Рішення № 86636639, 26.12.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4722/19

провадження №2/619/1736/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.

Справа № 619/4722/19

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: АТ «Державний ощадний банк України»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув позов про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача.

03 грудня 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України просило стягнути суму боргу за кредитним договором у розмірі 20414,84 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що 20.03.2017 між сторонами було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20.03.2017 в сумі 15000,00 грн, на строк 60 місяців, з процентною ставкою 28% на картковий рахунок з використанням платіжної картки. У зв`язку з невиконанням прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором за відповідачем станом на 06.11.2019 числиться заборгованість в сумі 20414,84 грн, за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка складається з: загальної суми основної заборгованості (основного боргу) у сумі - 14992,23 грн, загальної суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі - 3974,64 грн, загальної суми заборгованості за РКО (комісія) у сумі - 20,00 грн, загальної суми нарахованої пені у сумі - 1314,60 грн, суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту, у сумі - 0,00 грн, суми втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, у сумі - 0,00 грн, розміру 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту у сумі - 6,16 грн, розміру 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів у сумі - 107,21 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

06 грудня 2019 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 09 год 00 хв 26 грудня 2019 року. Також запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 20 грудня 2019 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 23 грудня 2019 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду в строк до 24 грудня 2019 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що з вимогами позовної заяви згоден, заперечень проти задоволення позову не має, справу просить розглядати у його відсутність.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити, справу просив розглядати у його відсутність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20 березня 2017 року АТ «Державний ощадний банк України» надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15000,00 грн, на строк 60 місяців, з процентною ставкою 28% на картковий рахунок з використанням платіжної картки.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідач подав до суду заяву про визнання позову.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач позов визнав, подавши відповідну заяву, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 своєї Постанови №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12.06.2009 року роз`яснив судам, що ухвалюючи в попередньому судовому засіданні рішення у зв`язку з визнанням відповідачем позову, суди повинні враховувати положення статей 174, 175 ЦПК України та до ухвалення відповідного судового рішення роз`яснювати сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій.

20 березня 2017 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, (далі - ДКБО), який розміщений на інтернет - сторінці Банку www/oschadbank.ua, до умов якого, відповідач приєднався підписавши Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), якою він погодився на одержання Кредиту та його умови. В результаті чого, Банк встановив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15000,00 грн, на строк 60 місяців, з процентною ставкою 28% на картковий рахунок з використанням платіжної картки (п.3, пп. 3.3 - 3.6 заяви).

Згідно з п. 1.2., п. 1.7. ДКБО для отримання Кредиту Клієнт особисто надає Банку Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту); оформлену за встановленою Банком формою та підписану Клієнтом, і документ згідно з визначеним Банком переліком.

Цей Договір, в тому числі Заява на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) та інші документи, які є їх невід`ємними частинами є Кредитним договором, укладеним між Банком та Клієнтом.

Кредитний договір діє до повного виконання Клієнтом всіх грошових зобов`язань за Кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання Банком Клієнту Кредиту/встановлення ліміту кредитування.

Відповідно до п. 1.12., пп..1.12.1. ДКБО Клієнт зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму Кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Кредитним договором.

Згідно з п. 1.14. ДКБО за користування Кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) та в Додатку № 1 до Договору, - в разі зміни умов кредитування згідно пункту 11.1.3. Розділу XX Договору. У випадку, передбаченому в Заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), Клієнт зобов`язаний щомісячно (у терміни, передбачені для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми обов`язкового щомісячного платежу, якщо це вимагається умовами надання Кредиту.

Відповідно до п. 1.24. ДКБО, будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов`язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені Договором.

Згідно п. 1.24. ДКБО Банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших-платежів за Договором та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно із Законодавством (в т.ч. звернути стягнення на грошові кошти, що розміщені на будь-якому рахунку Клієнта), у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо вчасного повернення Кредиту (в тому числі сплати суми обов`язкового щомісячного платежу), сплати процентів за користування ним та інших платежів, в тому числі, але не виключно у випадку:

1) Затримання сплати Клієнтом Кредиту (його частини, в тому числі в розмірі обов`язкового щомісячного платежу) та/або перевищення витратного ліміту (несанкціонованого овердрафту) та /або процентів, обов`язок сплати яких передбачений Заявою на кредит, щонайменше на один календарний місяць.

Згідно з п. 1.28 ДКБО у разі виникнення простроченої заборгованості за Картковим рахунком та Кредитом, її непогашення у строки, визначені Договором, Клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку станом на 06.11.2019 числиться заборгованість в сумі 20414,84 грн, за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка складається з: загальної суми основної заборгованості (основного боргу) у сумі - 14992,23 грн, загальної суми заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі - 3974,64 грн, загальної суми заборгованості за РКО (комісія) у сумі - 20,00 грн, загальної суми нарахованої пені у сумі - 1314,60 грн, суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту, у сумі - 0,00 грн, суми втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, у сумі - 0,00 грн, розміру 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту у сумі - 6,16 грн, розміру 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів у сумі - 107,21 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Ощадбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог АТ «Державний ощадний банк України», так як в судовому засіданні встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором склалася заборгованість, яка в добровільному порядку боржником не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором від 20 березня 2017 року в розмірі 20414,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АТ «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: 61003 м. Харків, майдан Конституції, 22, код ЄДРПОУ 09351600.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.

Суддя Є. А. Болибок