Ухвала суду № 86632965, 26.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3914/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії до виплати та зобов`язати його здійснити з 01.03.2017 перерахунок пенсії відповідно до ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Мністрів України від 21.07.1992 №418, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити її виплату з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд констатує, що дану позовну заяву подано позивачем з пропуском зазначеного в ст.122 КАС України строку. При цьому, позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що позивач про порушення своїх прав дізнався нещодавно із засобів масової інформації, що змусило його звернутися за правовою допомогою. Позивач не міг передбачити, що орган держави, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного забезпечення, може ці права порушувати. Також зазначає, що позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, у зв`язку з чим, не міг знати, що його права порушуються, тобто, що розмір пенсії не відповідає вимогам законодавства, і його з приводу цього компетентні органи не інформували.

Втім, суд вказані обставини до уваги не приймає та зазначає, що день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовних вимог, позивач просить здійснити перерахунок йому пенсії з 01.03.2017. З наведеного слідує, що про порушення своїх прав позивач мав би дізнатися, якщо вважав би його порушеним, при виплаті йому щомісячної пенсії ще на початку 2017 року.

Щодо тієї обставини, що позивач не мав можливості оцінити правомірність нарахування пенсії через відсутність юридичної освіти, суд зазначає, що реалізація особою своїх прав залежить від її волевиявлення і здійснюється нею на власний розсуд. А отже, реалізація особою своїх прав та звернення за правовою допомогою не зупиняє перебігу строку звернення до суду, оскільки не може вважатися можливістю досудового врегулювання спору в розумінні ч.4 ст.122 КАС України, згідно якої якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в силу ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає підстави пропуску позивачем строку звернення до суду такими, що не можуть вважатися поважними.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави". Суд також зауважує, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно вимог ч.1 ст.123 КАС України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Наведене вище дає підстави для висновку, про необхідність залишення заяви без руху та надання позивачу десятиденного терміну з дня вручення ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду і надання відповідних доказів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 169, 248, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для надання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява в цій частині буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Житняк