Рішення № 86632323, 26.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5011/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.04.2018 № 5407/03-01 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи з 19.04.1984 по 13.09.1994 та призначенні йому пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХП та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 11.04.2018;

- зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 19.04.1984 по 13.09.1994 та призначенні йому пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, починаючи з 11.04.2018.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.04.2018 позивач звернувся до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 2. Також до заяви були долучені необхідні документи, які засвідчують правомірність заявлених вимог щодо призначення позивачу пенсії. Відповідно до рішення Старобільського об`єднаного УПФУ Луганської області від 18.04.2018 № 5407/03-01 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2 відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ та статті 114 Закону № 1058-IV.

Відмовляючи у призначенні пенсії, Управління виходило з того, що у Позивача відсутній спеціальний стаж, необхідний для призначення йому пенсії на пільгових умовах, належним чином оформлені документи, які підтверджують зайнятість ОСОБА_2 на роботах, що надають йому право виходу на пенсія на пільгових умовах, а також неможливість перевірити Управлінням достовірність поданих документів, зокрема довідки № 155 від 17.06.2014 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Товариством з додатковою відповідальністю «Луганськшахтобудмонтаж», яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній території. ОСОБА_1 вважає протиправним рішення Старобільського об`єднаного УПФУ Луганської області у призначенні йому пенсії за Списком № 2.

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 1-2).

16 грудня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 200-201), в обґрунтування якого зазначено, що 11.04.2018 до управління надійшла заява від ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Серед наданих документів міститься пільгова довідка № 155 від 17.06.2014 за період роботи з 19.04.1984 по 24.05.1988 (4 р. 1 міс. 6 дн), який відноситься до списку № 2, що менше ніж половина стажу на зазначених роботах і не відповідає вимогам пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Однак відповідна довідка видана ТДВ «Луганськшахтобудмонтаж», яке знаходиться за адресою: м. Луганськ.

У зв`язку з тим, що м. Луганськ знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, орган державної влади та інші підприємства усіх форм власності м. Луганська також не можуть здійснювати в повному обсязі свої функції. Інформація про цілісність архівів на цій території відсутня, таким чином, перевірити достовірність довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пільгової пенсії, яка видана ТДВ «Луганськшахтобудмонтаж» від 17.06.2014 № 155 не видається можливим, тому врахувати зазначену довідку при призначенні пенсії підстав не має. Таким чином, згідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 32 роки 10 місяців 23 дні. За даними персоніфікованого обліку - відомості про наявність спеціального пільгового стажу відсутні.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах разом з необхідними документами (а.с. 65-115).

Рішенням Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.04.2018 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за віком згідно з п.2 ч.2 до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування відмови зазначено, що серед наданих документів міститься пільгова довідка № 155 від 17.06.2014 за період роботи з 19.04.1984 по 24.05.1988 (4 р. 1 міс. 6 дн), який відноситься до списку № 2, що менше ніж половина стажу на зазначених роботах і не відповідає вимогам пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Однак відповідна довідка видана ТДВ «Луганськшахтобудмонтаж», яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, а тому врахувати зазначену довідку при призначенні пенсії підстав не має (а.с. 49-50, 116-118).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).

Також відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування,” працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

З огляду трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач у спірний період з 19.04.1984 по 13.09.1994 працював електрогазозварником (в тому числі у період з 25.05.1988 по 24.10.1993 гірничомонтажником з повним робочим днем під землею) у Краснодонському шахтомонтажному управлінні тресту «Ворошиловградбудмонтаж», що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» за Списком №2 (а.с. 12-16).

Наведене також підтверджується відповідними наказами Краснодонського шахтомонтажного управління тресту «Ворошиловградбудмонтаж», які містяться в матеріалах справи (а.с. 31-36, 84-89), а саме: наказом №43-к від 19.04.1984 «Про прийом на роботу», наказом №159 від 14.08.1986 «Про присвоєння розряду за професією», наказом №47-к від 25.05.1988 щодо переведення ОСОБА_1 гірничомонтажником підземним з повним робочим днем під землею, наказом №93-к від 28.10.1993 щодо переведення ОСОБА_1 на посаду електрогазозварника та наказом №88-к від 19.09.1994 щодо звільнення позивача з Краснодонського шахтомонтажного управління тресту «Ворошиловградбудмонтаж» (яке на момент звільнення позивача перейменоване в Краснодонське шахтомонтажне управління ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж»).

При цьому суд зазначає, що обов`язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових є факт роботи особи, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та за умови проведення атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Позивачем до матеріалів справи було надано наказ Краснодонського шахтомонтажного управління ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» №158 від 07.07.1994, яким затверджено перелік робочих місць, професій та посад, для яких підтверджено право на пільгову пенсію за Списками №1 та №2. До зазначеного переліку за Списком № 2 входить, в тому числі, професія електрогазозварника, на якій у спірний період працював позивач.

Таким чином, враховуючи положення Закону №1788-XII та Порядку №383, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою, та відповідними доказами доведено пільговий характер роботи позивача в спірні періоди з 19.04.1984 по 13.09.1994.

Крім того, згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з розрахунку стажу ОСОБА_1 та протоколу № 432 від 20.04.2018 (а.с. 63-64), відповідачем було зараховано до пільгового стажу позивача, спірний період його роботи з 19.04.1984 по 24.05.1988, решту спірного періоду роботи з 25.05.1988 по 13.09.1994 відповідачем зараховано до загального стажу роботи.

При цьому в спірному рішенні Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №5407/03-01 від 18.04.2018 не наведено жодних обґрунтувань щодо причин не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача решти спірного періоду його роботи з 25.05.1988 по 13.09.1994.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №5407/03-01 від 18.04.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах прийнято не на підставі та не в спосіб, що визначені законами України, а тому є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, суд виходить з такого.

Як вже зазначалось вище судом, відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився 06 серпня ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про призначення пенсії звернувся 11.04.2018, тобто на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг віку – 57 років.

Як вбачається з протоколу Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 432 від 20.04.2018, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 10 місяців 23 днів, що є достатнім у розумінні пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі пільговий стаж роботи складає 04 роки 01 місяць 6 днів.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини та висновки суду, до пільгового стажу позивача підлягає зарахуванню весь період його роботи з 19.04.1984 по 13.09.1994, який враховуючи положення абзаців 24, 25 пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” дає підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, матеріалами справи підтверджено пільговий характер роботи позивача, що відповідає необхідним умовам для призначення пільгової пенсії, та наявність підстав для прийняття рішення щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Щодо посилань відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року вже було вирішено питання щодо дотримання позивачем встановленого законом строку звернення до суду, а саме судом визначено, що позивачем не пропущено строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.09.2019 №13885/02-01.

Відповідачем в обгрунтування посилань на пропущення Позивачем строку звернення до суду не надано жодних належних та допустимих доказів отримання Позивачем оскаржуваного рішення раніш, ніж листа Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10.09.2019 №13885/02-01, що у свою чергу підтверджувало факт порушення строку звернення до суду.

Таким чином, посилання відповідача щодо недотримання позивачем строку звернення до суду, суд вважає необґрунтованими.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Представником позивача до матеріалів позовної заяви було надано розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи. У зазначеному розрахунку визначено розмір витрат позивача в сумі 15000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, за змістом абзацу першого частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з пункту 4.1 Договору про надання правової допомоги від 13.09.2019 (далі – Договір), складеного між ОСОБА_1 (далі – Клієнт) та адвокатським бюро «Івана Хомича» (далі – адвокатське бюро), за надання правничої допомоги за цим Договором Клієнт сплачує адвокатському бюро суму в розмірі 15000,00 грн при підписанні даного Договору протягом 5-ти робочих днів (а.с. 51 зворотній бік).

Зазначений договір підписано сторонами 13 вересня 2019 року.

Таким чином враховуючи положення пункту 4.1 Договору, ОСОБА_1 зобов`язаний був сплатити адвокатському бюро кошти за надання правничої допомоги у строк до 20 вересня 2019 включно.

При цьому станом на день розгляду справи, ані позивачем, ані представником позивача не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження сплати позивачем коштів за надання правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд вважає, що немає підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвокату.

Щодо решти судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №12441 від 19.11.2019 (а.с. 3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.04.2018 №5407/03-01 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1А) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 11.04.2018, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.04.1984 по 13.09.1994 у Краснодонському шахтомонтажному управлінні ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова