Рішення № 86634699, 20.12.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1615/19

2/241/376/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

20.12.2019 року смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.

при секретарі Небиліченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2019 позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.10.2011 відповідно до укладеного договору б/н ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак взяті на себе зобов`язання він не виконує та має заборгованість у сумі 27624,74 грн., з яких 13545,51 – заборгованість за тілом кредита, 4821,20 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками, 6979,11 грн – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 487,27 грн – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн - штраф (фіксована частина), 1291,65 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати. Просив стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов просить не задовольняти, надавши відзив на позовну заяву, зазначивши, що відповідач зобов`язання по поверненню кредитного ліміту в розмірі 4200 грн. виконав в повному обсязі. Зазначила, що відповідач не підписував кредитний договір або угоду з позивачем, які містили б положення про відсотки, пені, комісії та неустойку. Також, представник відповідача посилалася на те, що в анкеті-заяві, підписаної відповідачем 28.10.2011, не зазначено графи про ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку та зазначила, що ці умови та правила не можна вважати складовою частиною кредитного договору між ним та позивачем. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку розміщений на сайті, які містяться в матеріалах справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису і їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. Крім того, просить звернути увагу на позовну давність, яку необхідно застосувати до позовних вимог позивача на підставі ст. 257 ЦК України та застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) на підставі ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 28.10.2011 між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н про надання кредиту в розмірі 4200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і банком договір, про що свідчить його підпис у заяві.

ОСОБА_1 належним чином не виконав умови кредитного договору, порушивши графік погашення кредиту та своєчасно не повернув позивачу кредитні кошти. У зв`язку з цим, станом на 17.07.2019 прострочена заборгованість по кредиту з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, згідно з наданим позивачем розрахунком становить 27624,74 грн., з яких 13545,51 – заборгованість за тілом кредита, 4821,20 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками, 6979,11 грн – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 487,27 грн – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн - штраф (фіксована частина), 1291,65 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повертати кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В силу ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на те, що до теперішнього часу відповідач заборгованість у повному обсязі не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, суд вважає стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 13545,51 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4821,20 – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Однак, згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно Розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», в переліку міст, де проводилася антитерористична операція, зазначене смт Мангуш Мангушського району Донецької області.

Так, враховуючи, що відповідач зареєстрований в смт. Мангуш, Мангушського району Донецької області, нарахування штрафів та пені з комісією на суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.10.2011, укладеним з ОСОБА_1 , є неправомірним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені за прострочене зобов`язання у розмірі 6979,11, нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі 487,27 грн; 500 грн - штрафу (фіксована частина), 1291,65 грн. - штрафу (процентна складова)не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, доводи представника відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є неспроможними, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наступним.

Щодо посилань представника відповідача на не підписання в анкеті-заяві графи про ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, спростовується наданою копією анкети-заяви, де зазначено що відповідач ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які йому були надані в письмовому вигляді, про що він засвідчив особистим підписом. Тобто сторонами були обговорені усі істотні умови. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК України, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).

Відповідно до виписки з карткового рахунку, прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що останній користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки (а.с. 98-103). З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом») (а.с. 5-11).

Про що також зазначено в постановах ВС від 10.04.2019 у справі № 356/1635/16-ц, постанові від 28.03.2019 у справі № 428/2873/17 та постанові від 06.02.2018 у справі № 755/2720/16-ц.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Отже, виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, презумпція правомірності правочину може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, отже між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Щодо посилань представника відповідача про повне погашення кредиту відповідачем, в судовому засіданні не знайшло підтвердження, так як на це посилання не надано жодного доказу.

Крім того, посилання про застосування строків позовної давності повністю спростовуються наступним. Так як відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця, а саме останній день дії картки ОСОБА_1 08.2021 року, що підтверджується довідкою про видачу кредитних карт (а.с. 107), отже позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 31.07.2019, а саме до спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний суд України неодноразово висловлювався відносно строку виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа №6-61цс14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору."

Щодо заборгованості за відсотками, на які зауважив представник відповідача, то дана вимога за позовом не заявлена, а щодо стягнення з відповідача пені, комісії та неустойки, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З вищевикладеного слідує, що на підтвердження посилань представника відповідача, зазначених у відзиві на позов, жодних належних доказів не надано, та повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 18366,71 грн. *100% : 27624,74 грн. ціни позову =0,66 %), тобто 0,66 % від ціни позову (0,66% *1921,00 грн. :100%), що складає 1267,86 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 19, 28, 184 ЦПК України, ч.3 ст.526, 549,1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 28.10.2011 у сумі 18 366 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 71 копійка, з яких: 13545,51 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4821,20 – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) гривень 86 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення оголошено 24.12.2019.

Суддя С.В. Чудопалова