого судового засідання.

Перевірити доводи сторони захисту іншим чином суд взагалі відмовився.

У судовому засіданні прокурор взагалі ввів в оману суд, зазначивши, що відомості досудового розслідування були розголошені відповідно до листа. Суд прийняв таку позицію прокурора, що в свою чергу не відповідає вимогам Закону, а тому це викликає у сторони захисту сумніви у об`єктивності суду.

Ще одним фактом недовіри суду, є те, що в матеріалах судової справи міститься клопотання сторони захисту разом з додатками. Колегія суддів долучила дане клопотання до матеріалів судової справи та для його вирішення видалилась до нарадчої кімнати. Однак, як вбачається із судового засідання суд відмовився досліджувати додаток до клопотання - СД- диск. Тобто, в матеріалах судової справи маються документи, які не досліджені судом, суд не знає їх змісту та значення для справи в цілому. Отже, вже на підготовчому судовому засіданні суд порушив завдання та принципи кримінального провадження, зокрема: повноти, всебічності та неупередженості судового розгляду, верховенства права, законності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, забезпечення права на захист та презумпцію невинуватості.

До того ж, суд порушив процесуальний порядок. Так. після вирішення питання про повернення чи ні обвинувального акту, суд повинен був виконати вимоги ст. 315 КПК України, заслухати думку, клопотання та заяви сторін, однак суд позбавив цих прав сторін, зокрема сторону захисту, а тому це є безумовним фактом порушення права на захист.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень дана ухвала містить посилання, серед інших, на ОСОБУ 5 якого обвинувачують за ч. 1 ст. 28. ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України. Не зрозумілим є встановлення судом у своїй ухвалі, того, що особа 5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Даний факт не відповідає КК України. Також, у судовому засіданні 17.12.2019, суд проголосив, що досудову доповідь він доручає скласти відносно двох обвинувачених, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , натомість згідно ЄДРСР ухвала визначає, що досудову доповідь необхідно скласти стосовно однієї особи 5.

Згідно з п. 1.6. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (принцип незалежності) «Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів».

Згідно п. 2.2. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (принцип об`єктивності) «Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів».

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року «Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви у неупередженості судді».

Згідно п. 3.1. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (принцип чесності та непідкупності) Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору з П. 3.2. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя. потрібно робити це відкрито для суспільства.

П. 4.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (принцип дотримання етичних норм) Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов`язана з його посадою.

4.3. У своїх особистих стосунках з адвокатами, що мають постійну практику в суді, де розглядає справи даний суддя, суддя уникає ситуацій, що могли б викликати обґрунтовану підозру чи створити видимість наявності у судді певних схильностей чи упередженого ставлення.

Згідно п. 5.2. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року (принцип рівності) «При виконанні своїх судових обов`язків суддя не повинен

словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи».

У рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року, у п. 66 встановлено, Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995 004), за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Колегія Суддів не мала права надавати привілеї одній стороні по відношенню до іншої у справі, однак навмисно зробила це.

Сторона захисту не довіряє колегії судді розглядати дану справу та ухвалювати рішення по ній.

На підставі ст. ст. п. 4 ст. 75, 80, 81 КПК України, (4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Прокурор проти задоволення відводу заперечував, зазначив, що ті підстави, на які посилається захисник не є підставою для відводу складу суду.

Захисник Алексеєєва А.В. , Устименко І.А. покладалися на розсуд суду.

Захисники Шапошніков І.Є. та Ципліцький Д.С. підтримали клопотання захисника Семехи Д.С.

Обвинувачений ОСОБА_8 покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання захисника, Обвинувачений ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 підтримали думку захисників.

Вивчивши доводи заяви, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного.

Статтею 75 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого,прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача, цивільного відповідача; 2)якщо він брав участь у цьому провадженні яксвідок,експерт,спеціаліст,перекладач,слідчий,прокурор,захисник або представник; 3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

За ч.1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішеннях ЄСПЛ, суд має бути неупередженим і безстороннім.

При цьому, щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

З приводу об`єктивного критерію у справі «Газета «Україна - центр» проти України» Європейський суд з прав людини вказав на те, що у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, тобто відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, а не направленим на затягування розгляду справи.

З заяви про відвід захисника Семехи Д.С. суд не вбачає обставин, які б викликали сумніви у безсторонності та неупередженості колегії суддів. Фактично заявлений відвід ґрунтується на не згоді захисника з процесуальними діями та рішеннями колегії суддів, що не може свідчити про наявність їх упередженості у розгляді даного кримінального провадження, а тому заява про відвід захисника Семехи Д.С. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В заявленому клопотанні захисника Семехи Д.С. про відвід колегії суддів Ленінського районного суду м. Харкова - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 26.12.2019. о 16 год.

Головуючий А.М. Гримайло

Судді В.В. Вікторов

В.М. Єфтіфієв