Ухвала суду № 86632118, 26.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 грудня 2019 року м.Одеса Справа № 420/5553/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови з 02.09.2018 року у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ на підставі підвищень, посадового окладу які відбулися - з 01 січня 2017 року відповідно до частини третьої та пункту 11 частини п`ятої статті 81 Закону України "Про прокуратуру", окладу за військове звання - з 01 січня 2018 року відповідно до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та надбавки за вислугу років - з 01 жовтня 2017 року відповідно до пункту 1 розділу IV наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"; скасовано індивідуальний акт - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №30 від 12.09.2019 року про відмову у проведенні перерахунку з 02.09.2018 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яку обчислити з посадового окладу (військовий прокурор Болградського гарнізону (нині Білгород-Дністровського гарнізону) відповідно до частини третьої та пункту 11 частини п`ятої статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 1774-УІІІ від 06.12.2016 та № 1798-УІІІ від 21.12.2016) у розмірі півтора (1,5) 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; окладу за військове звання (підполковник юстиції) відповідно до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 0,8 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) - 1410 гривень; надбавки за вислугу років, відповідно до пункту 1 розділу IV наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (45%); надбавки за службу в умовах режимних обмежень -15% посадового окладу; інших виплат (надбавка за виконання особливо важливих завдань або за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, згідно з постановою КМУ №505 від 31.05.2012 року у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугою років; місячної премії, згідно з Постановою КМУ №505 від 31.05.2012 року у розмірі 40% суми грошового забезпечення, 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення; 1/12 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення; індексації заробітної плати; надбавки ОУП, яка обчислюється шляхом множення загального розміру інших виплат (без посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років) та коефіцієнту підвищення посадового окладу та надбавки до нього за класний чин, розрахований відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України №226/509 від 11.08.2003 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії у вигляді виплати ОСОБА_1 відповідної заборгованості з 02.09.2018 року по час проведення такого перерахунку з урахуванням вже отриманих виплат.

21.12.2019 року за вх.№48861/19 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.

В обґрунтування вищенаведеної заяви представником відповідача зазначено, що рішенням суду покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обов`язок провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації заробітної плати, але в матеріалах пенсійної справи позивача відсутня інформація за допомогою якої можливо виконати рішення суду в цій частині.

Дослідивши вказану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, законодавством визначено три підстави, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення.

Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Так при вирішенні справи по суті суд у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії тощо.

При цьому суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення – це спосіб реалізації захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Судом у рішенні від 06 листопада 2019 року по адміністративній справі №420/5553/19, визначено спосіб виконання судового рішення, а саме зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яку обчислити з посадового окладу (військовий прокурор Болградського гарнізону (нині Білгород-Дністровського гарнізону) відповідно до частини третьої та пункту 11 частини п`ятої статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону № 1774-УІІІ від 06.12.2016 та № 1798-УІІІ від 21.12.2016) у розмірі півтора (1,5) 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; окладу за військове звання (підполковник юстиції) відповідно до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 0,8 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) - 1410 гривень; надбавки за вислугу років, відповідно до пункту 1 розділу IV наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (45%); надбавки за службу в умовах режимних обмежень -15% посадового окладу; інших виплат (надбавка за виконання особливо важливих завдань або за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, згідно з постановою КМУ №505 від 31.05.2012 року у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугою років; місячної премії, згідно з Постановою КМУ №505 від 31.05.2012 року у розмірі 40% суми грошового забезпечення, 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення; 1/12 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення; індексації заробітної плати; надбавки ОУП, яка обчислюється шляхом множення загального розміру інших виплат (без посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років) та коефіцієнту підвищення посадового окладу та надбавки до нього за класний чин, розрахований відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України №226/509 від 11.08.2003 року.

Суд зазначає, що вищевказаній позовній вимозі було надано повну, належну та обґрунтовану оцінку у рішенні від 06.11.2019 року, а відтак суд приходить до висновку, що позивач по суті своєї заяви просить суд роз`яснити зазначене судове рішення.

Таким чином, відповідно до ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.

Суд встановив, що із змісту заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про ухвалення додаткового рішення, яким визначити спосіб виконання судового рішення в частині індексації заробітної плати ОСОБА_1 вбачається, що відповідач по суті просить суд не роз`яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов`язальний характер, а лише зазначає про відсутність в матеріалах пенсійної справи відповідної інформації, на підставі якої необхідно його виконати. Тобто фактично відповідач у заяві просить вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст.254 КАС України.

При цьому суд звертає увагу, що поняття “спосіб” і “порядок” виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

З огляду на зазначене суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити, оскільки судове рішення у цій справі є чітким, зрозумілим, належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.254, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення суду по справі №420/5553/19 від 06.11.2019 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Іванов Е.А.

\